Ексклюзивне

«Скажи Путіну «ні», а не «хі-хі»: з чим Порошенко іде на другий термін

«Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими й прийдешніми поколіннями спонукали мене прийняти рішення кандидувати ще раз на посаду Президента України».

З цими словами діючий Президент Петро Порошенко офіційно заявив про висунення своєї кандидатури на другий термін.

Президент України Петро Порошенко

29 січня у Міжнародному виставковому центрі відбувся Форум «Від Крут до Брюсселя». Ми йдемо своїм шляхом»». Хоча захід був заявлений як форум, ще до його початку було відомо, що по суті це майданчик для висунення кандидатури Петра Порошенка на виборах Президента, які відбудуться 31 березня 2019 року.

Форум кардинально відрізнявся від заходів інших кандидатів на посаду Глави держави. Починаючи з того, що він був не партійним, адже Порошенко йде на майбутні вибори як самовисуванець.

На питання, чому Президент дистанціювався під партії «БПП-Солідарність», відповіла перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, яка виступила на заході зі словами підтримки діючому Главі держави. «Петро Порошенко йде на вибори самовисуванцем, тому що його підтримує не тільки партія, його підтримують люди».

Червоною лінією всього Форуму проходила думка: «Якщо не Порошенко, то Путін». Отже передвиборча кампанія Петра Порошенка буде базуватися на тезі, що українцям варто підтримувати саме його, оскільки інші кандидати – і головний акцент робився на його опонентці Юлії Тимошенко, – готові стати перед російським Президентом Володимиром Путіним «на коліна».

«Природно, що тема війни та миру одна з головних на виборах. Бо народ обиратиме не просто Президента, а Верховного головнокомандуючого Збройних сил України. І я дуже уважно стежу за різними пропозиціями. Верзуть часом таке, ніби вони бавляться в олов’яних солдатиків. Але ми захищаємо країну у війні з другою за потужністю армією світу. А нам пропонують записати побажання Путіну в блокнот, а потім цей блокнот винести на референдум. Або пропонують стати перед Путіним на коліна чи в якусь іншу позу. Але я ще раз повторюю: ворог прийшов не по Крим до нас, ворог прийшов не по Донбас до нас. Ворог прийшов по всю Україну», – заявив Петро Порошенко, натякаючи на пропозиції одночасно Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко.

Тезу Порошенка про те, що українці, перш за все, обирають не Президента, а Верховного головнокомандуючого підтримав віце-президент Національної академії наук Володимир Горбулін. «Президент – це головнокомандувач, а багатьох кандидатів я навіть уявити собі в цій ролі не можу», – зазначив він, висловлюючи однозначну підтримку діючому Главі держави.

У своїй промові Порошенко багато говорив про те, що він та його команда зробили за п’ять років його президентства. Згадав він і відновлення армії, і вихід економіки з кризового піке. «Влітку 2018 року дві третини українців назвали себе щасливими людьми, а це на 10% більше, ніж рік тому. Адже найгірше вже позаду – економіка України зростає протягом декількох кварталів поспіль. Криза відступає, оскільки ми створили основу, щоб почати наступ проти бідності. А бідність – це ворог не менш страшний, ніж агресія Російської Федерації», – говорив Президент, нагадуючи про те, що російська агресія знищила велику частину промислової потужності України. Однак, зона вільної торгівлі з ЄС відкрила для нашої країни найбільший в світі ринок – Європу.

Також Порошенко говорив і про отриманий безвізовий режим з Євросоюзом, не оминувши можливості нагадати про те, що деякі молоді єврооптимісти свого часу писали листи до керівництва ЄС із закликом не надавати безвіз Україні. «Хоча б вибачилися перед народом України за свої слова», – дорікнув Порошенко.

Звичайно, одним з головних здобутків свого президентства Порошенко назвав появу незалежної української православної церкви. Радісні слова про Томос з першого ряду поруч із родиною Президента слухав голова Православної церкви України Єпіфаній, який став чи не головною «зіркою» Форуму, до якого вишикувалась черга з бажаючих сфотографуватись.

«Багато хто не вірив, що в 2014 році ми, зненацька заскочені російською агресією, збережемося як незалежна держава… Багато хто не вірив, що ми здатні вибратися із економічної прірви… Багато хто не вірив у серйозність наших намірів щодо децентралізації… Багато хто не вірив, що ми колись зіскочимо з російської газової голки… Багато хто не вірив, що Угода про асоціацію буде підписана, і що ми виграємо у Росії велику дипломатичну битву за її ратифікацію…Багато хто не вірив, що буде безвіз… Нарешті, багато хто до останнього не вірив у Томос…», – перераховував Порошенко свої здобутки.

Очікувано на Форумі виступив і прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Його слова можна узагальнити однією фразою: «В єдності – сила». Слово «єдність» у промові Гройсмана лунало чи не в кожному реченні. Очевидно, цим він хотів підкреслити те, що вони з Порошенком одна команда. Хоче ще декілька місяців тому джерела повідомляли про те, що прем’єр-міністр схиляється або ж до «самостійного плавання», або ж у компанії «Народного фронту».

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій, прем’єр-міністр Володимир Гройсман та перший заступник глави Адміністрації Президента Віталій Ковальчук

Представником другою партії з правлячої коаліції на Форумі був спікер Верховної Ради Андрій Парубій, який виголосив чи не найсуперечливішу думку: «Ми були і є однодумцями – Петро Порошенко та «Народний фронт»». Справа в тім, що джерела в правоохоронних органах повідомляють про те, що голова Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков, який також є представником «Народного фронту», досяг домовленостей з Юлією Тимошенко про підтримку її кандидатури на виборах. Однак, джерело також повідомляє, що Нарфронт наразі розділився на два табори – хтось готовий іти за Аваковим до Леді Ю, а хтось, такі як Парубій та Турчинов, який до речі теж був присутній на Форумі у Порошенка, категорично проти цієї ідеї. Остаточно про те, який шлях обере «Народний фронт» стане відомо 2 лютого, коли партія проведе свій з’їзд.

Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко була однією з тих, яка найбільш гостро «шпиляла» лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко у своїй промові на Форумі. «В нас кожна людина, яка має гострий язичок та гарний вигляд, вирішила, що може балотуватись в Президенти…. Але ми маємо підтримати 31 березня того, хто зможе сказати Путіну «ні», а не «хі-хі»», – сказала віце-спікер, чим викликала щирі оплески, адже більшість з присутність згадала відео 10-річної давнини, на якому Юлія Тимошенко «підсміюється» президенту Росії Володимиру Путіну.

Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко

Були на заході у Порошенка і відверті несподіванки. Зокрема, за день до Форуму стало відомо, що мера Києва Віталія Кличка госпіталізувати в Австрії із загостренням хвороби спини. Аналітики схилялись до думки, що хвороба, які зненацька вклала Кличка на лікарняне ліжко, була продуманим кроком, адже той не бажав виступати на заході у Президента. Так чи інакше, але міський голова Києва надіслав відео-звернення, в якому висловив повну підтримку Петру Порошенку.

На відміну від Кличка, мер Дніпра Борис Філатов, який славиться гостротою мови, неочікувано погодився виступити на Форумі особисто. «Я рад всех видеть и надеюсь вы тоже меня рады здесь видеть, хотя некоторые и не ожидали моего присутствия….Я сегодня здесь, потому что у каждого из нас есть два пути. Первый путь – это путь разрушения, и второй путь – это путь созидания. Когда я стал мэром большого и сложного города Днепр, я стоял перед выбором – или творить добро и идти вперед, или погрязнуть в желчи былых обид. Я сделал выбор и поэтому я сегодня здесь… И я считаю, что несправедливо не признавать того, что сегодня в каждом новом отремонтированном детском садике, в каждом новом километре дорог, в каждом новом троллейбусе есть частица заслуг Петра Алексеевича», – заявив мер Дніпра, який ще декілька років був одним з найближчих соратників олігарха Ігоря Коломойського, який на цих виборах робить ставку на зовсім інших кандидатів.

Мер Дніпра Борис Філатов

Другою великою несподіванкою Форуму була поява письменника та художника Леся Подерев’янського, який зробив заяву, що отримала чи не найбільшу підтримку зали: «Я коротко скажу. Є така північна лисичка з білим пухнастим хвостиком. Вона може з’явитися на наших теренах. Так от, щоб вона не з’явилася, принаймні, щоб в неї було менше шансів, я сьогодні тут. Тому що в мене є дочка Настя і онук Тімур. Я все сказав». Після чого митець привітно обійнявся з Петром Порошенком.

Лесь Подерев’янський та Петро Порошенко

Очевидно, що запрошення Подерев’янського було викликане бажанням привернути увагу молоді, а також «задіти» Юлію Тимошенко, на з’їзді якої показувати відео-фрагмент інтерв’ю письменника Пауло Коельйо, який потім заявив, що ніколи не висловлював українській політкині свою підтримку.

Узагальнююча атмосфера Форуму була просякнута переможними настроями. Запрошені відверто ділились своїм задоволенням від заходу, а родина Порошенка у повному складі, включаючи маленьких онуків, була у першому ряді від початку до кінця заходу. Фотографії найменших Порошенків згодом зачарували мережу своєю «милотою», що очевидно було направлено на жінок-матерів.

Онук Президента Петро Олексійович-молодший
фото Яна Доброносова

І все ж таки основний акцент на заході був зроблений на патріотизмі – на в екранах демонстрували фото офіційних візитів Порошенка, які змінювались світлинами українських воїнів. Музичних супровід забезпечували співак Тарас Чубай, який разом із Фомою з гурту «Мандри», Іваном Леньо з «Kozak System» та Тарасом Компаніченком заспівали гімн українських націоналістів. Присутність же учасників бойових дій та навіть колишнього очільника «Правого сектору», народного депутата Дмитра Яроша доводила – українські військові готові підтримати діючого  президента.

Народний депутат Дмитро Ярош

Слід додати, що останні соціологічні опитування показують стрімке зростання рейтингу Петра Порошенка. Якщо ще півроку тому соціологи давали йому близько 6% підтримки, то зараз він може записати собі в актив вже майже 12%. Враховуюче те, що до виборів ще  більше двох місяців, то їхній результат може виявитися зовсім не таким, яким його малювали собі деякі кандидати наприкінці минулого року.

Анна Межова

Back to top button