Перший договір про безпеку. Візит Сунака до КиєваСюжет

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак привіз в Україну не лише новини про 3 млрд доларів військової допомоги на 2024 рік, а й договір з безпеки, який одразу назвали “історичним”. Про що ж домовилися Київ та Лондон?

 

До вступу до НАТО

 

Документ під назвою “Угода про співпрацю у сфері безпеки між Україною та Сполученим королівством Великобританії та Північної Ірландії” підписали лідери двох країн після переговорів у Маріїнському палаці у Києві.

 

Ця угода стала першою серед угод з безпеки на виконання домовленостей, узгоджених під час Вільнюського саміту НАТО між Україною, членами Великої сімки та державами, які до них приєдналися.

 

Зобов’язання Великобританії щодо цього документу діятимуть до вступу України до НАТО, повідомив після підписання президент Володимир Зеленський.

 

“Якби таких гарантій було досягнуто в 1991 році, зокрема з Британією, то війна б не почалася”, – переконаний він.

 

Ріші Сунак зі свого боку підкреслив, що це “перше із запевнень щодо безпеки, які підписує Україна”. Британський прем’єр наголосив, що Великобританія першою надавала Україні також летальну зброю, танки, далекобійні ракети тощо.

 

Лідери також повідомили, що в угоді прописано термін її дії – десять років із можливістю продовження. Однак у разі вступу України до НАТО до закінчення терміну дія зобов’язань щодо безпеки завершиться і буде інкорпорована до системи НАТО.

 

 

Сигнал агресору

 

“Перше, що загалом робить цю угоду – вона формалізує ті домовленості щодо безпеки, які у нас зараз є. Друге – гарантує, що ця підтримка є довгостроковою, щоб Росія розуміла, що ми залишаємось разом з Україною”, – сказав Сунак.

 

Прем’єр Британії пояснив також, що є третій компонент, який запобігає новому нападу після завершення поточної війни.

 

“У разі, якщо Росія знову нападе, ми надамо ту підтримку, яка потрібна Україні, швидку та надійну безпекову підтримку, сучасне озброєння (для захисту) на землі, на морі та в небі, економічну підтримку, а також введемо санкції, які будуть мати ціну для Росії. Щодо цього є чітке і важливе зобов’язання”, – заявив Ріші Сунак.

 

Згідно з опублікованим текстом угоди, “у разі збройного нападу Росії на Україну, на запит будь-якого з учасників пройдуть консультації протягом 24 годин для визначення заходів, необхідних для протидії або стримування агресії”.

 

Гарантії чи ні?

 

На прес-конференції у Києві після підписання угоди президент Володимир Зеленський, описуючи її, вживав виключно слово “гарантії” або фразу “гарантії безпеки”. “(Україна отримала) гарантії безпеки від визначної глобальної сили – Великобританії”, – повідомив, зокрема, він.

 

При цьому британський прем’єр Ріші Сунак, повідомляючи про підписаний документ, вибрав інший термін і кілька разів наголосив, що йдеться про “запевнення у безпеці” (security assurances).

 

Втім, в одному фрагменті виступу Сунак несподівано змінив формулювання та сказав, що підписана угода “розширює гарантії безпеки від Британії для України до безпрецедентних”. Але у відповіді на уточнююче питання про те, чи можна говорити про гарантії безпеки, як наполягає Україна, Сунак виправився і підкреслив, що це security assurances у рамках обіцянки, яку Україна отримала від держав G7 на саміті НАТО.

 

Як відомо, ця термінологія має важливе політичне значення. Для України згадка про “запевнення у безпеці” (security assurances) є токсичною, оскільки саме такий термін містився у назві сумнозвісного Будапештського меморандуму. Саме тому Україна наполягає на ухваленні “гарантій безпеки”.

 

Примітно, що текст угоди взагалі не містить жодного з цих термінів. Натомість у документі йдеться про “співробітництво у сфері безпеки” та “допомогу у сфері безпеки”.