Цифровізація може підняти українську економіку

У грудні 2020 року Міністерство цифрової трансформації презентувало оновлену «Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС». Її реалізація має призвести до впровадження Європейського кодексу електронних комунікацій – трансформація регуляторного органу у сфері телекомунікаційних послуг, запровадження електронної довірчої служби, аналогічної системі в ЄС, запуск частот, необхідних для 5G, розробка та використання широкосмугового доступу до Інтернету, розвиток електронної комерції, один європейський номер екстреної служби 112. Для реалізації цієї програми, 75 законодавчих актів ЄС мають бути впроваджені в українське законодавство.

Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowy, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Підсумки дослідження в якості стимулу

Рішенню України про інтеграцію в єдиний цифровий ринок ЄС передувало дослідження на замовлення Міністерства цифрової трансформації.

«Різні сценарії інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС свідчать, що потенційні вигоди будуть залежати від масштабу регуляторної та цифрової трансформації в Україні. Чим швидше та ефективніше ми проведемо необхідні зміни, тим швидше ми зможемо отримати переваги інтеграції з Єдиним цифровим ринком ЄС», – прокоментувала заступник міністра цифрової трансформації Валерія Іонан.

Дослідження засвідчило, що основними економічними вигодами є зменшення транзакційних та торгівельних витрат під час продажу товарів та послуг між ЄС та Україною. Важливими перевагами є підвищення ефективності підприємницької діяльності, продуктивності економіки та ВВП України. Громадяни України можуть отримати легший доступ до дешевих інноваційних цифрових товарів та послуг.

Поступове наближення цифрового розвитку України до рівня ЄС у рамках інтеграції з Єдиним цифровим ринком матиме позитивний вплив на торгівлю між Україною та ЄС: збільшення експорту з України до ЄС – товарів на 11,8-17% (2,4-3,4 млрд доларів) та послуг на 7,6-12,2% (302,5-485,5 млн доларів). Крім того, це вплине на економічне зростання України – збільшення ВВП на 2,4% – навіть до 12,1%. (3,1-15,8 млрд доларів) та рівня життя громадян на 3,6-7,8%.

«Єдиний цифровий ринок є пріоритетом інтеграції України до ЄС. Це також важливий інструмент для поглиблення економічної інтеграції з внутрішнім ринком ЄС та цифровізації України на рівні європейських або світових стандартів. Інтеграція передбачає розширення взаємного доступу до інтернет-ринків та цифрових послуг, а також приєднання України до єдиних правил ЄС, стандартів та процедур укладення цифрових контрактів, здійснення цифрових платежів та розрахунків, розповсюдження цифрового контенту, авторських прав, здійснення перехресних прикордонних цифрових послуг та захист прав споживачів», – йдеться у дослідженні.

В рамках формування єдиного цифрового ринку, країни ЄС здійснюють програми з оцифрування різних сфер економіки, що має прискорити цифрову трансформацію. Як наслідок, Україна також повинна прискорити свою цифрову трансформацію, якщо вона не хоче збільшувати і без того значний технологічний розрив, який розділяє її з країнами ЄС.

Динамічному розвитку України у цій галузі заважають: регулювання, несприятливе для цифрових інновацій, затримка впровадження цифрових технологій державою та недостатній розвиток телекомунікаційної інфраструктури. Динаміка оцифрування України у 2016-2018 роках була повільною і такі країни ЄС, як Хорватія, Болгарія та Румунія виявились попереду.

На рівень оцифрування України у 2018 році позитивно вплинули такі фактори, як: людський капітал (рівень цифрових звичок у населення) та інтеграція цифрових технологій бізнесом (використання інформаційно-комунікаційних технологій у діловій співпраці зі споживачами та в операціях між суб’єктами господарювання). Україна була найбільш відсталою з точки зору цифрових державних послуг, постійного широкосмугового доступу до Інтернету, а також використання Інтернет-послуг громадянами. Водночас Україна випереджала країни ЄС за помірними цінами на доступ до Інтернету.

Прогресивне оцифрування матиме позитивний вплив на продуктивність економіки та економічне зростання в Україні – залежно від рівня оцифрування макроекономічний ефект може становити від 2,4% до 12,1% зростання ВВП. Збільшення оцифрування економіки на 1% є запорукою зростання ВВП України на 0,46%. Якщо Україна збільшить рівень оцифрування з нинішнього до найнижчого рівня оцифрування в ЄС, це принесе 2,4% ВВП або 3,1 млрд доларів на рік. Досягнення середнього рівня ЄС у сфері оцифрування є запорукою зростання ВВП на 7,5%, тобто 9,8 млрд доларів.

Інтеграція з цифровим ринком ЄС може збільшити експорт послуг з України до ЄС з 7,6% до 12,2%. У 2018 році його обсяги становили майже 4 мільярди доларів. Якщо припустити, що наближення нормативно-правових актів України та ЄС досягає найнижчого рівня в ЄС, воно становитиме 7,6% зростання, або 302,5 млн доларів. Середній рівень становить 9,9% зростання – 394 мільйони доларів, а найвищий вже 12,2% або 485,5 мільйонів доларів. Одночасно зросте експорт послуг з ЄС в Україну; залежно від сценарію розвитку, на 5,7%, 7,5%, 9,1%, що в абсолютних цифрах дає 191 мільйон, 252 мільйони або 305 мільйонів доларів відповідно. Експорт товарів з України до ЄС може зрости з 11,8 до 17%, і це принесе 2,4 мільярди доларів на найнижчому рівні та 3,4 мільярда доларів на найвищому рівні. Досягнення середнього рівня оцифровування в ЄС означає збільшення експорту товарів на 14,4% і надходження від цього 2,9 мільярда доларів.

«Позитивний ефект від зменшення цифрового розриву може найбільше проявитись у торгівлі товарами між Україною та ЄС. Очікується, що зменшення торгових обмежень між Україною та ЄС в результаті інтеграції до цифрового ринку допоможе знизити загальний рівень нетарифних обмежень та торгових витрат у двосторонній торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС (через оцифрування торгових операцій та державних послуг)», – вважають автори дослідження.

Експериментальна безпека

Однак досі невирішеним залишається ключове питання цифрової економіки – безпека даних. На початку лютого 2021 року, уряд ухвалив постанову, яка передбачає створення резервної бази даних з державних інформаційних ресурсів. Отже, Національний центр державних інформаційних ресурсів, відповідальний за його діяльність, матиме два завдання. Перше – забезпечити безперебійну роботу державних інформаційних ресурсів при копіюванні інформації на резервну базу. Друге – забезпечити належне функціонування серверів, системи зберігання даних та статистичного контролю даних.

«В умовах гібридної війни, ймовірність кіберзагроз та кіберінцидентів набагато вища, і тому питання попередження або зменшення подібних ризиків є пріоритетним завданням. Роблячи копії державних даних, ми захищаємось від їх втрати», – зазначає віце-прем’єр-міністр України Михайло Федоров.