Півроку в окупації. Держзрада нардепа ПономарьоваСюжет

 

В Україні відкрили нові гучні справи за підозрою у державній зраді. Серед фігурантів екс-нардеп Євген Мураєв та чинний народний обранець Олександр Пономарьов. Мураєв давно втік до Європи, а от Пономарьова затримали в Києві, причому понад півроку нардеп і зовсім провів в окупації.

 

Версія слідства

 

Пономарьова викрили у співпраці з Росією під час великої війни, через що нардепові персонально повідомили про підозру за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, позбавлення волі від 12 до 15 років).

 

Слідство встановило, що під час повномасштабного вторгнення Росії Пономарьов, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, добровільно пішов на співпрацю з окупантами. Пономарьова підозрюють зокрема у тому, що він:

 

– перереєстрував підконтрольні йому підприємства у Бердянську згідно з російським законодавством,

 

– відкрив рахунки у місцевих філіях російських банків,

 

– організував виробництво та передачу продукції російським окупаційним військам.

 

Таким чином, заводи нардепа на окупованій частині Запорізької області постачали паливно-мастильні матеріали для військової техніки РФ і надавали техніку для облаштування ворожих фортифікаційних споруд.

 

Хто такий Пономарьов

 

Олександру Пономарьову 61 рік, він родом із нині окупованого Бердянська Запорізької області. У 2002—2006 та 2010–2012 роках був депутатом Запорізької обласної ради. 2012 року Пономарьова вперше обрали народним депутатом як безпартійного самовисуванця. До червня 2014 був членом фракції Партії регіонів, під час Революції Гідності голосував за диктаторські закони в січні 2014 року.

 

Згодом ще двічі обирався до Ради, востаннє влітку 2019 року як кандидат від партії Опозиційна платформа — За життя (ОПЗЖ), яке нині заборонене в Україні.

 

У грудні 2021 року журналісти Схем встановили, що Олександр Пономарьов має російський паспорт. Він був виданий у 2007-му році і досі є дійсним.

 

 

Господар Бердянська

 

Головними активами Пономарьова в окупованому Бердянську є виробництво моторних масел під брендами Азмол та Агрінол. У місті Пономарьов відомий як “тіньовий господар Бердянська” та “місцевий феодал. Однак у деклараціях згадок про бізнес нардепа не знайти, бо чотири десятки компаній з його групи оформлені на його родичів та помічників.

 

Пономарьов виїхав з Києва до Бердянська вже в ніч проти 25 лютого 2022 року — фактично назустріч російській армії. Він прибув у місто за дві доби до того, як туди зайшли російські окупанти. Сам нардеп заявив журналістам, що їхав, бо хотів вивезти родичів.

 

Однак після приїзду він одразу подався на своє агропідприємство Бердянські жниварки. Звідси дзвонив до приймальні депутата ОПЗЖ Юрія Бойка. Нардеп поїхав ночувати на державну базу відпочинку Лебеді, приватизовану його сім’єю — об’єкт записаний на сестру депутата.

 

Після того, як 27 лютого Бердянськ було окуповано, Пономарьов протягом трьох тижнів активно пересувався містом, пишуть Схеми. Він майже щодня відвідував власні підприємства — Бердянські жниварки, Азмол та НВП Агрінол — і ввечері повертався на базу відпочинку Лебеді. Іноді його телефон попадав у зону дії біля міської ради, де окупанти розмістили свій штаб.

 

20 березня 2022 року розпочався найзагадковіший період перебування Олександра Пономарьова в окупованому Бердянську. Тоді його телефон вимкнувся, а соратники у Києві заявили, що нардепа затримали окупанти. Пономарьов стверджує, що його піддавали тортурам, арештам та тиску. Однак Схеми з’ясували, що хоча свобода пересування депутата протягом наступних 10 днів дійсно була обмежена, а його зв’язок із зовнішнім світом забезпечували окупанти, їхнє ставлення до нардепа та умови його утримання дуже відрізнялися від тих тортур, які росіяни зазвичай зазнають українських бранців. Пономарьов, ймовірно, знаходився не в підвалах катівень, а на ще одній базі Парус на Бердянській косі — такого висновку Схеми дійшли аналізу пересування телефонів низки людей з кола спілкування Пономарьова.

 

Сам нардеп стверджує, що під час “полону” окупанти “сватали” його на посаду гауляйтера окупованої частини Запорізької області (“губернатора”), потім – на “мера” Бердянська. “Потім просто хоча б як промисловець, щоб я там, десь виступав перед людьми, кудись там закликав. Одним словом – як медійну фігуру”, – розповів Пономарьов Схемам. Він наполягає, що від співпраці відмовився, а його бізнес “захопили” окупанти і з того часу він перебуває під контролем РФ.

 

Ось тільки після так званих “референдумів” на окупованих територіях України наприкінці 2022-го – на початку 2023 року значну частину підприємств з орбіти народного депутата України у Бердянську зареєстрували за законами РФ.