Україна
Міноборони віддало 650 млн гривень фірмі екснардепа за низькоякісні дрони
На випробуваннях два дрони HAWK українського виробника не злетіли, а з одним, що злетів, на висоті 287 метрів зник зв’язок.
У серпні українські захисники мали отримати 55 дронів HAWK від приватної компанії. За них Міністерство оборони сплатило 650 млн гривень авансом. Контракт на загальну суму 807 млн гривень підписали з компанією родини колишнього нардепа Борислава Розенблата. Про це йдеться в розслідуванні BIHUS Info.
В день передачі 55 комплексів – кожен з яких коштує понад 14,5 млн гривень – виробник привіз тільки чотири. Три з них не були прийняті: два не злетіли, ще в одного виникли складнощі з передачею картинки. У загальному підсумку, з 55 був прийнятий тільки один.
Комплекс справляв враження недопрацьованого. І в Міноборони погодилися відтермінувати дедлайн до жовтня.
Контракт було погоджено з компанією Українські авіаційні системи, виробником цих дронів. Одна з часток компанії належить дружині екснардепа, фігуранта гучної “бурштинової справи” Борислава Розенблата.
На випробуваннях два дрони не могли злетіти, а у дрона, що злетів на висоті 287 метрів, зник зв’язок. При цьому безпілотник не тестувався на максимумі потужностей і в умовах, коли діють системи РЕБ. За підсумками тестування “прийомка” з Міноборони прийняла тільки один дрон.
Розенблат був присутній на випробуваннях, але переконував, що військовослужбовцям передали навчальні дрони, але на бойових завданнях у розпорядженні військових будуть все ж таки цілком функціональні системи.
Під час тестування він визнав, що безпілотник ще, по суті, “сирий”, але пообіцяв, що після випробувань пілоти поїдуть із доопрацьованими системами.
“Ви будете працювати на абсолютно робочих бортах, які вже не будуть падати. І будуть дійсно працювати по землі, по цілях, по всьому іншому”, – запевняв під час тестування Розенблат.
Згодом у розмові з журналістами колишній депутат розповів, що четвертий із дронів, які тестувалися, теж не злетів. За його словами, не було пориву вітру.
Зазначається, що за запевненнями виробника, ЗСУ мали отримати серійні HAWK, тобто всі системи мали бути однакової якості, без нюансів.
Виробник переконував, що комплекс розроблений в кооперації з іноземними партнерами і виготовляється здебільшого із імпортних деталей. Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK було надано ще у 2017 році.
І попри висновок про вдале проходження визначального випробування, вже тоді була інформація, що з дев’яти спроб вдалими були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдовськими партнерами ТОВ УАС Drone-Tech SRL падав через особливість конструкції.
Тоді Міноборони все ж таки підписало контракт із фірмою, до якої мав відношення нардеп.
Перші два екземпляри були виготовлені через рік. Тоді їхня ціна складала близько шести мільйонів гривень. Влітку 2019 року Міноборони замовило ще сім комплексів по тій самій ціні.
Через проблеми із комплектуючими, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту розтягнулось у часі – строки поставки спливли. Міноборони звернулось до суду з вимогою змусити виробника сплатити 10 мільйонів неустойки за зрив контракту, а виробник – з вимогою перегляду ціни, адже після заміни комплектуючих, на його думку, HAWK коштував значно дорожче.
Після початку повномасштабного вторгнення, через термінову потребу у БпЛА УАС передало ЗСУ комплекси, які вже кілька років припадали пилом на складі.
У Міноборони повідомили, що негативних відгуків на них від військових не надходило.
Підписання з ТОВ нового контракту у Міноборони пояснили надходженням відповідного замовлення від Генштабу. Однак вартість компексів зросла удвічі – до понад 12 млн гривень.
Колишній партнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічну сторону контракту, розповів, що в цю вартість були включені і сума збитків від раніше фактично подарованих ЗСУ комплексів, і 30% “інтересу” департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони.
Таку додаткову угоду до старого контракту Розенблат нібито пропонував підписати Пожидаєву, однак той відмовився через великі ризики оборудки. Водночас у контракті стоять підписи і печатки саме Пожидаєва. Він стверджує, що вони підроблені, а на час підписання його навіть не було в Україні.
За його словами, це зробив його партнер Розенблат для отримання цього контракту з МО. Після цього він звільнив Пожидаєва з посади директора і той втратив контроль над компанією, а Розенблат – контроль над виробництвом.
Пожидаєв, який переглянув відео з випробувань нових БпАК HAWK, стверджує, що вони не мають нічого спільного із тими, що їх підприємство виробляло раніше.
У Міноборони повідомили, що у новому контракті з виробником йшлося про той самий HAWK, що й раніше, але із покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою, втім по факту виявилось, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси.
Колишній очільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ УАС, Олександр Лієв заявив, що був впевнений у тому, що купує ті самі HAWK, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.
У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом може здати 30 комплексів, ще кількадесят – за пару місяців. Міноборони зголосилось перенести терміни здачі комплексів на жовтень.
Однак виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ УАС у кримінальній справі, яку розслідує ДБР. Правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилось із Міноборони з метою заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами.
Нагадаємо, раніше спалахнув великий корупційний скандал щодо закупівель курток для військових. ЗМІ опублікувало розслідування про те, що у 2022 році турецька компанія Vector avia продала Міноборони літні куртки під виглядом зимових. Згодом журналісти з’ясували, що до компанії може бути причетний родич нардепа від Слуги народу.
Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що піде у відставку, якщо звинувачення в закупівлі літніх курток замість зимових підтвердяться.
В Антикорупційній раді при Міноборони заявили, що куртки з Туреччини для українських військовослужбовців, що стали об’єктом розслідування журналістів, точно були зимовими, а не літніми. Разом з тим Резніков все ж таки подав у відставку.
Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/ua_1news
ПІДПИСАТИСЯ на Telegram-канал 1NEWS
Джерело
