Цікаве

Науковці змогли реконструювати найдавніший геном європейця

Вчені наводять результати секвенування найдавнішого генома людини сучасного типу за межами Африки, пише повідомляє 1NEWS з посиланням на Урядовий кур’єр.

Матеріал був отриманий з черепа віком майже 45 тисяч років, знайденого в містечку Злати Кун у Чехії.

Відомо, що ранні Homo sapiens, після того, як вони покинули Африку приблизно 50 тисяч років тому, схрещувалися з неандертальцями десь на Близькому Сході. У підсумку, всі сучасні люди, крім африканців, мають у своєму геномі від 2 до 3% ДНК неандертальців. Тому що згодом ці сегменти стають все коротшими, їх довжину вчені використовують для оцінки віку антропологічних знахідок.

Череп зі Злати Кун був виявлений на початку 1950-х років і зараз зберігається в Національному музеї в Празі. Антропологічне дослідження, засноване на формі черепа, показало його схожість з людьми, які жили в Європі до останнього льодовикового максимуму – як мінімум 30 тисяч років тому, але радіовуглецеве датування давало більш молодий вік.

Картина прояснилася після того, як проби були передані для вивчення в генетичну лабораторію Інституту історії людства Макса Планка в Німеччині. З’ясувалося, що геном зі Злати Кун містить приблизно таку ж кількість неандертальської ДНК, що і у інших сучасних людей, але самі сегменти неандертальських генів у ньому набагато довші, ніж у всіх, включаючи Усть-Ішимську людину, яка жила 45 тисяч років тому в Сибіру і до останнього часу вважалася найдавнішим представником людей сучасного типу за межами Африки.
Археологічні дані дозволяють припустити, що сучасні люди були присутні в Південно-Східній Європі вже 47-43 тисяч років тому, але через брак якісного матеріалу, досі з решток такого віку не вдавалося витягти ДНК. Викопний череп зі Злати Кун дозволив вченим отримати найдавніший реконструйований геном сучасної людини за межами Африки. Він являє популяцію, яка сформувалася ще до того, як предки сучасних європейців і азіатів розділилися, і про яку відомо дуже мало.

«Результати нашого аналізу ДНК показують, що людина зі Злати Кун знаходиться ближче за часом до події змішання з неандертальцями», – йдеться в пресрелізі Інституту історії людства Макса Планка.

За оцінками авторів, предок людини зі Злати Кун жив приблизно на дві тисячі років пізніше епізоду змішування.

«Цікаво, що найранішні сучасні люди в Європі в кінцевому підсумку не досягли успіху, – зазначає керівник дослідження Йоханнес Краузе (Johannes Krause), директор Інституту еволюційної антропології Макса Планка. – Як і у випадку з Усть-Ішимською людиною або найдавнішою європейською знахідкою – черепом з Пештера-ку-Оасе в Румунії, людина зі Злати Кун не демонструє генетичної спадкоємності з сучасними людьми, які жили в Європі пізніше, після 40 тисяч років тому».

В якості одного з можливих пояснень розриву у двох хвилях заселення Європи сапієнсами автори наводять Кампанське ігнімбрітове виверження, що сталося 40-39 тисяч років тому, яке сильно вплинуло на клімат у Північній півкулі і, можливо, знизило шанси на виживання неандертальців і людей раннього сучасного періоду на більшій частині Європи льодовикового періоду.

 

 

 

 

Останні новини

Back to top button