Дюжина нардепів без вищої освіти: хто пише закони, не маючи диплому

Чи повинен народний депутат мати вищу освіту? Здавалося б, таке питання не мало би навіть і виникати. Однак, журналісти 1News впевнені, що для більшості читачів буде відкриттям те, що для того, аби стати нардепом, освіта взагалі не потрібна. Давайте розбиратись, чому так і скільки депутатів Верховної Ради не закінчували вищі навчальні заклади.

В законодавстві України немає норм щодо обов’язкової наявності вищої освіти для кандидатів у депутати. Зокрема, в законі «Про статус народного депутата» сказано лише, що парламентарю на момент обрання має виповнитись 21 рік, він повинен мати право голосу, проживати в Україні останні п’ять років та не мати судимості (або ж погашену судимість).

Тобто, виявляється для того, аби писати закони, за якими житиме вся країна, достатньо бути лише законослухняним повнолітнім українцем. Більше того, нещодавно Верховна Рада дозволила і помічникам народних депутатів не мати вищої освіти.

Журналісти 1News проаналізували біографії всіх народних депутатів і з’ясували, що принаймні дванадцять не мають вищої освіти. З них четверо мають середню спеціальну освіту, тобто вчились у професійно-технічних закладах. Всі ж інші після школи не закінчували будь-яких інших закладів освіти.

Серед депутатів без вищої освіти найбільше представників «Слуги народу» – їх вісім. Це наступні парламентарі:

• Тетяна Грищенко (закінчила Малинський лісотехнічний коледж за спеціальністю «Бухгалтер»);
• Максим Зуєв;
• Ігор Кривошеєв (вчився на факультеті математики Ужгородського національного університету, але не закінчив його);
• Олександр Куницький (має професійно-технічну освіту за спеціальністю «Кухар-кондитер»);
• Олексій Леонов (навчався в Одеському вищому професійному училищі морського туристичного сервісу за спеціальністю «Кухар судновий»);
• Юрій Мисягін;
• Святослав Юраш (вчився у низці вищих навчальних закладів. Зокрема, у Варшавському та Калькуттському університетах. Однак жоден з них не закінчив);
• Олександр Сова (навчався на інженерно-фізичному факультеті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Однак, судячи з усього, не закінчив його).

Окрім того, не мав вищої освіти нещодавно померлий народний депутат Антон Поляков, який зайшов в парламент під прапорами «Слуги народу», а згодом став позафракційним.

Ми спеціально використали уточнення, що «принаймні» 12 депутатів не мають вищої освіти, оскільки є припущення, що деякі нардепи могли собі «намалювати» дипломи.

Так, в листопаді 2019 року з’ясувалось, що народний депутат Роман Іванісов, якого виключили з фракції «Слуга народу» через інформацію про судимість за групове зґвалтування, не вчився в університетах, які вказав у біографіях.

«Четверта влада» отримала відповідь від двох університетів в Запорізькій області, які у своїх різних офіційних біографіях вказав Іванісов.

Запорізький національний університет відповів: «Іванісов Роман Валерійович серед студентів, які навчалися у Запорізькому національному університеті, не значиться».

Бердянський університет менеджменту та бізнесу повідомив, що у них диплом про вищу освіту Іванісов не отримував.

На сайті Верховної Ради вказано, що він таки має вищу освіту.

У лавах «Європейської солідарності» два народних депутати без вищої освіти – це Яна Зінкевич, кандидатуру якої пропонували на посаду голови Верховної Ради, та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Також не має вищої освіти представник групи «Довіра» Геннадій Вацак, який до депутатства керував великою кондитерською компанією «Вацак».

Загальну середню освіту має і депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Суто  Мамоян. Він відомий тим, що володіє підприємством з виробництва м’ясних продуктів. Його брат Рустам Сутко працює в Генеральній прокуратурі України. Мамоян полюбляє дорогі авто та першим приходить до Верховної Ради з новими моделями iPhone.

Цікаво, що в минулому скликанні Верховної Ради також було 12 депутатів без вищої освіти.

А от у сьомому скликанні парламенту без вищої освіти було всього 6 народних депутатів – двоє від ВО «Свобода», двоє з «Батьківщини», один з Партії регіонів та один від забороненої нині Комуністичної партії України.

Щонайменше двічі у Верховній Раді реєстрували ініціативи щодо запровадження обов’язкової вищої освіти для кандидатів у народні депутати. У 2014 році таку ідею висував представник «Батьківщини» Валентин Королюк. Парламентар свою ініціативу пояснював «зростаючою відповідальністю депутатів за діяльність у законодавчому органі країни» і зазначав, що «суспільство повинно мати надійні гарантії ефективного законодавчого процесу, який значною мірою залежить від рівня підготовки народних депутатів та їх кваліфікації».

У 2017 році подібну ідею пропонували одразу п’ять нардепів. Вони наводили таку аргументацію: «Народний депутата України, як представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України, повинен мати знання, уміння і практичні навички, способи мислення, професійні, світоглядні і громадянські якості, морально-етичні цінності, інші компетентності, здобуті у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти…Відтак, беручи до уваги наведені аргументи слід зазначити, що не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, якому не присвоєно ступінь вищої освіти не нижче бакалавра».

Логіка подання ініціатив щодо обов’язкової наявності у депутатів вищої освіти є беззаперечною. Але, виявляється, що у багатьох країнах світу для кандидатів в парламентарі теж не вимагається закінчення вишу. Таких вимог немає ані у Польщі, ані в Литві, ані у Франції. В той же час на офіційних сайтах парламентів цих країн є графа «освіта», в якій можна детально ознайомитися з рівнем підготовки парламентарів та їхньою кваліфікацією.

Як епілог до статті хочемо навести частину 5 статті 10 Закону України «Про статус народного депутата»:

«Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Тож, неважливо, з освітою нардеп чи ні, за свої голосування та висловлювання він все одно не несе відповідальності.

Анна Межова