З 28 квітня 2020 року кожен українець може стати «потенційним терористом». Саме такі новації приготував для нас Кабінет міністрів колишнього прем`єра Олексія Гончарука і «Слуги народу», які схвалили відповідний законопроект. Відтепер кожен, хто захоче перевести на банківська картку іншої людини більше 5000 гривень, повинен довести, що він законослухняний громадянин і пред`явити паспорт та ідентифікаційний код. І все це під благими намірами боротьби з фінансуванням тероризму та легалізації злочинних доходів.
Журналісти 1News розбирались, як вплине прийнятий закон на життя українців.
Мова йде про прийнятий у грудні 2019 року закон з довгою назвою «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Саме цей Закон за незрозумілою логікою визначає зміни, згідно з якими відтепер переказати гроші на банківську карту без ідентифікації особи можна буде тільки в сумі до 5000 гривень.
Тобто, якщо вам необхідно перевести на картку іншої людини 5010 гривень, вам потрібно йти до банку з паспортом та ідентифікаційним кодом, адже через термінал поповнення внести готівку в такій сумі ви більше зможете.
Простий приклад:
Ви не маєте банківської картки, але підібрали собі вживану річ в інтернеті, яка коштує 5500 гривень. Починаючи з 28 квітня цього року ви не можете просто перевести цю суму з терміналу на рахунок продавця. Для купівлі обраної речі вам необхідно буде йти в банк і там здійснювати платіж.
Зазначимо, що суми до 5000 гривень можна переказувати через термінал як і раніше.
При цьому закон визначає, що без ідентифікацій особи можна проводити наступні платежі:
1) операцій зняття коштів з власного рахунка;
2) сплата податків, зборів, платежів на соціальне страхування та до Пенсійного фонду, штрафів та оплати за житлово-комунальні послуги;
3) переказу коштів, коли платник (ініціатор переказу) і отримувач є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що надають послуги з переказу коштів, а також діють від власного імені та за власний рахунок;
4) переказу коштів, у разі якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші для оплати товарів чи послуг і номер електронного платіжного засобу та/або наперед оплаченої картки багатоцільового використання супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів;
5) переказ коштів з метою погашення кредиту на суму, що є меншою ніж 30 000 гривень;
6) переказу коштів між платником (ініціатором переказу) і отримувачем платежу, що проводиться через посередника, уповноваженого вести переговори та укладати договір купівлі-продажу товарів або послуг від імені платника (ініціатора переказу) або отримувача;
7) операції із забезпечення проведення переказу коштів, що здійснюються операторами послуг платіжної інфраструктури.
Додамо, що переводити гроші з однієї картки на іншу ви як і раніше можете. Тобто, якщо ви хочете купити щось в інтернет-магазині, вартістю, скажімо, 7000 гривень, ви цілком можете оплатити покупку своєю банківською картою. Адже ваша особа вже підтверджена у банку, який для відкриття рахунку просив у вас паспорт та ідентифікаційний код.
В листі Національного банку України за підписом Першого заступник Голови НБУ Катерини Рожкової від 13 квітня №25-0006/18603 уточнюється, що відповідно до частини 20 статті 11 Закону перевірка під час здійснення переказів без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону (400 000 гривень) здійснюється в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону. Тоді ж як до внесення змін перевірці підлягали переведення коштів у сумі від 15 000 грн до 150 000 гривень.
Тобто з одного боку законодавство послабило фінансовий моніторинг для великих переказів і в той же час створило незручності для українців, що проводять дрібні розрахунки до 5000 гривень.
Нещодавно в соціальних мережах, передусім в Телеграм-каналах почали ширитися фейки про те, що з прийняттям зазначеного закону, безготівкові рахунки стануть фактично неможливими. Більше того, говорилось навіть про те, що для оплати комунальних рахунків необхідно буде відкривати рахунок у банку. Нацбанк відреагував на ці «інформаційні вкиди» і пояснив, що соціально значущі платежі можна буде проводити без нових обмежень. Ніхто не забороняв сплачувати у терміналах комуналку, штрафи і соцвнески.
«Декілька засобів масової інформації розповсюдили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде неможливо. Це не відповідає дійсності», – йдеться в повідомленні.
Водночас, експерти не бачать логічного пояснення, чому сума переказів через термінали відтепер понижена до 5000 гривень, адже такі суми як мінімум не тягнуть на фінансування тероризму.
Нагадаємо, закон був прийнятий в цілому у грудні 2019 року. Під час його розгляду, представниця фінансового комітету Верховної Ради, депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк зосередилась на тому, що він, перш за все, стосується боротьби з фінансуванням тероризму та легалізації коштів, набутих назаконним шляхом.
«Доходи від нелегальної діяльності, одержані в Україні, можуть переміститися з України через офшор в лондонський банк швидше ніж я завершу свою промову. Мільйон доларів долають тисячі кілометрів за 50 мілісекунд… Пропонований до розгляду законопроект покликаний адаптувати національне законодавства в сучасній рекомендації FATF та положення четвертої Директиви ЄС. Вказана директива вже впроваджена в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковою для країн, які мають намір вступити в ЄС», – розповідала Василевська-Смаглюк перед прийняттям законопроекту в цілому.
Акцентуємо увагу на тому, що перед остаточним голосуванням за закон депутати жодного разу не згадали про те, що окрім боротьби з відмиванням коштів, він вплине на звичайне життя українців.
Ключовою нормою документа з самого початку вважалося підвищення планки розрахунків для фінансового моніторингу – з 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень. Мова йде про те, що якщо людині починають находили кошти на суму від 400 000 гривень, банківська установа повинна перевірити походження цих коштів. Якщо особа не має підтвердження цих грошей: заробітна плата, податкова декларація, продаж нерухомості тощо, то банк повідомляє Держфінмоніторинг. А далі моніторинг за необхідністю звертається у правоохоронні органи, які будуть розслідувати походження цих коштів.
Зазначимо, що в цілому логіка закону витримана, однак не зрозуміло, чому сума дрібних грошових переказів була понижена до 5000 гривень, якщо порогова висока сума була навпаки підвищена в рази.
В даному випадку мова може йти про боротьбу з тінізацією доходів, адже частина населення все ще продовжує отримувати заробітні плати у конвертах, при цьому користуючись для розрахунків в інтернеті платіжними терміналами без необхідності відкривати рахунок у банку і «світити» себе. Понижуючи нижній рівень розрахунків без верифікації держава фактично підштовхує українців відкривати рахунки у банках, які контролювати значно легше, ніж готівку.
Раніще 1News писало про те, що Регулятор пропонував обкласти перекази коштів з картки на карту податком у 19,5%. Тоді Нацбанк спростував цю інформацію лише частково: він визнав, що фактично всі перекази окрім зарплат, соціальних виплат та погашення кредитів є доходами, з яких потрібно платити податки. От тільки перевіряти мільйони щоденних переказів фізично нереально, тому доступ до персонального рахунку буде надаватися тільки за рішенням суду.
Загалом, неозброєним оком видно, що останні фінансові ініціативи влади мають на меті посилити контроль за обігом грошей в країні. Населення ставлять у такі умови, що не мати банківського рахунку буде просто невигідно. При цьому маючи рахунок у банку всі перекази з нього опиняються під пильним оком фінмоніторингу. Особливо це пікантно звучить в контексті відміни банківської таємниці.
Анна Межова
