Експерти оцінили ризики віддаленої роботи

Клінічний нейропсихолог Кетрін Джеймс заявила, що в цьому є проблеми, які потрібно вирішувати прямо зараз, щоб запобігти майбутній кризі психічного здоров’я.

Провідні експерти стверджують, що робота вдома шкодить психічному здоров’ю. Зокрема, призводить до розвитку тривоги, депресії та розладу харчової поведінки. Про це пише Daily Mail.

“Відбулася найбільша зміна передач у сфері зайнятості за останні десятиліття: сьогодні трохи менше половини працюючого населення Великобританії – близько 13,4 мільйона людей – перейшли від офісу до роботи з вітальні, кухні та домашніх занять”, – зазначили фахівці.

За словами культурного гуру Малкольма Гладуелла, дуже важко почуватися потрібним, коли ви фізично відключені.

“Оскільки ми зіштовхуємося з битвою, з якою зараз зіштовхуються всі організації. Повертаючи людей в офіс, справді важко пояснити основну психологічну істину, яка полягає в тому, що ми хочемо мати почуття приналежності та відчувати себе потрібними. Не у ваших інтересах працювати вдома. Я знаю, що приходити в офіс клопітно, але якщо ти просто сидиш у піжамі у своїй спальні… до чого ти звів своє життя? – сказав він.

Крім того, психологи попереджають, що голод соціальної взаємодії, надмірне використання екранів і постійні відволікаючі фактори можуть вплинути на психічний добробут.

“Гнучкий робочий графік, кілька днів удома тут і там – це добре для багатьох людей, але мене все більше турбують компанії, які кажуть, що їм більше нема куди йти”, – зазначила лікар загальної практики, президент Королівського коледжу лікарів загальної практики доктор Клер Герада.

Крім того, дослідження, проведене в США до пандемії, показало, що журналісти, які працювали віддалено, на 67% частіше страждали від самотності, ніж ті, хто працював в офісі.

“Вам нема з ким поговорити про справи, і ви не чуєте балаканину під час перерв на каві, тому тут досить самотньо. В одного терапевта зламалося крісло, бо вона сиділа в ньому щодня протягом шести тижнів під час пандемії, крім сну. Це свого роду метафора. Стілець зламався, але і її дух теж. Якщо ви з дня у день переміщаєтеся на десять метрів від своєї спальні до офісу, ви можете очікувати, що в результаті постраждає психічне здоров’я. Відеодзвінки не замінюють спілкування віч-на-віч, як показали дослідження”, – зазначила доктор Герада, яка керує телефоном довіри для виснажених лікарів загальної практики, які борються з психічними захворюваннями, і яка також зіткнулася з проблемою віддаленої роботи.

Проте, згідно з опитуванням, проведеним у жовтні минулого року, незважаючи на цю явну психологічну шкоду, більше половини всіх надомників заявили, що звільнилися б, якби їх змусили повернутися в офіс на повний робочий день.

“Почнемо з того, що людям не подобається, коли їх змушують щось робити. Якщо нам не дають вибору, ми чинимо опір. Ми також любимо рутину, і як тільки ми до чогось звикаємо, нам дуже важко позбутися цієї звички. Для цього є певна фізіологічна основа. Дослідження з візуалізацією мозку показують, що багаторазове виконання одних і тих же дій викликає вивільнення хімічних речовин, пов’язаних із почуттям винагороди в мозку. Робоче місце часто асоціюється з негативними емоціями, такими як стрес. Однак перебування в офісі може дати деяке полегшення психологічного стресу. Коли ми йдемо в офіс чи інше місце, яке не є нашим будинком, ми змінюємо своє мислення. Наш мозок призупиняє негативні емоції, що виникають в одному середовищі, коли ми переходимо до іншого середовища. На той час, коли пізніше нам згадують про тяжкі почуття, вони зазвичай вже не так засмучують, тому що ми вже трохи віддалилися від них. Це психологічна концепція, яка називається поділом, яка допомагає нам продовжувати, незважаючи на труднощі”, – додав доктор Кінман.

Також експерти зазначили, що люди мають важливі кордони між сімейним життям і роботою – і саме завдяки цим кордонам ми змінюємо нашу ідентичність.

“Наприклад, я вважаю дуже дивним в емоційному плані проводити професійні консультації у своїй власній спальні. Ви повинні бути в змозі повернутися додому, зняти свій метафоричний білий халат і прийняти інший образ, чи то мати, подруга, чоловік, дружина, хто завгодно”, – зауважили фахівці.

Одна з віддалених працівників, чиє психічне здоров’я погіршилося через роботу вдома, – 25-річна Ханна Хікінботем із Кембриджу.

Коли в березні 2020 року науковий співробітник здобула ступінь магістра, їй не терпілося розпочати свою нову кар’єру. Потім вдарив коронавірус.

“Я почала свою першу роботу у вересні, але вона була повністю віддаленою, тому в основному я сиділа за кухонним столом або за письмовим столом у своїй спальні. Через кілька місяців я почала більше турбуватися про те, щоб вийти на вулицю. Мені здавалося, що я не знаю, як бути з іншими людьми або як поводитися. І ніщо не відволікало від моїх тривожних думок”, – зізналася британка.

У січні 2021 року лікар загальної практики діагностував у неї тривогу та депресію та направив на психологічну терапію.

“У мене було постійне почуття загибелі, що насувається, і відчуття, що повинно статися щось погане. Я починала панікувати після того, як бачила друзів протягом години, і відчувала, що повинна йти додому. Я почала закриватися і проводити більшу частину вечорів на дивані. Я відчувала себе дуже низькою та нікчемною”, – додала жінка.

Потім відновився розлад харчової поведінки, на яку вона страждала в пізньому підлітковому віці.

“Я почала займатися спортом, щоб чимось себе зайняти, але це швидко стало нав’язливою ідеєю. Врешті-решт антидепресанти, прописані терапевтом, і нова робота в офісі допомогли мені підняти настрій. Я змушую себе їздити на велосипеді п’ять днів на тиждень і намагаюся якнайчастіше бачитися з друзями. Усі люди різні. Але для мене бути поряд з людьми важливо для мого психічного здоров’я”, – зазначила вона.

Нагадаємо, карантин, спричинений пандемією коронавірусу, виявив і негативні сторони дистанційної роботи. Серед них – вигоряння та тривожність.

Після переходу на “дистанційку” люди стали більше любити роботу – опитування

Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/ua_1news