Громадська організація Інститут законодавчих ідей склала рейтинг авторів найбільшої кількості законопроектів з корупційними ризиками. За спостереженнями експертів, велика кількість норм, які можуть провокувати корупцію, містяться у законодавчих ініціативах, що не є профільними за сферою діяльності певних депутатів, але під якими вони підписались. Читайте нижче про тих, хто свідомо вносить до Верховної Ради проекти, що можуть містити хабарницькі норми, а також про те, навіщо «Голос» вписав в один із своїх законопроектів заступника керівника Офісу Президента.
За п’яту сесію Верховної Ради до парламенту було внесено 104 законопроекти з корупційними ризиками. Частину з них парламент буде розглядати саме в новому політичному сезоні, який стартував у вересні, тож експерти наголошують на необхідності звернути увагу на такі ініціативи.
Критеріями віднесення законопроектів до тих, що містять корупцію, були висновки НАЗК, Комітету з питань антикорупційної діяльності, а також невідповідність методологіям виявлення таких ризиків, затвердженим Мін’юстом, агентством із запобігання корупції та організацією Інститут законодавчих ідей.
«Депутатам варто працювати більш профільно, оскільки, як показує практика, корупційні ризики виникають саме у підписаних ними непрофільних законопроектах. Більше уваги потрібно приділяти проектам колег, які просять їх підписати. Тобто більш детально їх вичитувати та перевіряти на можливість провокувати корупцію», – розповіла виконавча директорка Інституту законодавчих ідей Мартіна Богуславець на прес-конференції 21 вересня в інформаційному агентстві «Укрінформ».
Згідно з рейтингом організації, найбільше законопроектів, що містять корупційні ризики, подав Кабінет міністрів України. Тому на першому місці опинився прем’єр-міністр Денис Шмигаль, що уособлює всі міністерства-ініціатори проектів.
Так, з 78 ініціатив, поданих до Верховної Ради Урядом, в 17-ти експерти знайшли корупційні ризики.
На другому місці опинився депутат Олег Бондаренко, який очолює екологічний комітет Верховної Ради. З 45-ти законопроектів, в яких він значився в якості автора, аж 13-ть носять корупційний характер.
«Бондаренко – голова екологічного комітету, але найбільше корупційних ризиків було виявлено у підписаних ним законопроектах, які не стосувались екології. Наприклад, мова йде про проекти закону про правоохоронну діяльність, про лікарські засоби тощо», – акцентує увагу Богуславець.
Кумедна ситуація склалась із одним законопроектом, під яким стоїть підпис заступниці голови фракції «Слуга народу» Євгенії Кравчук. Хоча її профілем є інформаційна політика, вона за дивних обставин підписалась під законодавчою ініціативою, що стосується бджільництва.
«Яким чином інформаційна політика перетинається з бджолами, сказати важко, але у відповідному законопроекті містилась норма, що однозначно може провокувати корупцію. Стосується вона формування акту обстеження пасік. В проекті не зазначено, хто буде визначати ці критерії обстеження, як будуть складатися ці акти тощо… Євгенії Кравчук варто було би більш детально аналізувати те, що вона підписує», – розповідає виконуюча обов’язки Інституту законодавчих ідей.
Окремо експерти склали рейтинг, в якому кількість законопроектів з корупційними ризиками була прив’язана до кожної з фракцій. На першому місці з великим відривом від інших опинилась фракція «Голос», яка з лютого по серпень подала найбільшу кількість корупційних ініціатив. І це при тому, що частина фракції є вихідцями саме з антикорупційних організацій.
Причина потрапляння в лідери антирейтингу – несерйозність по відношенню до написання законопроектів та так званий законодавчий спам.
Зокрема, від фракції «Голос» було подано аж 10 альтернатив до проекту щодо призначення директора Національного антикорупційного бюро. Всі вони, згідно з аналізом, практично однакові і їхньою метою було банальне бажання затягнути голосування.
Однак, один з таких законопроектів можна цілком назвати знущанням та зневагою до колег по парламенту. Так, однією з норм, яку пропонували депутати з «Голосу», була такою: «в разі звільнення директора НАБУ виконувати його обов’язки повинен заступник керівника Офісу Президента на ім’я Олег».
Очевидно, що мова йде про Олега Татарова, з яким, так би мовити, бореться «Голос» давно і вважає його уособленням корупції. Такою нормою депутати хотіли вочевидь акцентувати на тому, що саме Татаров курує питання антикорупційних органів і таким чином впливає на їхню незалежність. Однак, виписування подібної тези в цілком реальний законопроект є відверто дивним кроком, який більше нагадує поведінку дітей в дитсадочку, ніж депутатів, обраних народом для визначення законодавчої політики країни.
Фракцією, яка подала найменшу кількість законопроектів із корупцією є «Європейська солідарність» і експерти наголошують на тому, що в минулому рейтингу, в якому аналізувалась робота парламенту за два роки, ця фракція теж була у відмінниках.
Окремо було складено і рейтинг депутатів-мажоритарників, що подавали корупційні законопроекти. Сумно, але в кожній з областей є депутат, який подавав подібні ініціативи, тобто фактично жоден регіон не проявив нульову толерантність до корупції.
Втім, експерти зафіксували і тих депутатів, які не подали жодного законопроекту із корупційними ризиками. Ними виявились 16 депутатів від «Слуги народу», один з «Опозиційної платформи – За життя», один з «Батьківщини» та перший віце-спікер Верховної Ради.
«За основу для складання рейтингу відмінників була взята кількість поданих законопроектів. Було би нечесно аналізувати однаково законотворчість нардепа, який подав 1 законопроект, і того – який 10. Тому в рейтинг потрапили депутати, які внесли на розгляд щонайменше 7 законопроектів», – розповідає юрист Інституту законодавчих ідей Тарас Рябченко.
Експерти зауважують, що складання такого рейтингу авторів законопроектів з корупційними ризиками не має не меті когось очорнити чи навпаки – показати з кращої сторони. Доказом цьому є те, що з ТОП-10 депутатів з минулого рейтингу до нинішнього потрапив тільки один – парламентар від «Слуги народу» Андрій Мотовиловець.
Такий рейтинг створюється для того, аби депутати більше уваги приділяли написанню законопроектів та вичитуванню тих, під якими вони ставлять свій підпис.
Більше того, експерти наголошують, що ігри, якими наприклад займається «Голос» при поданні законопроектів, що стосуються боротьби з корупцією, є неприпустимими. В кінці кінців, народ обирав депутатів у головний законодавчий орган не для «ліпки унітазів», а для якісної роботи.
Анна Межова, 1News
