Боротьба з контрабандою: як українцям повернути ліс

Щороку Україна втрачає мільярди доларів через контрабанду на кордоні. Схеми ввезення і вивезення товарів через митницю будувалися роками. Користуючись досить м’яким законодавством, а також пособництвом правоохоронців, контрабандисти без особливих зусиль ухиляються від податків і заробляють на чорному ринку шалені гроші, розповідає 1News.

Щоправда, в середині червня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман публічно оголосив масштабний бій контрабанді. Тоді глава уряду озвучив основні схеми злочинців, які найближчим часом будуть зламані.

За два тижні до боротьби підключилася і Верховна Рада, ухваливши у другому читанні законопроект № 5495, що передбачає жорсткіші покарання за експорт лісу-кругляка з України. Ініціативу нардепів підтримав і Кабмін, рекомендувавши президенту підписати цей закон.

Від 3 до 5 років

Проголосований народними депутатами проект закону Радикальної партії Олега Ляшка складається з декількох поправок до Кримінального та Адміністративного кодексів.

При цьому його головна новація – криміналізація контрабанди лісу.

У законопроекті зазначено, що переміщення через кордон поза митницею або приховування на пункті митного контролю лісоматеріалів чи пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також необроблених матеріалів, карається позбавленням волі на термін від 3 до 5 років.

За повторне порушення статті або порушення групою осіб, яка перебуває у змові, а також посадовою особою (в особливо великих розмірах) законопроект передбачає позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років, з конфіскацією майна.

Якщо ж злочин скоєно групою осіб або в особливо великих розмірах, санкція статті передбачає від 10 до 12 років в’язниці, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років, з конфіскацією майна.

За незаконну вирубку дерев у лісах або інших зонах проект закону також передбачає: штраф від 1 до 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів (до 25,5 тис. грн., станом на 2018 рік – Ред.); арешт на термін до 6 місяців; обмеження волі на термін до 3-х років, або позбавлення волі на той самий термін.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий термін.

Якщо подібні порушення сталися в заповідній зоні, проект передбачає: стягнення штрафу в розмірі від 1,5 до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів (до 34 тис. грн – Ред.); або обмеження волі на термін від 3 до 5 років; або позбавлення волі на той самий термін. У тому випадку, якщо подібні дії мали тяжкі наслідки для природи, санкція статті передбачає позбавлення волі від 5 до 7 років.

Зміни до Адміністративного кодексу

Так, незаконна вирубка, пошкодження чагарників або дерев, а також зберігання незаконно вирубаних дерев – штраф від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів (до 510 грн – Ред.). У разі, якщо правопорушення здійснить чиновник – його штраф складе від 75 до 150 мінімумів (2550 грн – Ред.). Якщо подібне порушення повторюється, то сума штрафу збільшується в рази.

Коли аналогічне порушення буде скоєне під час будівництва або забудови – штраф складе від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів (до 512 грн – Ред.) для фізичних осіб, для юридичних осіб-підприємців – від 30 до 50 (до 850 грн – Ред.).

Закон, у разі його підписання президентом, обмежить використання необроблених деревоматеріалов на внутрішньому ринку до 25 млн кубометрів на рік. А також встановить 8-річний мораторій з 1 січня 2019 року на експорт з України паливної деревини.

Тиск на президента

При цьому один з авторів законопроекту, народний депутат Віктор Галасюк заявив, що з Адміністрацією президента вже зв’язувалися люди з проханням ветувати закон.

“За нашою інформацією, контрабандисти хочуть домовитися, щоб президент ветував закон. Мовляв, Євросоюз буде категорично проти, ці дрова неможливо буде продавати в Україні. Ці аргументи – брехня. Закон повністю відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, договорам із СОТ (Світова організація торгівлі – Ред.) і ЄС. У нас є офіційні листи від деревопереробних підприємств, де вони підтверджують, що вся деревина може бути оброблена в Україні, у них є всі необхідні потужності… Тому жодних реальних причин не підписувати закон немає”, – сказав Галасюк.

Нагадаємо, згідно з Конституцією України, президент повинен підписати законопроект до 24 липня, інакше закон буде вважатися прийнятим.

Джерело: Обозреватель