Історичне підвищення податків. Кого торкнетьсяСюжет

 

В Україні суттєво підвищать податки. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання у парламенті законопроект про історичне збільшення податків №11416-д. Розгляд у парламентів буде наступного тижня, підпишуть його вже в другій половині жовтня, але частина норм набуде заднього числа, з 1 жовтня.

 

Основні пункти

 

У податковому законопроекті передбачили:

 

– Збільшення військового збору (ВС) з 1,5% до 5%;

 

– Встановлення ЗС у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку III групи ФОП;

 

– підвищення податків для 1 та 2 групи ФОП;

 

– 50% податку банки;

 

– Збільшення МПЗ для земель;

 

– 25% податку на прибуток для фінкомпаній;

 

– перехід на помісячну звітність з ПДФО;

 

– Збільшення ренти на видобуток щебеню.

 

При цьому підвищити ПДВ уряд відмовився.

 

За даними нардепа від фракції Голос та першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, це «історично велике збільшення податків на 58 млрд грн цього року та 137 млрд наступного».

 

ITшники проти

 

Плани уряду підвищити податки викликали протест на ІТ-ринку. Найбільші профільні спілки — Diia City Union, Diia City United, Асоціації IT Ukraine, Kharkiv IT Cluster, Lviv IT Cluster виступили із спільною заявою та зазначили, що ця ініціатива порушує гарантовані державою стабільні умови оподаткування та загрожує втраті довіри до України з боку іноземних партнерів.

 

Айтішники зазначають, що згідно із законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», держава гарантувала незмінні умови для режиму Дія City протягом 25 років. Цю тезу неодноразово озвучували інвесторам, а норми законопроекту фактично змінюють умови режиму Дія Сіту. Це значно погіршить інвестиційний клімат для ІТ-галузі в Україні, вважають в ІТ-асоціаціях.

 

А на розкіш податків не буде

 

При цьому в Україні не вводитимуть податки на розкіш.

 

“Чому відмовилися від так званих податків на розкіш? Перший аргумент — тому що перелік цих операцій, які є операціями з розкішшю, він завжди… Ця дискусія є невичерпною. Скажімо, автомобіль є розкішшю? А що не розкіш? Або чому, скажімо, розкішшю є мобільний зв’язок, який уже давно не розкіш? Коли ми починаємо визначати вичерпний перелік предметів розкоші, ми ніколи не можемо ні з ким домовитись і завжди хтось вважає себе скривдженим — той, хто потрапив під цей перелік, а хтось навпаки виграш”, — пояснив голова комітету Ради. з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

 

Другим аргументом на користь відмовитися від податків на предмети розкоші він назвав те, що складно аргументувати ставки таких податків.

 

«Я досі не можу зрозуміти, чому ювелірка мала платити, за версією Мінфіну, 30%, автомобілі — 15%, квартири — 5%, банківське золото — 5%. Чому 5%, чому не 25%? Аргументації ніякої немає, і її, насправді, напевно, не може бути», – зазначив голова комітету.

 

Третій аргумент, за словами Гетьманцева, — невеликий фіскальний ефект від таких податків.

 

«Ми отримуємо досить велику групу незадоволених та фіскальний ефект у розмірі трьох-чотирьох мільярдів від запровадження якогось із цих видів податків. Це неправильно», – заявив він.

 

Натомість буде бронювання?

 

Водночас, заступник міністра економіки Віталій Кіндратив на засіданні фінансового комітету у п’ятницю, 4 жовтня, заявив, що ухвалено рішення про запровадження в Україні економічного бронювання.

 

“Точно впроваджуватимуть модель економічного бронювання. Рішення ухвалено. Нині розглядають кілька моделей (три). Чекають на “рішення політичного керівництва””, — заявив той самий Желєзняк.