Українській економіці загрожує небезпека через накопичення боргів

Україна зіткнулась з величезною проблемою державного боргу, яка при уряді Володимира Зеленського тільки загострилась. Фінансова підтримка України Міжнародним валютним фондом залежить від проведення реформ, які знизять її залежність від міжнародної допомоги в майбутньому. Однак Київ, схоже, шукає способи оминути умови МВФ, продовжуючи при цьому виходити на ринок зовнішніх запозичень. Це небезпечна стратегія для країни, відносини якої із Сполученими Штатами і країнами Західної Європи, які разом складають основне джерело коштів МВФ, залишаються безальтернативними.

Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання Foreign Policy, інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Ухилення уряду від проведення реформ повинно турбувати адміністрацію Байдена в Сполучених Штатах: якщо Україна відмовиться від демократичних реформ, то стане більш вразливою і уповільнення економіки відновить її торгівельну залежність від Росії. З іншого боку, процвітаюча і демократична Україна означає зменшення потуги Кремля. Але, агресивно виходячи на ринки капіталу, де Україна платить дуже високі відсоткові ставки, і сповільнюючи темпи реформ, нинішня влада в Україні лише збільшує ризики боргової проблеми.

Фінансовий пакет МВФ для України в розмірі 5 мільярдів доларів, узгоджений в середині 2020 року, загальмовано, а остання місія завершилася в лютому 2021 року безрезультатно. МВФ чекає, поки керівництво України не ухвалить рішення повернутися до узгоджених пріоритетів, які передбачають незалежність банків і судову реформу, а також заходи по боротьбі з корупцією. Це не перший випадок, коли співпраця України з МВФ відкладається через зниження темпів антикорупційних реформ в Києві. Ще у 2016 році Крістін Лагард, тогочасний керівник МВФ, різко попередила Україну про можливу зупинку програми порятунку на 40 мільярдів доларів, якщо вона не буде серйозно ставитися до боротьби з корупцією.

У той же час проблема боргу стає актуальною. За даними МВФ, державний і гарантований державою борг України збільшився з 50,4% ВВП у 2019 році до прогнозованих 65,4% у 2020 році. Тільки в грудні 2020 року Міністерство фінансів України залучило державних облігацій на суму близько 4 мільярдів доларів, при цьому відсоткова ставка в більшості цінних паперів становить 10-12%. Крім цього боргу, Україна також оголосила про отримання короткострокового кредиту в розмірі 350 мільйонів доларів від Deutsche Bank. За даними Міністерства фінансів, в першій половині 2021 року Україні доведеться виплатити близько 11 мільярдів доларів, або близько 7% ВВП країни. І ще приблизно 10 мільярдів доларів потрібно виплатити протягом другої половини 2021 року.

Ситуація виглядає ще більш похмурою, якщо врахувати продаж Україною варантів, прив’язаних до ВВП. Такого роду цінні папери зазнали критики з боку економістів і фінансових експертів. З виплатою, яка збільшується в процесі економічного зростання України, ці варанти можуть забезпечити потенційну вигоду для інвесторів, але піддають більшому ризику українську економіку і послаблюють потенціал для зростання.

У 2015 році кредитори України погодилися списати 20% своїх початкових активів в рамках реструктуризації суверенного боргу. Натомість власники облігацій отримали ці прив’язані до ВВП варанти, які мають бути виплачені, як тільки зростання ВВП перевищить 3%, а номінальний ВВП перевищить 125,4 мільярди доларів. Виплати стають особливо прибутковими для власників облігацій, за умови зростання реального ВВП понад 4% і Україна повинна платити 40% за багатство, створене вище порогового рівня ВВП у 125,4 мільярди доларів. З огляду на те, що у 2021 році економіка України зросте на 4,2%, це цілком можливо. Істотні виплати можуть відбутися у 2021 році, але термін варантів розрахований до 2040 року, що потенційно може призвести до величезних виплат протягом наступних 19 років.

Легкий доступ до високовартісних боргів також уповільнює програму реформ в Україні, оскільки у нинішньої української влади є інші варіанти пошуку готівки без необхідності проведення реформ. Незважаючи на пандемію коронавірусу, світові боргові ринки досягли історичних обсягів, що дозволяє країнам, які розвиваються, таким як Україна, легше отримувати доступ до грошей.

Через нездатність вжити заходів по боротьбі з корупцією подальші виплати Україні з боку МВФ можуть опинитися під загрозою. Адміністрація Зеленського не наважується вживати рішучих заходів проти системної корупції, що є одним з пріоритетних напрямків реформування країни. Поки Зеленський намагається жонглювати трьома основними центрами впливу на Україну: лобістами, підтримуваними олігархами, прихильниками кремлівської порядку денного і прозахідними політиками. Весь цей час його адміністрація надсилала суперечливі меседжі потенційним союзникам і МВФ.

В Україні рейтинги Зеленського різко впали: його критикували за те, що він служить корумпованій системі, з якою він обіцяв боротися під час своєї передвиборчої кампанії. Згідно з опитуванням, опублікованим 16 грудня 2020 року, 42% українців назвали Зеленського «розчаруванням року» серед політичних діячів. А партія «Слуга народу» втратила половину своєї електоральної підтримки. Це може ще більше ускладнити проведення реформ.

Деякі представники української бізнес-спільноти наголосили, що співпраця з МВФ є ключем до економічного успіху України. За їх словами, така підтримка має символічне значення і слугує лакмусовим папірцем для оцінки міжнародним співтовариством рівня антикорупційних зобов’язань України. Енді Хандер, керівник Американської торгівельної палати в Україні, заявив в жовтні 2020 року, що вважає програму МВФ «знаком схвалення» для міжнародних інвесторів. Європейська бізнес-асоціація в нещодавньому опитуванні виявила, що інвестори відреагують негативно, якщо Україна не зможе досягти угоди з МВФ про наступний транш.

Щоб Україна могла розірвати це замкнуте коло, їй необхідно надати переконливий сигнал про те, що вона просувається вперед у реалізації програми антикорупційних реформ. Це означає створення справедливої ​​судової системи, а також реформування і усунення державних підприємств, що породжують корупцію.

Щоб знизити боргову вразливість і врятувати економіку в довгостроковій перспективі, уряду варто викупити або реструктурувати ВВП-варанти, в той час як міжнародні резерви України, які становлять приблизно 30 мільярдів доларів, знаходяться на 8-річному максимумі. У 2020 році Міністерство фінансів вже викупило близько 10% облігацій. Це знизить борговий тягар в майбутньому, допомагаючи звільнити країну від прогресивної системи варантів, яка стягує більше коштів, коли економіка стає успішною. Україні також варто обмежити поточний продаж цінних паперів, принаймні, до тих пір, поки їй доведеться платити захмарні відсоткові ставки через політичні ризики. Якщо Україна все-таки вирішить знову вийти на ринки капіталу, їй варто більше думати про зниження довгострокового фінансового тягаря.

Однак малоймовірно, що це трапиться. В апараті Зеленського занадто велика плинність кадрів для проведення систематичних реформ – під час його правління в Україні було три міністри фінансів. Більше того, буде легко перекласти проблему боргу на майбутню владу.

Але це не робить ситуацію менш гострою. Хоча це далекосяжна перспектива, але дефолт через борги є також ймовірним, якщо Україна буде продовжувати накопичувати дорогі кредити. Дефолт буде згубним для інвестиційного клімату в Україні. Інвестори, стурбовані такою ситуацією, можуть продовжувати виводити свої гроші з України. Збільшення боргу також призведе до ескалації політичної напруги як усередині країни, так і за кордоном. Якщо уряд України вирішить і далі накопичувати борги без необхідних реформ, це означатиме підготовку до ідеального шторму.