Україна

Український ІТ-сектор успішно переживає пандемію коронавірусу

Після 30-відсоткового зростання у 2019 році, сектор подолав руйнівні наслідки пандемії і збільшився на 20% у 2020 році, вперше перевищивши 5 мільярдів доларів в загальному обсязі експорту

Якщо ви коли-небудь використовували Grammarly, щоб відредагувати текст, наймали репетитора португальської мови на Preply, рятували вашу собаку або кішку від проблем з Petcube або знаходили роботу через Jooble, то ви використовували продукти, розроблені ІТ-компаніями з українським корінням. Це одні з найвідоміших брендів, які з’явилися в ІТ-індустрії України, яка переживає бум в останні роки, і зростання якої трохи сповільнилося, але не припинилось через пандемію коронавірусу.

Про це йдеться в аналітичній публікації Радіо Свобода, – інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Практика невтручання державних регулюючих органів і збирачів податків, принаймні, коли справа стосується індивідуальних підрядників, практично не торкнулася ІТ-галузі України і дозволила їй процвітати.

Після 30-відсоткового зростання у 2019 році, сектор подолав руйнівні наслідки пандемії і збільшився на 20% у 2020 році, вперше перевищивши 5 мільярдів доларів в загальному обсязі експорту. Згідно з даними Національного банку України, на комп’ютерні послуги припадало понад 8% національного експорту після сталі, продуктів харчування та робочої сили. Згідно зі звітом Tech Ecosystem Guide to Ukraine, підготовленому UNIT.City, інноваційним парком на околиці Києва, одна з п’яти компаній зі списку Fortune 500 користується ІТ-послугами українських компаній.

За словами Енді Хандер, президента Американської торгівельної палати, рушійною силою зростання є «мінімальна бюрократична тяганина, що дозволяє не вивести з ладу курку, яка несе золоті яйця, стабільна галузева податкова політика і професіоналізм українських ІТ-фахівців» в Україні. Він зазначає, що діяльність галузі «зміцнює імідж України як надійного та інноваційного ІТ-партнера».

“Приблизно в той час, коли Україна зареєструвала свій перший випадок COVID-19, в березні 2020 року, близько 35% замовлень в ІТ-секторі були скасовані”, – повідомила Наталія Вєрємєєва, директриса некомерційної організації Tech Ukraine, яка слугує платформою для розвитку галузі.

Срібна ложка для деяких

Після того, як компанії в усьому світі почали переходити на дистанційний формат роботи, бізнес пожвавішав, і зростання українського ІТ-сектора прискорилось в останньому кварталі 2020 року.

«Пандемія збільшила попит на більш високі потреби у цифровізації в процесі переходу компаній на дистанційний режим і вони стали заощадливими та збільшили бюджети на дослідження та розробки і це сприятлива макроекономічна тенденція для індустрії аутсорсингу», – зазначила Юлія Сичікова, директриса венчурного фонду AVentures Capital.

Одна з компаній, що пережила пандемію – це Grammarly, яка допомагає користувачам виявляти плагіат в дослідницьких статтях і покращувати їх написання, оцінюючи тональність і виправляючи помилки в граматиці, синтаксисі та інших напрямках.

Маючи офіси в Києві та трьох містах Північної Америки, зокрема у Сан-Франциско, де знаходиться компанія, Grammarly відправляла людей працювати вдома і змінювала графіки, щоб часові пояси збігалися для спільної роботи над проектами.

«Це означає, що 250 співробітників в Києві починали і закінчували роботу пізніше, щоб співпрацювати з колегами в Сан-Франциско, які встали раніше, аби врахувати 10-годинну різницю в часі. У підсумку, кількість активних користувачів Grammarly у 2020 році перевищила 30 мільйонів і продовжує зростати», – розповідає Анатолій Вісікірський, партнер з персоналу компанії та старший співробітник відділу кадрів.

Багатий кадровий резерв України зробив її «одним з кращих напрямків для аутсорсингу в Східній Європі. Згідно з інформацією Tech Ecosystem Guide, в Україні працює близько 200 000 ІТ-інженерів, здатних створювати «висококласні рішення», що ставить її на сьоме місце в світі за якістю та ефективністю своєї позаштатної робочої сили.

Їх робота варіюється від розробки програмного забезпечення для платформ мобільних телефонів до ігор, фінансових технологій, програм охорони здоров’я, штучного інтелекту та електронної комерції.

В даний час в Україні є близько 110 центрів досліджень і розробок транснаціональних компаній, зокрема Apple, Google, Samsung, Huawei, Boeing, Siemens і Ubisoft.

Це Київ чи Кремнієва долина, але в ІТ-сектора є свій жаргон: наприклад, «люди-партнери», а також єдинороги, екосистеми, кластери, стартапи, коворкінг, а також інвестори на ранніх і пізніх стадіях.

Перший єдиноріг в Україні – термін, використовуваний для опису приватної компанії вартістю в 1 мільярд доларів, – це GitLab. Він зберігає і редагує програмний код і зараз оцінюється майже в 6 мільярдів доларів.

Урок історії

Grammarly запозичила їх приклад у 2019 році, зібравши в 2021 році 90 мільйонів доларів. Наступним може стати Reface, популярний відео-додаток для зміни обличчя. З моменту появи в січні 2020 року цей додаток завантажили понад 70 мільйонів разів, що зробило його одним з п’яти найкращих приблизно в 100 країнах світу.

Ще одна зростаюча ІТ-компанія – це київська компанія Ajax Systems, яка була заснована 10 років тому і виробляє бездротові системи безпеки для дому та офісу.

За словами Верємєєвої, яка підкреслила, що «коріння кібернетики знаходяться в Україні», складовими успіху в ІТ-секторі є історія і людський капітал.

За її словами, «один з перших комп’ютерів» – МЕОМ, або малу електронну обчислювальну машину – «було винайдено в Києві» близько 70 років тому.

Цілі покоління навчалися в таких установах, як політехнічні вищі школи Харкова, Львова та Києва. Ось, наприклад, Любомир Романків, американець, який народився на Західній Україні в 1931 році. Йому і його колезі приписують винахід технології, яка дозволила створити першу тонкоплівкову магнітну головку для зберігання інформації на дисках.

Перенесемося на кілька десятиліть вперед і розглянемо історію успіху Jooble – сайту для пошуку роботи, який створили в кімнаті гуртожитку двоє студентів Київського політехнічного інституту.

Сьогодні по всій країні розкидані десятки технологічних центрів, а у великих і малих містах є спеціальні школи технологічних стартапів та ІТ-кластери. Інноваційний парк площею 2,5 га зараз будується в Чорноморському порту Одеси.

Тим часом, уряд заснував Український фонд стартапів, який виділяє стартовий капітал в розмірі від 25 000 до 75 000 доларів на фінансування стартапів, які займаються штучним інтелектом, доповненою реальністю, великими даними, блокчейном, кібербезпекою, подорожами, робототехнікою та «Інтернетом речей».

Податкові питання

За словами Вєрємєєвої, українські постачальники технологічних послуг дедалі частіше використовуються для роботи над «зрілими проектами, пропонуючи більше рішень та беручи на себе більше ризиків, замість того, щоб бути просто головами з мізками».

У той же час, продуктова і стартап-сторона галузі – сфера, яка залучає інвестиції і зберігає капітал та інтелектуальну власність всередині країни – також зростає.

У підсумку, компанії відкривають офіси за кордоном, а іноді і штаб-квартири за межами країни, зберігаючи при цьому групу досліджень і розробок в Україні.

Однак є одна проблема, адже ІТ-галузь ділиться на дві категорії: фрілансери або індивідуальні підрядники, які часто працюють в якості самозайнятих осіб і платять спрощений 5-відсотковий податок, в той час як податковий тягар для юридичних осіб становить 40-60% від їхнього доходу.

Ця двозначна ситуація ставить перед нещодавно сформованим Міністерством цифрової трансформації дилему: як збирати податки з доходів ІТ-сектору до державної казни і не відлякати фахівців.

На круглому столі на тему ІТ-індустрії в Києві 25 березня 2021 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що хоче в 5 разів знизити податкове навантаження на ІТ-компанії.

«Ми хочемо, щоб Україна була відома як країна з кращою податковою системою, як країна стартапів і великих продовольчих компаній – і як країна, де легко вести бізнес», – зазначив Федоров.

Виступаючи на прес-конференції після обговорення, засновник і виконавчий директор Ajax Systems Олександр Конотопський заявив, що Україні вкрай необхідно запровадити спеціальні податкові умови для ІТ-компаній.

«Нам потрібно створити умови, щоб талановиті люди могли створювати цінності – інших варіантів просто немає», – зазначив він.

One Comment

  1. Айтішникам звісно трохи легше, ніж ресторанам. Але погоджуюсь із Конотопським – держава має не регулювати, а створювати умови для розвитку. ІТ сектор далі все сам зробить)

Back to top button