“Комора” України. Що являє собою Держрезерв

Нещодавно один з лідерів Автомайдану та колишній міністр молоді та спорту Дмитро Булатов переміг в конкурсі на посаду заступника голови Держрезерву, розповідає 1News.

Азь есмь Держрезерв

Державне агентство резерву України є установою-довгожителем, котра існує ще з перших місяців незалежності.

1 листопада 1991 року на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР створено Державний Комітет з державного матеріального резерву, який у 1999 році реорганізовано у Державне Агентство.

В основі державного резерву лежить проста ідея – створити стратегічні запаси та ресурси для подальшого використання у разі непередбачуваних ситуацій. Ті ж нафтові запаси Китаю є прикладом такої ідеї.

У структурі державних органів Держрезерв підпорядкований Міністерству економічного розвитку та торгівлі. Призначення голови здійснює уряд за поданням прем’єра, яке вноситься на підставі пропозицій Міністра економічного розвитку. Призначення заступників голови відбувається за такою ж схемою.

Цікаво, що на Держрезерв також покладено забезпечення функціонування та утримання підрозділів відомчої воєнізованої охорони, якими охороняються об’єкти системи державного резерву та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону “Про державний матеріальний резерв”.

Джерело Державне агентство резерву України

Система Держрезерву налічує 23 організації та підприємства – 10 аграрного сектору (комбінати хлібопродуктів та хлібні бази), 7 комбінатів (склади та холодильники), 5 нафтових комбінатів, а також Український державний науково-дослідний інститут “Ресурс”.

Згідно даних системи YouControl, Держрезерв є засновником ще ряду підприємств, про які не згадується на офіційному сайті органу, зокрема: ДП “Ресурспостач” (м. Київ), ДП “Укрспецпостач” (м. Київ, у стані припинення з 2015 року), ДП “Резерв” (м. Київ, у стані припинення з 2012 року), ДП “Хлібна база №74” (Запорізька область, активи передано ТОВ “Нібулон”), ДП “Новотроїцький елеватор” (Херсонська область, порушено справу про банкрутство), ДП “Вознесенський КХП” (Миколаївська область).

Засновником частини цих підприємств є Державний Комітет України з державного матеріального резерву, реорганізований в Держрезерв, що і викликало співпадіння.

Вірогідно, не всі підприємства були передані в управління. Це можна прослідкувати по Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де засновником підприємств значиться неіснуючий орган.

Також до структури резерву входять Керченський КХП та комбінат “Чорноморський” на території Криму, та ДП “Ровеньківський КХП” на непідконтрольній території.

Структура органу наразі налічує 177 працівників – дану цифру можна вивести додавши перераховану кількість спеціалістів на офіційному сайті. Загальної кількості тут не вказано.

Цікаво, що старий сайт містив інформацію про загальну кількість працівників на серпень 2013 року, тоді їх нараховувалося 77 осіб.

Справді цікаве підприємство для бізнесу

Але основне питання – що наразі може запропонувати Держрезерв та які ресурси він має?

Держрезерв надає комерційні послуги із зберігання зерна, нафтопродуктів, послуг холодильників та виготовлення сільськогосподарської продукції, що і приносить прибуток.

Основна частка доходів припадає на аграрні підприємства – елеватори та КХП, які у першому півріччі 2018 року принесли 80% чистого доходу Держрезерву.

Джерело Державне агентство резерву України

Для моніторингу організацій та підприємств Держрезерву скористаємося доволі простою таблицею, де відображені основні показники діяльності підприємств аграрного сектору. Візьмемо баланс на початок та кінець 2017 року, чистий дохід у 2017, в порівнянні з 2016 роком, собівартість продукції, в порівнянні з 2016 роком, та прибуток, у порівнянні з 2016 роком.

За 2017 рік організації та підприємства Держрезерву показують зростання прибутку, окрім ДП “Кіровоградський КХП” та ДП “Хлібна база №77” (останнє отримало збитки). Найбільший прибуток принесли ДП “Златодар”, ДП “Хлібна база №85” та ДП “Куліндорівський КХП”.

Чистий дохід аграрних підприємств склав 415,5 млн гривень, при собівартості продукції 339,5 млн гривень. З вирахуванням усіх інших видатків, в т.ч. податків, це – 12,5 млн прибутку. До попереднього року ріст на 17%.

Аграрні підприємства беруть участь і в експортних операціях. Куліндорівський КХП (м. Одеса) відправив за кордон 1213 контейнерів продукції: борошно із загальною вагою 29 438 тонн та 20 809 тонн висівки і кормова добавка.

З цього обсягу продукція власного виробництва Куліндорівсього КХП склала 9 164 тонн муки та 7 092 тонн висівок і кормової добавки.

У 2017 році Україна загалом експортувала 443,29 тис. тонн пшеничного борошна. Тобто, близько 6,6% всього українського експорту борошна відбулося через Куліндорівський КХП Держрезерву, і близько 2% всього експортованого борошна виробив цей КХП.

У 2017 році державні організації Держрезерву (нафтові комбінати, холодильники та склади) заробили 90,4 млн гривень, а державні підприємства (аграрний сектор) – більше 415 млн гривень.

Це не прибуток, а чистий дохід, від якого мінусуються видатки.

До речі, у звіті голови вказується чистий дохід аграрних підприємств у сумі 416,7 млн, в той час як наш метод “простого додавання” чисел із звітності показав 415,5 млн, а попередні цифри на початок року взагалі говорили про 401 млн.

На графіку від 16 січня 2018 року прослідковується тенденція до збільшення надходжень від організацій та підприємств Держрезерву.

Джерело Державне агентство резерву України

У планах – здійснити перехід державних організацій на часткове самофінансування господарських потреб до 2020 року. Першими відмовилися від державного фінансування комбінат “Салют” (м. Дніпро) та комбінат “Прогрес” (м. Київ). Відмова торкається лише витрат на поточні господарські потреби, заробітну плату, комунальні послуги, а поповнення запасів продовжує фінансуватися з Держбюджету.

Такий непростий Держрезерв

А от звіт Держаудитслужби за 2017 рік щодо виконання бюджетних програм у Держрезерві у 2013-2016 роках. Врахуймо, що зміна керівництва відбулася влітку 2015 року, тож частково це спадок попереднього менеджменту.

Обсяг наявних, але невикористаних фінансових ресурсів на початок 2017 року становив 1,1 млрд гривень. Запаси зерна через реалізацію без подальшого закладання у 2016 році скоротилися до 140 тис. тонн (незнижувальний запас – 100 тисяч, передбачуваний рівень накопичення – 2 мільйони тонн).

Відмічається і відсутність заявок на участь в аукціонах з продажу майна та низька результативність відкритих торгів у 2013-2016 роках. Переважна частина майна, яке не реалізоване через брак попиту, виготовлене у 70-90 роках минулого століття.

Держаудитслужба відмічає, що за півтори роки підприємства та організації Держрезерву наробили порушень на 27,9 млн гривень.

А як вам інформація про проект рішення від 2015 року щодо передачі в безоплатне користування на 10 років майна підприємства “Хлібна база № 74” (Запорізька область) у рахунок погашення заборгованості на суму 62,8 млн гривень перед ТОВ “СП “Нібулон” Олексія Вадатурського, однією з найбільших агрокомпаній в Україні?

Загалом, звіт Держаудитслужби насичений інформацією про недоліки та порушення у роботі Держрезерву. Варто бути чесними – частина є наслідком роботи МЕРТ, зокрема у законодавчому полі, частина – попереднього керівництва. Але залишаються ризики у роботі самого Держрезерву.

А тепер звернімося до питання фінансових ресурсів Держрезерву

Розподіл видатків з Держбюджету на утримання Держрезерву (разом, загальний та спеціальний фонди Держбюджету), згідно законів про Державні бюджети, тис.грн

	2014	2015	2016	2017	2018
Загалом видатки	403 343,0	741 245,0	1 248 036,2	378 941,8	514 485,9
Керівництво та управління у сфері державного резерву	9 033,4	8 845,3	15 491,7	24 745,2	32 472,1
Обслуговування державного матеріального резерву	131 761,6	171 285,7	226 053,5	171 316,6	213 959,8
Накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву	262 548,0	561 114,0	1 006 491,0	182 880,0	268 054,0

Джерело: закони про Державні бюджети України

Фінансування Держрезерву після пікового 2016 року пішло на спад. Саме тоді на накопичення матеріальних цінностей виділено більше 1 млрд гривень. З 2016 року різко збільшилися видатки на управління, що можна пов’язати з приходом нового керівництва у 2015 році – Вадима Мосійчука, та реформою управління.

Але зверніть увагу на графік самого Держрезерву щодо закладення матеріальних цінностей:

Джерело Державне агентство резерву України

Закладено матеріальних цінностей у 2016 році лише на 56 млн гривень (без загального фонду), але в цей рік основна частина коштів знаходилася у спеціальному фонді – близько 1,17 млрд гривень. Заплановане збільшення обсягів закупівлі матеріальних цінностей у 2018 році до 980 млн гривень не зовсім співпадає з обсягами фінансування з Держбюджету (з обох фондів) – 514 мільйонів.

Так само, якщо проаналізувати Річний план закупівель Держрезерву на 2017 рік, то загальна передбачувана вартість сягнула 1,3 млрд гривень при загальних видатках у Держбюджеті на рівні 378,9 млн гривень.

Вище приведений звіт Держаудитслужби говорить про низьку результативність відкритих торгів, частина з яких не відбувається.

Звідки такі кошти?

Загалом у держбюджеті за 2014-2018 роки на Держрезерв передбачалося більше 3 млрд гривень.

З 2014 по 2018 рік матеріальні цінності закуплені на загальну суму понад 1,9 млрд гривень, це лише за рахунок спецфонду, без фінансування із загального фонду держбюджету. Якщо ми сумуємо всі передбачені бюджетом видатки на накопичення для Держрезерву за 2014-2018, то отримаємо 2,28 млрд гривень (зверніть увагу, з обох фондів!).

В такому разі, це можна співставити з попередніми сумами.

Припустимо, що Держрезерв не витрачає усіх отриманих коштів за один рік. Відбувається їх накопичення, а потім кошти розподіляться.

Згадаймо звіт Держаудитслужби про наявність на початок 2017 року залишку у сумі 1,1 млрд гривень. Таким чином, у нас і виходять витрати 980 млн гривень на матеріальні цінності у 2018 році. Щоправда, не будемо забувати, який зараз місяць.

Передбачені видатки на Держрезерв (Загальний та спеціальний фонди) згідно законів про державні бюджети (тис. грн)

2015		2016		2017		2018
Загальний фонд	Спеціальний фонд	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Загальний фонд	Спеціальний фонд
66 965	674 280	77 710	1 170 326	108 925	270 016	125 875	388 610

Джерело: закони про Державні бюджети України

Наразі Держрезерв повертає отримані кошти з Держбюджету за рахунок сплати податків. Зверніть увагу, що реальне фінансування менше – бюджет щороку недодає запланованих коштів. Наприклад, у 2017 році передбачалося більше 108 млн, натомість отримано 95,7 млн, згідно даних Держрезерву.

Джерело Державне агентство резерву України

Іншим елементом “прибуткової” діяльності Держрезерву є подача позовних заяв. Наприклад, у 2017 році подано 11 заяв, з яких 8 на загальну суму понад 81 млн гривень, а протягом 2017 року судами задоволено вимоги Держрезерву на суму понад 58 млн гривень проти 13 організацій. Цікаво, згідно даних системи YouControl, що з них 5 знаходяться на межі банкрутства або припинення, одне припинено, а ще три діючі, засновником яких є Мінагрополітики (ДП “Полтавський КХП” та ДП “Ніжинський КХП”) та попередник Держрезерву, який був реорганізований – Держкомітет з державного матеріального резерву (ДП “Вознесенський КХП”).

Щоправда, ложкою дьогтю буде нещодавна справа з ТОВ “Торговий дім “Сокар Україна”, пов’язаного з SOCAR – державною нафтовою компанією Азербайджану.

Наразі сторони готуються до апеляції. Сума позовної заяви до Держрезерву складає 11,5 млн гривень, приводом стало прострочення строків оплати на 4 місяці. Врешті, заборгованість була виплачена, але це не зупинило Сокар Україна від подачі позову.

Економічні питання супроводжуються і політичною боротьбою. Нинішній керівник Держрезерву Вадим Мосійчук призначений ще за попереднього уряду та міністра економіки Айварас Абромавичус.

Зараз між першим віце-прем’єром – міністром економічного розвитку та торгівлі Степаном Кубівим та Вадимом Мосійчуком неприкрита боротьба.

Останньою новиною “з фронту” є дисциплінарне провадження проти глави Держрезерву за непогоджені відрядження. Спроба Держрезерву перейти під безпосереднє керівництво Кабміну, обійшовши Мінекономіки, провалилася. 30 травня питання просто було знято з порядку денного уряду.

Битва за Держрезерв виливається інколи в смішні ситуації, наприклад, на сайті Держрезерву посеред новини про закупівлі матеріальних цінностей встряє цитата про необхідність перепідпорядкування Кабміну.

Не менш цікавими є відносини Держрезерву з підприємствами, засновником яких він же є. Вірогідно, це відклик боротьби нового керівництва зі старими порядками, яка розгортається і в судовій площині.

На користь Держрезерву відбуваються стягнення з і підприємств, створених його попередником (Держкомітет з державного матеріального резерву), наприклад, ДП “Вознесенський КХП”. Як мінімум юридично підприємства наявні та мають борги перед реорганізованим засновником.

Можна прослідкувати ухвали і до “своїх” підприємств Держрезерву. Наприклад, існує судовий спір Держрезерву проти ДП “Охтирський комбінат хлібопродуктів” (під управлінням Держрезерву), а ДП “Златодар” (управління знову Держрезерв) виступає як третя сторона на боці Охтирського КХП.

Ціна питання – повернення матеріальних цінностей та стягнення 11 млн гривень.

Причому і ДП “Златодар” і Охтирський КХП у 2017 році показали ріст прибутку (ДП “Златодар” взагалі сплатив податків на 16 млн гривень – найбільше серед організацій та підприємств Держрезерву).

Що очікує Держрезерв? Він залишається “острівцем” старої команди реформаторів – міністра економіки Абромавичуса.

Фактом є збільшення надходжень та прибутковості, що робить структуру привабливою як з політичної, так і з економічної точки зору. Це більше 1 млрд гривень у 2018 році, якими можна оперувати, зокрема через закупівлі, та 23 організації та підприємства, 10 з яких аграрного спрямування та приносять прибуток.

Надалі структура Держрезерву може як і залишитися у державному підпорядкуванні, так і бути поступово віддана за борги або ж роздана “правильним” людям. Це, наприклад, трапилося з ДП “Хлібна база №74”, активи якої планувалося передати у безоплатне користування у 2016 році. Існує ризик і відновлення “чорних схем”, особливо якщо підприємства очолять свої люди.

Показові і внутрішні проблеми з підприємствами та організаціями, які поки не надто відомі широкому загалу. Це – ознака внутрішньої опозиції серед керівництва структур Держрезерву, відповідно – рух “знизу” проти.

Наразі Держрезерв знаходиться у своєрідній “вилці” – в підпорядкуванні МЕРТ важко, а перейти під крило Кабміну не дозволяють політичні домовленості зверху. В такому разі Держрезерв чекає загострення боротьби за нього.

Можна прослідкувати і плани керівництва – реорганізацію в державний концерн. Вірогідно, відбудеться укрупнення державних підприємств за напрямами: аграрному, нафтовому та склади-холодильники. Перші кроки до цього вже зроблені.

Чи необхідний Держрезерв? Стратегічні запаси держава має використати у скрутний час на підтримку “загального блага”. Для великого бізнесу важливо тут і зараз. Але от питання – чи необхідно залишати у власності держави прибуткові організації, чи розпродавати банкрутів? Як показують реалії – важко прийдеться і тим, і тим.

Джерело: Бізнес Цензор