Українці в кілька разів збільшили виведення грошей за кордон на тлі чуток про “російське вторгнення” – 1News
Фото з відкритих джерел
Після того як західні ЗМІ почали писати про загрозі російського вторгнення українці різко (у кілька разів) збільшили виведення грошей за кордон.
За весь 2021 рік населення перерахувало за кордон €641 млн, а лише за січень 2022-го – €139,8 млн.разом це більше $1 млрд у перерахунку на долар.
Це офіційні дані Нацбанку, які “Страна” отримала від регулятора за запитом.
За інформацією НБУ, в січні 2022 року Е-лімітами на виведення коштів скористалося 9,1 тис. фізосіб, які здійснили 13 тисяч операцій з виведенням грошей за кордон на загальну суму €139,8 млн. це в 2,5-2,9 рази більше, ніж у січні-2021 року, коли е-лімітами користувалося лише 3,7 тисяч українців, які відправили за кордон тільки €36,1 млн.
Е-ліміт-відносно нове поняття для наших людей, який дозволяє зрозуміти обсяг офіційного виведення за кордон грошей населенням. Національний банк ввів його три роки тому в рамках зняття обмежень на валютному ринку, в тому числі і для населення.
7 лютого 2019 року в Україні скасували вимогу щодо отримання фізособами індивідуальної валютної ліцензії для відкриття рахунків за кордоном і виведення грошей. Їх замінили е-лімітами. При відкритті рахунку за кордоном і перерахуванні на нього коштів від людини більше не вимагали особисто або через своїх юристів подавати в НБУ документи і отримувати спеціальну ліцензію (на виведення коштів за кордон), що раніше могло займати 1-1,5 місяці. Правила спростили.
Тепер достатньо подати через Інтернет заявку в свій український банк і той сам відкриває людині е-ліміт в Нацбанку (е-ліміт в АІС НБУ) і сформує платіжку на відправку грошей на рахунок, відкритий в іноземному банку.
“Е-ліміт під кожного клієнта відкриваємо ми, звертаємося НБУ. Все автоматизовано: людина отримує ліміт в лічені хвилини, і може швидко провести перерахування коштів. Цією послугою активно цікавляться у зв’язку з інтересом населення до покупок іноземних цінних паперів і старих автомобілів. В першу чергу в США”,-розповів” країні ” прес-секретар Приватбанку Олег Серга.
На поточний момент громадянин України має право в рамках е-ліміту щорічно переводити за кордон до €200 тис. спочатку дозволялося менше:
- 7 лютого 2019 року – до €50 тис. на рік;
- 18 грудня 2019 – го-до €100 тис.;
- 5 лютого 2021 року – до €200 тис.
При цьому Національний банк дозволяє перераховувати гроші на такі цілі:
- Інвестиції за кордон. Наприклад, покупки акцій / облігацій іноземних компаній, машини, будинки ін.
- Розміщення коштів на власних іноземних рахунках.
- Надання позики іноземцю.
- Оплати за страховками, оформлених в іноземних компаніях.
Як повідомила прес-служба Нацбанку за запитом “країни”, за весь 2021 рік е-лімітами скористалося 26,9 тис. фізосіб, які провели 65,1 тис. валютних перерахувань за кордон на загальну суму €641 млн. це в 2,3 рази більше, ніж в 2020-му, коли було переведено €274 млн.
З даних, які отримала ” країна “в Нацбанку видно, що протягом 2021 року Е-лімітами користувалося в середньому по 3,5-4,7 осіб на місяць, люди робили в основному по 4,5-5,8 тис.перерахувань і їх загальний середньомісячний обсяг не виходив за рамки €35-52 млн. можна вважати це”середньою температурою по палаті”.
Страна
Суми стали поступово підростати в листопаді 2021 року, коли е-лімітами скористалося 5,3 тис.чоловік і ще більше вони піднялися в грудні, коли число користувачів лімітами досягло 6 тис. чоловік. Пік же припав на січень 2022 року при підключенні до лімітів вже 9 тис.осіб. Середньомісячний обсяг виведених в рамках е-лімітів коштів за останні три місяці виріс в 2,2 рази – до €139,8 млн. помісячна Динаміка Нацбанку така:
- жовтень 2021 року – €45,2 млн;
- листопад 2021 року – €64,6 млн;
- грудень 2021 року – €123,4 млн;
- січень 2022 року – €139,8 млн.
Також спостерігається збільшення середніх розмірів закордонних переказів в рамках е-лімітів. Якщо протягом 2021 року середній розмір операції становив 8-9,6 тис., то в грудні 2021 року він підскочив до 15,8 тис., а в січні 2022-го склав 10,8 тис.
“У січні 2022 року найбільше переказів було здійснено на Кіпр, в США, Великобританію, Польщу, Іспанію та Німеччину”, – повідомила “Стране” прес-служба Нацбанку. А в державному Приватбанку уточнили, що проводять такі перерахування в 5-ти валютах:
- долар;
- євро;
- фунт стерлінгів;
- Швейцарський франк;
- Польський злотий.
Можна придбати потрібні валюти заздалегідь, а можна зробити перерахування з гривневого рахунку – конвертація коштів в потрібну валюту відбудеться автоматично за комерційним курсом банку. Такі перекази проводять через систему SWIFT, і середня комісія становить 0,5% суми + $12.
У Національному банку збільшення обсягу перерахувань за е-лімітами пояснюють загальним зростанням фінансової грамотності населення.
Однак у банках це пов’язують в першу чергу зі зростанням геополітичної напруженості за останні місяці.
“Багато клієнтів хочуть підстрахуватися, тому стали активніше перераховувати кошти на свої закордонні рахунки. Коли особисто спілкуєшся, кажуть- “про всяк випадок”. У всіх сім’ї. Хтось через тривожні 1News виїжджав до рідних і близьких за кордон в грудні-січні, і їм були потрібні кошти на зарубіжних рахунках. А хтось відкривав вклади в західних банках про запас – на випадок початку військових дій, якщо вирішать виїхати. У всіх свої міркування”, – сказали” країні ” в банку з іноземним капіталом.
Минулого тижня заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій заявив про готовність НБУ підвищити розмір е-ліміту для фізосіб у 2022 році. Хоча і не уточнив, як високо влада готова підняти планку з нинішніх €200 тис.
Прес-служба Національного банку за запитом “країни” відповіла, що регулятор не виключає підняття е-ліміту в першому півріччі 2022 року. Але тільки після стабілізації ситуації на валютному ринку.
“Наступні кроки з валютної лібералізації, зокрема, розширення е-лімітів буде відбуватися тільки за умови готовності ринку до таких змін і стабільної ситуації на ньому. При наявності відповідних умов, Національний банк може прийняти рішення про збільшення ліміту і в першому півріччі. У той же час підкреслюємо, що все в першу чергу буде залежати від стану ринку і макроекономічної ситуації”, – підкреслюється в офіційній відповіді НБУ.
