2017 рік цілком можна вважати роком реформ. Мінімальні заробітна плата з січня по відношенню до минулого року зросла удвічі, до 3200 гривень; в липні Україна отримала довгоочікуваний безвізовий режим з Європейським союзом; протягом року Верховна Рада дала старт найбільш очікуваним змінам в освітній, медичній та пенсійній сферах.
Прогрес у розвитку не могли не помітити європейські партнери, що й відзначено у звіті Єврокомісії, який був оприлюднений у листопаді. «Оцінка реформ в Україні показує значний прогрес, але їх впровадження варто пришвидшити, щоб досягти результатів повною мірою», – саме так охарактеризувало зміни в Україні представництво ЄС.
1News пропонує згадати головні реформи 2017 року.
Реформа освіти
Однією з головних реформ року можна без перебільшення вважати зміни в освітній галузі. Їх чекали протягом останнього десятиліття, а втілила в життя їх Верховна Рада у перший робочий день осінньої сесії.
Серед головних новацій варто виділити збільшення терміну навчання у середній школі до 12 років. Разом з тим уроки в навчальних класах – з 1-го по 4-й, мають зменшитися з 45 хвилин до 35-ти. Їхня кількість також має не перевищувати 5-ти уроків на день. В початковій школі повинні відмінити домашні завдання, «червону» ручку для вчителя, а також оцінювання.
Базова середня освіта триватиме з 5-го до 9-го класу. Після цього учень має скласти іспит та перейти до старшої школи, навчання у якій триватиме з 10 по 12 класи. Новацією є й те, що у старшій школі учень буде здобувати навики професійної освіти. Новий Закон «Про освіту» каже, що у старших класах учень зможе обрати, що саме його цікавить найбільше і зосередитися на кількох основних дисциплінах.
Також закон передбачає, що разом зі збільшенням терміну навчання у середній школі, отримати звання бакалавра у вищому навчальному закладі студент зможе за 3 роки, тоді як зараз термін навчання на бакалавриаті триває 4 роки.
У Міносвіти зауважують, що реформа буде втілюватися поступово – протягом 10 років. Уже цього року експеримент за новими стандартами навчання має розпочатися у 100 школах. З 1 вересня наступного року на нову форму навчання переведуть молодші класи. Класи з 5-го по 9-й нововведення введуть лише за 5 років, а старшокласників та учнів професійно-технічних закладів – аж за 10 років.
У впровадженні освітньої реформи не обійшлося без конфліктів. Угорщина, Молдова, Польща та Румунія виступили з різкою критикою Закону України «Про освіту». Причина у змінах до навчання мовами національних меншин. За новим українським законодавством отримувати освіту мовою нацменшин можна буде тільки у початковій школі. Навчання у середній та старшій школі буде вестись виключно українською мовою з можливим виділенням окремих класів для освіти іншими мовами.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у листопаді заявив, що угорський уряд не відступиться від намірів блокувати інтеграцію України в ЄС і НАТО, якщо Київ не піде на зміну закону про освіту. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в свою чергу заявив, що новий закон України «Про освіту» суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Молдова, Румунія та Польща також висловлювали невдоволення українським законом про освіту через мовне питання. Втім Україна неодноразово давала зрозуміти, що змінювати його не збирається.
Реалізація реформи освіти обійдеться Україні приблизно в 3 млрд. доларів. Саме таку цифру у липні 2017 року озвучував прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Така вартість реформи називається вже з урахуванням підвищення зарлат та перекваліфікацією вчителів. Зокрема, базова заробітна плата вчителя буде складати не менше трьох мінімальних зарплат, а премія за додаткову роботу та профільність може сягати 20%.
Пенсійна реформа
Реформування пенсійного законодавства є найбільш складним, адже зміни торкнуться 12 мільйонів пенсіонерів (без урахування АР Крим та зони АТО). Проте цих змін уряд чекав досить довго, адже навантаження на Пенсійний фонд зменшити не вдавалось.
Прийняття змін до пенсійного законодавства супроводжувалось постійним тиском. Зокрема, у вересні прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що піде у відставку, якщо парламент не ухвалить реформу. У травні 2017 року Володимир Гройсман заявляв, що подасть у відставку з посади прем’єр-міністра, якщо йому не вдасться провести пенсійну реформу до 1 жовтня.
Однак, незважаючи на всі розбіжності, 3 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
На перехідний період 2017-2019 років застосовуватимуться такі правила призначення пенсії за віком: у 2017 році з застосуванням рівня середньої зарплати за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,4 гривні та величини оцінки одного року стажу – 1,35%; у 2018 році – з застосуванням рівня середньої зарплати за 2016-2018 роки та вартості одного року стажу – 1%.
Щороку здійснюватиметься перерахунок раніше призначених пенсій. З 2021 року індексація відбуватиметься автоматично: на 50% від зростання споживчих цін і на 50% від зростання середньої заробітної плати за рік. У 2019-2020 роках індексація пенсій буде здійснюватись за окремими рішеннями Кабінету міністрів.
Пенсійний вік підвищуватися не буде, проте змінюються вимоги до трудового стажу. До кінця 2017 року мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію залишається незмінним – 15 років. Але уже з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії матимуть ті, у кого буде 25 років страхового стажу. Надалі він з кожним роком буде збільшуватися на 1 рік. І у 2028 році має сягнути 35 років.
Для обчислення пенсії буде враховуватися заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (в тому числі і за Трудовими книжками, які згодом хочуть відмінити).
Даний етап пенсійної реформи можна вважати умовно першим, адже він реформує тільки нинішню солідарну систему пенсійного забезпечення. В результаті змін у декілька етапів, пенсійна система має перейти до багаторівневої накопичувальної. Окрім загальнообов’язкового на рівень пенсії в ідеалі повинні впливати такої індивідуальні добровільні внески до державного Пенсійного фонду, а також приватних фондів.
Медична реформа
Зміни до законодавства у медичній сфері є найбільш болючими, адже вони «вдарять» по гаманцю кожного громадянина. Проте закріплене у Конституції право на безкоштовну медицину і так давно вже не відповідає українським реаліям.
Прийняття реформи в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун також супроводжували постійні скандали. На боці її противників, зокрема, виступали відомий кардіохірург Борис Тодуров та голова комітету з охорони здоров’я Ольга Богомолець. Богомолець заявила, що законопроект міністра – антинародний, бо ним вводиться співоплата за медичні послуги. «Медична спільнота підтримує реформу, але не таку антинародну, – зазначила вона. – Цей закон зробить для соціально незахищених громадян медичну допомогу недоступною. Лише медичне страхування допоможе». Більше того, напередодні прийняття законопроектів по медичній реформі Богомолець з командою однодумців провели форум, який можна описати гаслом «У відставку команду пінгвінів» (саме так опоненти Уляни Супрун називають її команду – ред. 1News).
Тим не менш, ініціативи Супрун у Верховній Раді в середині жовтня підтримали 240 депутатів. До другого читання у законопроект було внесено майже 1000 поправок.
Основна новація реформи стосується введення платних медичних послуг, а також обов’язкову прив’язку кожного пацієнта до сімейного лікаря.
За словами Уляни Супрун, з 2018 року на первинній ланці, коли кожна людина обирає свого лікаря, первинні послуги (а це близько 80 нескладних діагнозів – ред. 1News) надаються безкоштовно. В 2019 році безкоштовні послуги спеціалістів в поліклініках буде оплачувати держава, а в 2020 році через державну страховку, за яку громадяни заплатять через податки, держава буде сплачувати медичні послуги в госпіталях.
Для того, щоб державні кошти витрачались ефективно, а в Україні буде створена Національна служба здоров’я, яка і буде отримувати асигнування з Державного бюджету. Відтепер держава буде оплачувати лікування кожного окремого пацієнта, а не послугу в цілому. Тобто лікарні, сімейні лікарі в якій підписали сумарно до 4000 контрактів з пацієнтами (одному медику дозволено обслуговувати до 2000 пацієнтів – ред. 1News) отримають значно більше фінансування, ніж ті, в яких пацієнтів менше. Фактично рівень як фінансування лікарень, так і рівня заробітних плат спеціалістів буде залежати виключно від професійності.
Болючим моментом для пацієнтів стануть платні послуги у лікарнях. У МОЗ поки не надають повного переліку послуг, за які доведеться платити, однак обіцяють його скласти до 2018 року.
За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, лікарські послуги, які пацієнти здійснюють без направлення, точно будуть платними. «Усе, що пацієнт сам себе кудись вирішує направити. Він на себе таку відповідальність взяв – він повинен буде оплатити», – розповів Павло Ковтонюк.
Також точно відомо, що заплатити доведеться за естетичну медицину (пластична хірургія). Технічно ж загальний перелік платних послуг буде введений лише у 2020 році, тож маємо ще два роки на адаптаційний період.
У той же час в міністерстві не поспішають говорити, як же все-таки запрацює страхова медицина в Україні. У МОЗ підкреслили, що всі ключові моменти будуть оприлюднені до 2020 року.
Реформа виборчого законодавства
Змін до правил виборчого законодавства тривалий час вимагали члени групи «Єврооптимісти» у Верховній Раді. Також ця вимога була у переліку тих, які вимагали прихильники Михайла Саакашвілі. Щоправда, те, за що парламент проголосував на початку листопада 2017 року, навряд чи можна назвати реалізацією очікувань так званого опозиційного табору.
По факту чистої мажоритарної системи, проти якої виступає більшість тих, хто вимагав змін до виборчого законодавства, дійсно більше не буде. Однак і виборами народних депутатів за відкритими списками нову систему важко назвати.
У змінах, які підтримали депутати, визначається, що загалом територія України буде поділена на 27 округів. Вони відповідатимуть межам областей, за винятком Києва та Дніпропетровської області, де буде по два округи, та Південного округу, куди ввійде Херсонська область та Крим із Севастополем.
В кожному окрузі може бути по 16-17 мандатів від політичної сили, яка братиме участь у виборах.
Виборці на округах отримають бюлетень, де буде дві графи. У першій вони мають визначити номер партії, за яку голосують. У другій графі виборець повинен вписати номер кандидата з регіонального списку, якого він підтримує. Якщо друга графа буде незаповненою, то голос просто врахують за партію. Таким чином, виборець буде сам визначати, в якому порядку в регіональних списках партії будуть розташовуватися кандидати.
Ця система дуже нагадує ту, за якою відбувались останні місцеві вибори. Кандидат у депутати може висуватись виключно від партій, а номер у списку визначається за рейтинговою системою – чим більше голосів отримав кандидат, тим вищий він у списку.
Прохідний бар’єр для партій на виборах до Верховної Раді пропонують встановити на рівні 4%. Якщо партія його долає, то вона допускається до розподілу мандатів.
Схема розподілу мандатів буде визначатися за допомогою виборчої квоти. Центральна виборча комісія, порахувавши всі бюлетені, ділить кількість голосів партії в кожному окрузі на виборчу квоту. Так чином буде визначене число кандидатів, які проходять у Раду.
Слід зазначити, що запропонована система навряд чи викорінить схеми фальсифікацій на виборах до Верховної Ради. Як показали місцеві вибори-2015 року, при такій системі все ще працюють методи підвозу виборців на дільниці, вкидування бюлетенів та банальний підкуп. Єдине, що тепер кандидат повинен роздавати гречку не тільки за своє прізвище, а ще й додавати, що голосувати потрібно за партію.
Підсумовуючи результати 2017 року не можна не помітити тієї кількості змін, яке намагається запровадити Україна. Проте не можна також і не згадати, що рівень життя в країні залишається на нижчих ланках серед усіх європейських країн; рівень заробітної плати цього року став найменшим у Європі; а корупція все ще є «раковою пухлиною» для України. Отож у 2018 році владі буде на чим працювати. І працювати доведеться ще більше, адже у 2019-му нас чекають нові виборі, на які потрібно буде йти з переможними гаслами.
Анна Межова
