Після звістки про загибель наших побратимів страху не було, було бажання помст…
З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій несе службу на Луганщині. Він з колегами під шквальними обстрілами вивозив людей з Лисичанська, поліцейські допомагали вижити тим, хто залишився у вщент зруйнованому місті.
Поліцейський згадує, що люди об’єднувалися, аби вижити. Готували їжу на вогні просто неба. Тож правоохоронці допомагали місцевим усім, чим могли, ділилися найнеобхіднішим: їжею та водою.
Спогади про загиблих побратимів назавжди будуть відгукуватися гірким болем у серці бійців роти.
???? «27 квітня ми перебували на одній позиції спільно з нацгвардійцями, а на сусідній – несли службу лише наші поліцейські. В обід почався артобстріл, який тривав майже годину. І раптом по радіостанції чуємо повідомлення про те, що на позиції, яку тримали наші бійці, – троє загиблих і один поранений. Вірити в це не хотілося».
????♂️Більше про нашого Героя