Що таке детокс та чи потрібен він усім: відповідь експерта
Слово «детокс», яке у всіх на слуху, трактується як детоксикація – тобто виведення з організму токсинів, шкідливих, отруйних речовин. Чи справді наш організм не в змозі позбавлятися від “шлаків” і токсинів, наскільки ефективні всілякі детокс-програми і чим може закінчитися для людини безконтрольний прийом різних домішок, голодування і очисні клізми – допомогла розібратися терапевт-дієтолог Олеся Добрянська, передає 1News.
Чи справді в організмі накопичуються шлаки
Медицина трактує детоксикацію, як лікування небезпечних для людини станів: наприклад, інтоксикація отрутами, алкоголем, передозування наркотиків. Однак популярні детокс-програми не мають з цим нічого спільного, бо нам пропонують позбавлятися “шлаків”, що нібито накопичилися в організмі.
Що ж відбувається: нам пропонують, наприклад детокс-харчування, яке побудоване на постійному вживанні різних вітамінізованих напоїв, таблеток, фруктових і овочевих смузі. Або більш радикальні методи – почистити печінку або кишечник оцтом, лимоном, олією, активованим вугіллям або взагалі зробити курс очисних клізм.
Для цього навіть відкриваються цілі детокс-клініки і SPA-центри. Всі детокси і авторські методи очищення організму придумані не для оздоровлення людини, під прикриттям турботи за пацієнтом просто заробляють. Як ще продати зубчик часнику за 500 грн?
Зараз якщо ти не детоксишся – ти як мінімум не продвинута, як максимум не турбуєшся про своє здоров’я. І чим більше в рекламі очисних методів використовується таких слів як medical, healthy, natural organic, тим краще вселяє довіри. Але працює сучасний детокс по принципу чарівної палички.
Це коли є якісь дії з незрозумілим механізмом, які начебто приносять випадковий ефект сприймається як магія. Все це звісно чудово, але дуже відірвано від реальності і здорового глузду.
Виходить, що печінку та інші органи чистити не потрібно?
Щоб очиститися можна сходити в душ чи в туалет, але з організмом не зовсім вірна історія. Ось дивіться, у нас є детокс-органи, це шкіра, печінка, легені, кишківник і нирки. Найдієвіший (і доведений) для них детокс це фізична активність, відмова від шкідливих звичок, стресопротекція, достатній сон, раціональний режим праці і відпочинку, здорове харчування, особиста гігієна.
Якщо якийсь із цих органів не справляється, розвивається захворювання, яке потребує лікування, а не детоксу.
Печінка – це дійсно природний фільтр нашого організму. Але в ній нічого не накопичується, як і в нирках не застоюються”шлаки”. Якщо дійсно відбувається сильна інтоксикація організму, то печінкові клітини – гепатоцити “вступають в бій”, деякі з них гинуть. Тоді печінку потрібно не чистити, а лікувати!
І лікування завжди складається з 2-х моментів: усунути пошкоджуючи і руйнуючу причину (алкоголь, деякі ліки ітд) і відновити орган (лікарськими препаратами). Тому в “очисних” детокс методах немає необхідності. Теж – щодо кишківника: його мікробіота (корисні бактерії) регулюють імунну відповідь, алергічні реакції і не тільки, наразі мікробіом дуже масштабно вивчається.
Безумовно, якщо постійно харчуватися нездоровою їжею, жити в екологічно поганих умовах, курити і постійно приймати алкоголь, перебувати в постійному стресі – то фізіологічна система очищення організму може страждати.
Але, це, як уже сказано, відбувається вже на етапі того чи іншого захворювання. І не завжди такі стани виявляються будь-якими симптомами. Але зате завжди вимагають звернення за медичною допомогою, а не детокс-програми.
А як же очисні клізми і “лікувальна” голодування?
Різні за складом розчини клізми та техніки очищення кишківника – та ж гідроколонотерапія(коли за раз в пряму кишку вливають відро води) можуть допомогти тільки тим, кого турбують закрепи або здуття. І то, як тимчасовий захід.
При закрепах правильно було б знайти причину (синдром надлишкового бактеріального росту, гіподинамія і т.д), відкоригувати харчування, запустити моторику кишківника і при потребі призначити короткочасний курс проносних засобів.
Процедури ж промивання можуть погіршити стан, вимиваючи “шлаки” в лапках ми грубо втручаємося в мікробом вимиваючи корисні бактерії. Чи взагалі небезпечні, якщо в кишківнику є інфекція. А на печінку такі процедури взагалі ніяк вплинуть.
Голодування – це вимушений захід при гострому панкреатиті як приклад. У людей практично з будь-якими хворобами кишківника (такі стани призводять до зростання бактерій) завжди буде здуття. І якщо в надії “очиститися” нічого не їсти, то ферментам нічого буде розщепляти, а бактеріям виробляти гази, людина тимчасово відчуває полегшення.
Здуття при запальних захворюваннях кишківника виникає від будь-якої їжі, не маючи чіткого зв’язку з моментом прийому їжі. Такі люди роками страждають в пошуках джерела проблеми, “сидять” на суворій FODMAP дієті, зловживають біологічно активними добавками (які доречі в більшості гепатотоксичні), покладають великі надії на супер-пупер суперфуди, але не йдуть обстежити кишківник. Вони йдуть його чистити!
А чим погані суперфуди, хіба вони не корисні?
Безумовно, регулярне вживання овочів і фруктів, багатих на клітковину, корисно і необхідно. Але як засоби очищення різні суперфуди (багато з яких коштують надзвичайних грошей) не йдуть ні в яке порівняння з системами, які вже закладені в нашому організмі. І цього цілком достатньо.
Звичайно у будь-якій рослинній їжі є клітковина, яка необхідна нам для нормальної роботи кишківника і різноманітності мікробіому (це дуже важливо). Але повальне захоплення ягодами годжі, насінням чіа, конопель або паростками пшениці, які настоюються / заварюються / комбінуються або з’їдаються в сирому вигляді, не замінить раціонального збалансованого харчування.
Якщо за допомогою таких суперфудів ви хочете максимально “почиститися”, то доведеться з’їсти за раз кілограм 50 такого насіння або паростків. Щоб отримати достатню концентрацію діючої речовини. Навіщо, якщо це вже давно придумано у вигляді харчових добавок? Але будь-яка добавка призначена безпідставно, принесе тільки шкоду.
І це, на жаль, ми, лікарі, спостерігаємо на пацієнтах в вигляді токсичних гепатитів. Це питання зараз гостро підіймається на всіх гастро-конференціях так як серед молодого населення стрімко зростає популярність безконтрольного вживання великої кількості БАДів (біологічно активних добавок). Більшість біологічно активних добавок гепатотоксичні, не кажучи вже коли їх п’ють жменями.
Як же паразити, глисти – їх же теж потрібно профілактично “чистити”?
На жаль, порада “дотримання гігієни” не задовольняє сучасного пацієнта. А це і є найкраща профілактика. Лікарі ні в якому разі не заперечують існування паразитів, але їх потрібно для початку діагностувати, а потім лікувати. А не “чистити” чи “виганяти”. Після таких “виганянь” потім печінку дійсно треба медикаментозно детоксити – тобто лікувати.
Як же тоді уникнути проблем з інтоксикацією?
Хочеться відповісти популярної приказкою “Чисто не там, де метуть, а там, де не смітять”. Наприклад, якщо людина захворіла на вірусний гепатит, то важливо не “чистити” печінку, втрачаючи час, а якомога швидше почати курс медикаментозної терапії. Але визначити хворобу, діагностувати і призначити лікування може тільки лікар!
І до того ж інтоксикація це не те, що нам раптом придумалося, бо відчуваємо втому чи випадає волосся. Інтоксикація має відповідну клінічну картину: нудота, блювання, діарея, лихоманка і т.д.Але якщо ви своєчасно лікуєте виявлену гостру чи хронічну патологію. Якщо ви раціонально, різноманітно і регулярно харчуєтеся натуральними цільними продуктами – таким чином ваш раціон багатий на всі корисні речовини.
Це білки, поліненасичені жирні кислоти, повільні вуглеводи, вітаміни, мінерали, антиоксиданти,полі феноли, біофлаваноїди ітд. – то переживати не варто. Ви – здорова людина, відповідно ніяких додаткових детокс-програм не потрібно. Бажання ж “почиститися” виникає у нас тоді, коли зі всіх сторін масової інформації нам про це твердять.
Тут важливе критичне мислення людини, вміння аналізувати інформацію, оцінювати її на істинність, а сумнівну піддавати перевірці. В практиці зустрічаю фізично і психічно здорових людей, які під впливом оманливої інформації в соцмережах “прислухаються” до свого організму знаходячи все нові і нові симптоми загадкової хвороби.
Теж варто відмітити, що нав’язливий страх забруднення може бути симптомом серйозних психологічних і навіть психіатричних проблем.Тоді лікарю важливо вчасно скерувати пацієнта до психотерапевта чи навіть психіатра. Закінчу такими словами – в цьому житті очистити можна тільки душу. Бажаю нам всім здоров’я і розсудливості.
Джерело: Сьогодні