Валютні гойдалки в Україні – Що відбувається з гривнею та куди піде курс далі – 1News

У січні 2022 року курс гривні був схожим на траєкторію вагончика на американських гірках. Після різкої девальвації, яка розпочалася ще минулого року і дійшла в обмінних пунктах майже до 29 грн/$, сталося різке зміцнення до 28,1. Які причини та що далі?

Про це пише Олексій Кущ на своїй сторінці в Facebook.

Від подібних віражів у звичайного обивателя закладає вуха і виникає гостре бажання, за заповітом Паніковського, “продати, потім купити, потім знову продати, але вже дорожче”.

В українських ЗМІ та експертних колах девальвацію гривні міцно пов’язали із загрозою російської військової агресії проти України. Для влади – це максимально зручно: ворог біля воріт – гривня у вікно. Але ось невдача: загроза військового вторгнення, якщо судити з публікацій, що продовжуються, не ослабла і навіть навпаки, а гривня почала стрімке зміцнення.

Це наштовхує на думку, що фактор військової загрози вже “відіграний” у поведінкових моделях населення та бізнесу ще за минулі роки. Нічого нового про загрозу, у порівнянні з повідомленнями, наприклад, весни 2021-го, українці не почули. Отже, і паніки не було. Інакше, ми вже стали б свідками не лише падіння гривні, а й “банкопаду” (особливо в сегменті держбанків), кілометрових черг на заправках та порожніх полиць у магазинах.

1News за темою: Топ-5 найприбутковіших банків в Україні

Тоді що ж сталося і до чого готуватися далі?

Версія 1: військова

Динаміка кореспондентських рахунків банків у січні поточного року коливалась у діапазоні від 35 млрд грн (04.01.2022) до 77 млрд грн (21.01.2022). Перевищення позначки 60 млрд грн – це ознака можливого послаблення гривні. У січні це спостерігалося з 18-го до 21-го. Але сама динаміка – не критична і не постійна. Тобто, якщо і були деякі панічні спалахи, то всі вони дуже швидко локалізувалися ринком.

Фізичні особи купили готівкової валюти на $1,629 млрд, продали – на $1,627 млрд. За безготівковою – $0,71 млрд і $0,46 млрд відповідно. Негативне сальдо – лише мінус $253 млн на місяць. Тобто попит населення на готівкову валюту збалансований. Основна частина населення практично ніяк не реагувала “гривнею” на потік новин, спостерігалося лише легке “тремтіння” середнього класу. Обсяги операцій також не відрізнялися від середньомісячних.

На міжбанківському ринку обсяг операцій склав $9 млрд з купівлі та $7,14 млрд з продажу. Негативне сальдо – понад $1,9 млрд – більш ніж удвічі вище, ніж у грудні. Показники січня виявилися завищеними на 15-20%, у порівнянні з аналогічними періодами минулих років.

Але попит на валюту завжди знаходив пропозицію і жодного разу не виникало дефіциту валютної ліквідності на ринку (інтервенції НБУ були спрямовані на курсову підтримку, а не ліквідну).

Не спостерігалася і так звана “евакуація еліт”, як це відбувалося у лютому, травні та серпні 2014 року.

Версія 2: відновлювальна

Економіка зараз переживає деяке піднесення після карантинних обмежень, пов’язане зі зростанням світових сировинних ринків. Збільшився і платоспроможний попит населення. Ефект відновлення в Україні завжди пов’язаний із зростанням імпорту як технологічного, так і споживчого. А в цьому випадку – ще й енергетичного. У грудні 2021-го бізнес вивів $2,5 млрд дивідендів! Тобто повністю обнулили свої валютні рахунки.

Версія 3: енергетична

На користь цієї версії аргументів наразі немає. Хоча дефіцит газу у першому кварталі становить близько 2 млрд куб. м, що у нинішніх спотових цінах – $2 млрд, на даний момент істотних закупівель газу в Європі Україна не здійснює. У найближчих планах – придбання 600 млн кубів у лютому та березні. Натомість активно закуповує вугілля та у пікових випадках електроенергію.

Плюс – зростання цін на паливо. Але ці чинники не могли повернути курсовий тренд на 180 градусів.

Версія 4: бюджетна

У грудні 2021 року загальна сума видатків державного бюджету склала 269 млрд грн. При тому, що у звичайний місяць, – у середньому близько 100 млрд. Перевищення у 2,7 раза! Звичайно, грудень – місяць “хлібний”, але не настільки ж.

У грудні 2020-го спостерігалася схожа ситуація, але тоді вона нівелювалася кризою та загальним падінням підприємницької та споживчої активності.

Рекордні бюджетні вливання у грудні минулого року припали якраз на фазу економічного пожвавлення з імпорту та споживчої активності населення, що цей імпорт споживає. Тобто спрацював ефект конвергенції, коли бюджетні витрати наклалися на різке зростання показників імпорту. Гарна версія.

Версія 5: вплив нерезидентів

Нерезиденти могли виходити з ринку ОВДП як унаслідок паніки, так і через можливе посилення монетарної політики ФРС, яка у 2022-2023 роках може перейти до підвищення базових відсоткових ставок та згортання програми кількісного розширення. Це неминуче призведе до відтоку спекулятивної ліквідності з ринків країн, у тому числі і з України.

1News за темою: Найкраща альтернатива депозиту: ОВДП як засіб надійного інвестування

Цей фактор для фінансових спекулянтів буде сильнішим, ніж повідомлення у медіа про загрозу війни. Але перше засідання ФРС показало, що різкого повороту монетарної політики поки що не буде. З початку року портфель ОВДП, що належить нерезидентам, схуд на 11 млрд грн. І продовжує знижуватися у лютому. Але виведення $400 млн з ринку (не факт, що всі вони були конвертовані та репатрійовані з країни) не може сприйматися як серйозний фактор девальвації гривні.

Висновки та прогнози

Основним чинником девальвації гривні стало вкидання бюджетної ліквідності у грудні 2021-го. До кінця січня її дія втратила динаміку через те, що реципієнти бюджетних грошей вже вивели їх за кордон. Коли ти закриваєш будівельний тендер на 10 млрд грн із профітом у 50%, тобі абсолютно байдуже, за яким курсом конвертувати свій дохід, головне – швидше вивести гроші з країни. З огляду на відновлення показників імпорту це створило ефект подвійної хвилі.

Додаткові фактори девальвації – закупівля вугілля “з коліс” та вихід нерезидентів із ринку ОВДП.

Паніка населення коштувала $200-300 млн, які середній клас “ганяв” своїми картками з гривневого субрахунку на валютний через онлайн-обмін валюти після перегляду чергового політичного ток-шоу.

Слід врахувати, що гривня – сезонна валюта, яка девальвує восени-взимку та зміцнюється навесні-влітку. Це дозволяє заробляти на курсових гойдалках: навесні-влітку тримати гроші на гривневому депозиті, потім конвертувати його в долар і зиму зустрічати з валютним кешем, вичікуючи максимально вигідний курс для продажу доларів, щоб сформувати новий гривневий депозит на пів року.

Цього року з урахуванням інфляційного та енергетичного шоків, невизначеної політики ФРС (яка впливає на наш курс сильніше за НБУ), макроекономічної нестабільності та геополітичних ризиків сезонність гривні буде частково змазана.

У частині прогнозу пропоную брати рівноважний курс та діапазон навколо нього у 5%. У грудні таким курсом була позначка 27 грн/$, максимальна глибина девальвації – 28,35. Насправді гривня опустилася трохи нижче. Наразі таким курсом стала точка 28 грн/$. Тобто максимальне зміцнення можливе до 26,60, а нова хвиля девальвації – до 29,40 грн/$.

Потрібно стежити за трьома показниками: зміна ставки ФРС, динаміка цін на руду, ціни на нафту. Для нас важливим є співвідношення сировинних ножиць “руда – нафта”. Якщо ціна за тонну руди вища за ціну бареля нафти – ножиці працюють на користь гривні. Якщо зближуються, треба бути напоготові. А якщо помінялися місцями – чекай на девальвацію.

Цей індикатор “народної” економіки працює іноді краще, ніж складні математичні моделі.

Олексій Кущ