У Великобританії тисячі учениць, учнів та випускників престижних навчальних закладів розповіли про сексуальні домагання

Тисячі учениць, учнів та випускників британських шкіл розповіли про сексуальні домагання в часи їхнього навчання.

Під хвилею критики опинилися найпрестижніші навчальні заклади країни, зокрема Ітон, – розповідає 1NEWS.

Поліція закликає допомогти з розслідуванням, а уряд розпочинає терміновий перегляд системи захисту дітей від сексуальних знущань.

Все почалося влітку 2020 року, коли BBC показала серіал “Я можу тебе знищити”. В центрі сюжету – молода жінка, яка намагається повернутися до нормального життя після зґвалтування.

22-річна випускниця Університетського коледжу Лондона Сома Сара не могла викинути сюжет із голови. У своєму інстаграмі вона вперше почала розповідати, як сама переживала сексуальні домагання.

Упродовж тижня Сара отримала понад 300 повідомлень від їдівчат, які також пережили насильство і домагання. Спершу ці історії Сара анонімно публікувала у своєму інстаграмі, але повідомлень ставало все більше, і тоді вона створила Everyone’s Invited (“Усіх запрошено”) – сайт, на якому кожен міг анонімно розповісти свою історію.

“Я хотіла зробити все, що в моїх силах, щоб ця важлива розмова продовжилася”, – каже вона.

Зараз на Everyone’s Invited – вже понад десять тисяч свідчень. Не всі вони стосуються навчальних закладів, але автори кампанії закликають ділитися саме історіями, які сталися в школах і коледжах.

Зараз Сара мешкає у Франції, але освіту отримала у Британії. Вона навчалася у престижні приватній школі в Лондоні, потім кілька років провела у школі-пансіоні, а ступінь магістра отримала в Університетському коледжі Лондона.

“Лондон, у якому ми з друзями зростали, відрізнявся насильством, яке було всюди. Жінконенависництво і сексизм були в основі цієї культури – безжалісного середовища, де кожен ставав співучасником процівітаючого насильства. До запуску кампанії мене підштовхнув гнів, який я довго стримувала. Але вирішальною стала моя особиста травма. Я хочу, щоб молодь жила у світі, де не потрібно боятися насильства, де насильство б не процвітало, а жертв насильства слухали б, підтримували”, – каже Сара.

Проєкт Сара створювала не одна, а за участі Мідоу Вокер – доньки відомого актора Пола Вокера, який кілька років тому загинув у автомобільній аварії.

Мідоу керує фондом імені свого батька і паралельно пише про кампанію Everyone’s Invited у своєму інстаграмі, де в неї понад 2,5 млн підписників.

11-річна дівчинка розповідає, що старші хлопці змушували її надсилати їм фото інтимного характеру. 15-річна дівчина згадує, як її змусили до сексу на вечірці. До 13-річних подруг чіплялися в парку під загальне схвалення школярів.

У одній зі шкіл хлопчики зібрали цілий альбом з фотографіями оголених однокласниць і передавали його з рук до рук. Коли вчителі дізналися про це, від занять відсторонили дівчат.

Люди пишуть про те, як викладачі закривали очі на те, що відбувалося, і багатьом жертвам домагань – не лише дівчатам, а й хлопцям – ні до кого було звернутися по допомогу.

Подібні історії мали місце в найпрестижніших британських школах – Ітоні, Вестмінстерському коледжі, у Хайгейтській школі, школі Сент-Пол та багатьох інших.

На сайті Everyone’s Invited також є чимало свідчень про те, що відбувалося у британських університетах.

“У кампусі була вечірка. Я була дуже п’яною, і приятель запропонував провести мене до моєї кімнати. Коли ми прийшли, він зачинив двері. У нас був секс, але я майже не пам’ятаю подробиць. Коли моя сусідка повернулася, вона застала мене закутаною в простирадло на підлозі, в синцях, я плакала. Зранку до мене прийшла подруга. Вона розповіла, що з нею сталося те саме, але вона недостатньо сильна, тому вирішила нічого не робити”, – пише одна з дівчат на сайті.

Серед тисяч анонімних свідчень – розповідь дівчини, якій довелося піти з престижної школи Фулхем через домагання старшокласника у шкільному автобусі. Навчання у цій школі коштує 22 тисяч фунтів на рік.

У відповідь на це 17-річний Вілфред Бейтс, староста Фулхема, написав велику колонку для Evening Standard: Мені здається, що про всі ці історії треба пам’ятати і говорити про них. Якщо періодично уявляти, як би ви почувалися, якби щось подібне пережив хтось із ваших близьких, то можна зрозуміти, наскільки домагання та насильство руйнують життя людини”.

Старший офіцер британської поліції Саймон Бейлі, який очолює розслідування тих випадків, в яких жертви погодилися дати свідчення, зауважив, що багатьом школам не вдається ефективно боротися з жінконенависництвом і сексуальними домаганнями.

“Чи достатньо я наївний, щоб не вірити цим свідченням? Звісно, ні. Чи думаю я, що в деяких випадках історії будуть зам’яті, щоб захистити репутацію? Так”, – сказав Бейлі Evening Standard.

Він пропонує провести незалежне розслідування, аби встановити, що саме сталося в кожному випадку, чому це взагалі могло статися і яких заходів вжили в школах, аби вирішити цю проблему.