Докази некомпетентності Мінфіну, Нацбанку та уряду, або Куди йдуть гроші з бюджету України – 1News

Керівники Міністерства фінансів та Кабінету міністрів працюють у режимі виконання короткострокових, тактичних завдань для невеликої групи VIP-розпорядників і споживачів чужого. 

Про це пише Ярослав Романчук на своїй сторінці в Facebook.

Не міністерство, а бухгалтерія

Бюджет держави – не тільки економічне обличчя країни. Це зовсім не бухгалтерія влади. У бюджеті відображаються відносини держави і бізнесу, людини і чиновника. Порядок, джерела наповнення бюджету, характер і типаж витрат його ресурсів дозволяє зрозуміти ієрархію реальної політичної та економічної влади. Через цей документ ідентифікується якість системи державного управління, рівень поваги до бюджетів домашніх господарств і бізнесів, довіри до них з боку держави.

Фіскальна політика – (бюджетно-податкова) – ключовий елемент програми забезпечення економічного зростання. Якщо вона правильна, вона стає каталізатором. Якщо ж вона неякісна, вона перетворюється на транквілізатор.

У 2021 р. темпи зростання української економіки виявилися більш ніж в два рази менше середньосвітового показника (~5,9% ВВП за прогнозом МВФ). На початку 2021 р. українська влада заявляла про зростання навіть під 5% ВВП. Реальність виявилася набагато приземленішою, 2,6-2,8% ВВП. Свою лепту в гальмування економіки внесла бюджетно-податкова політика.

Восени 2021 р. під час обговорення закону про бюджет на 2022 р. уряд і парламент прогнозували обсяг видатків органів держуправління на рівні 38-39% ВВП. У жовтні МВФ Fiscal Monitor дав оцінку держвидатків України в 40,4% ВВП. Після 47,4% у 2019 р. і 46,0% ВВП сукупних держвидатків у 2020 р. курс на скорочення розміру неринкового сектора видається розумним і обґрунтованим. Він був закріплений в бюджетній декларації на 2022-2024 рр., прийнятій у липні 2021 р. Реальність виявилася зовсім іншою. Для початку оцінимо якість короткострокового макроекономічного планування та прогнозування.

1News за темою: “Парадокс Триффіна”, або Як Нацбанк утилізує глобальну інфляцію

При обговоренні закону про бюджет на 2022 р. уряд оперував очікуваним ВВП на 2021 р. (і це було за три місяці до кінця року) в ₴4808,5 млрд за фактом виявилося ~₴5400 млрд помилка ~₴600 млрд гривень (~$22 млрд) на часовому проміжку в півроку – це прогноз із серії “пальцем в небо”. За середньорічним курсом 2021 р. ₴27,29/$1 ВВП склав ~$197,9 млрд. Помилка в короткостроковому прогнозі величиною в ~11% ВВП – це фіаско.

Полісімейкери, технократи і міністри сперечаються про частки відсотка, щоб довести переваги своїх економетричних моделей і знань. А тут, як кажуть, слона в посудній крамниці вони і не помітили. ВВП, інфляція, обсяги експорту та імпорту – за всіма цими параметрами відзначаємо повне сум’яття. Вплив зовнішніх, екзогенних факторів виявився повною несподіванкою, але бюджетна політика – це ж виключно внутрішня справа української влади.

У 2020 р. витрати органів держуправління (консолідований бюджет + фонди) склали ₴1914,0 млрд гривень при доходах ₴1677,0 млрд і дефіциті ₴237,1 млрд. За попередньою інформацією 2021-й рік закінчився наступними результатами. Доходи центрального бюджету склали ₴1296 млрд гривень, що на 20,5% більше обсягу 2020 р. Витрати зафіксовані на рівні ₴1490 млрд гривень.

Доходи місцевих бюджетів у 2021 р. склали ₴549,48 млрд, з яких 36,9% – трансферти. Видатки місцевих бюджетів склали ₴569,43 млрд. Обсяг видатків Пенсійного фонду склав ₴511,8 млрд. За даними Мінфіну в 2021 р. обсяг доходів консолідованого бюджету склав ₴1662,24 млрд, видатків – ₴1844,38 млрд.

З урахуванням фінансів Пенсійного фонду (вважаючи його збалансованість) доходи органів держуправління в 2021 р. склали ₴2174,0 млрд, витрати – ₴2356,18 млрд. Виходить, що в порівнянні з 2020 р. доходи органів держуправління України збільшилися на ₴497 млрд ($18,2 млрд), на 29,6% в порівнянні з аналогічним показником 2020 р. витрати зросли на ₴442,18 млрд ($16,2 млрд) або на 23,1%.

У 2020 р. дефіцит бюджету органів держуправління склав 237,06 млрд або 5,7% ВВП. У 2021 р. цей показник склав ₴182,18 млрд або ~3,4% ВВП. Той факт, що в умовах унікально сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури на товари традиційного українського експорту влада допустила такий дефіцит, вказує на фіскальну розбещеність і бюджетну розхлябаність. Влада планувала взяти в борг ₴699 млрд. За фактом були здійснені запозичення на ₴602 млрд або більше $22 млрд. Учасники боргового ринку України, включаючи держбанки, прекрасно заробляють. У 2021 р. українські банки отримали прибуток в ₴77,5 млрд гривень (~$2,84 млрд). Для порівняння в 2020 р. було ₴41,3 млрд. Без активної участі держави в будівництві боргової піраміди банки стільки легких грошей ніколи б не заробили.

1News за темою: Топ-5 найприбутковіших банків в Україні

Подивимося, що сталося з обіцянкою української влади знизити сукупні держвитрати до менше 40% ВВП. Беручи ВВП в 5400 млрд доходи держави в 2021 р. склали 40,3% ВВП, витрати – 43,6% ВВП. Це попередній розрахунок на даних, доступних на початок лютого 2022 р. Тим не менш, ми можемо впевнено констатувати порушення урядом обіцянок істотно знизити розмір неринкового сектора.

Розпорядники чужого (політики і чиновники) піддалися спокусі збільшити свою роль в економіці, а не дати розправити плечі приватному сектору. При низькій якості держуправління, збереженні токсичного номенклатурно-комерційного схематозу каналізація ресурсів у державні комерційні проєкти при одночасному збільшенні тиску на малий бізнес призвела до гальмування економіки. Тому замість заявлених на початку 2021 р. ~4,8 – 5,2% ВВП зростання Україна отримала оціночно 2,6 – 2,8% ВВП. Минулого року уряд сконцентрував у своїх руках ~$83,3 млрд, закріпивши в країні статус найбільшого економічного суб’єкта.

Уряд ні в чому собі не відмовляв, посиливши два дуже небезпечні процеси. Перший – crowding out або витіснення державними інвестиціями приватних. Другий – моральна загроза (moral hazard), коли державні суб’єкти господарювання витрачали гроші платників податків, брали в борг, незважаючи на наслідки. Держава впевнено встала у них за плечима як кредитор останньої надії. Якщо борги – націоналізувати або перекредитувати, якщо дефіцит ресурсів – надати держпідтримку в найрізноманітніших формах. Незважаючи на те, що більше 70% державних комерційних організацій були збитковими, уряд провалив план з приватизації. Замість скромних запланованих надходжень у ₴8 млрд (менше $300 млн) до бюджету вдалося отримати всього ₴5,1 млрд (менше $190 млн) це мізер в порівнянні з обсягом заморожених у державній власності активів. По суті справи, уряд заморозив приватизацію, зробивши ставку на посилення умов роботи для ФОПів і малого бізнесу. Якби в 2021 р. уряд і парламент приділили стільки уваги розвитку приватного підприємництва, зміцненню інститутів захисту приватної власності, збільшенню рівня економічної свободи, скільки вони приділяли фіскалізації, збільшенню регуляторного навантаження на ФОПів і активізації держпрограм, то темпи економічного зростання могли би бути вдвічі вище.

1News за темою: Мантри “фіскалізаторів” ФОПів, або Як влада вбиває малий бізнес в Україні

У країні спостерігається гострий дефіцит виразної, зрозумілої для суб’єктів господарювання і потенційних інвесторів стратегії розвитку. Міністерство фінансів діє в режимі звичайної бухгалтерії. То воно затикає проломи в бюджетах учасників держпрограм (у 2021 р. під держгарантії було видано кредитів на ₴74,2 млрд), то виконує хотілки політиків у сфері соціального популізму, то потурає натиску Верховної Ради на ФОПів. Якість бюджетного планування характеризує той факт, що у 2021 р. Верховна Рада вносила зміни до закону про бюджет. У порівнянні з початковим планом доходи були збільшені на 9,8% (на ₴246 млрд гривень), витрати – на ₴260,4 млрд, на 8%.

Ось кілька фактів, які підтверджують низьку якість роботи Мінфіну. За даними Центру аналізу державних фінансів та управління в грудні 2021 р. Мінфін витратив ₴269 млрд або 18% всього річного плану. Причому в період 28-31 грудня 2021 р. було витрачено ₴79 млрд або 5,6% річного обсягу витрат. Фантастична концентрація витрат. Про їхню якість в такому режимі навряд чи хтось турбується.

Половина державних гарантій за кредитами державних і приватних компаній була видана… у грудні. Причому 70% всього обсягу гарантій – за зовнішніми, валютними кредитами.

У грудні 2021 р. Мінфін використав рекордні 121,4 млрд гривень кредитів. На внутрішньому ринку було запозичено ₴75 млрд під 10,5% за тримісячними облігаціями та під 11,9% за річними. У результаті державний борг, включаючи держгарантії, становив 49,5% ВВП і на кінець року становив ₴2671,83 млрд гривень або $97,95 млрд за 2021 р. Він збільшився на 119,95 млрд дол. За даними Мінфіну на початок 2021 р. доларовий еквівалент загального держборгу був $90,25 млрд, споживачі чужого явно ні в чому не відмовляли.

1News за темою: Як в Україні отримати пільговий іпотечний кредит під 7%?

Для них 2021 рік був надзвичайно сприятливим. Чого не скажеш про переважну більшість населення та підприємницької спільноти. Не дарма ж понад 70% населення вважають, що країна рухається в неправильному напрямку, а понад 80% взагалі характеризують стан як “економічна криза”. У такому нерівному розподілі вигод та витрат, безумовно, більшу частину відповідальності несе Міністерство фінансів та Кабінет міністрів. Керівники цих структур працюють у режимі виконання короткострокових, тактичних завдань для невеликої групи VIP-розпорядників і споживачів чужого. А ось запитати у них за виконання їхньої головної мети – забезпечення швидкого, довгострокового, інклюзивного економічного зростання, схоже, нема кому.

Ярослав Романчук