Ексклюзивне

Підсумки 2018 року: найголовніші події України (фото, відео)

2018 рік добігає кінця. Журналісти 1News весь рік намагались оперативно повідомляти читачів про найбільш важливі новини України та зарубіжжя. За цей час в країні відбулась величезна кількість рушійних змін, в тому числі й історичних, як наприклад, отримання Українською православною церквою незалежності.

1News підводить підсумки року та пропонує читачам згадати найбільш значущі події в житті України, а також переглянути фото, зроблені нашими фотокореспондентами.

«Геть від Москви! Дайош Європу»

«До свидания, наш ласковый Миша, возвращайся в свой сказочный лес. І таки до побачення. Геть від Москви, дайош Європу. Тепер ці крилаті фрази українського письменника початку минулого століття Миколи Хвильового стали частиною нашого політичного словника». Такі слова сказав Президент України Петро Порошенко у грудні 2018 року. Ними він окреслив одразу декілька подій, які за цей рік наблизили Україну до Європи та відповідно віддалили від країни-агресора Росії.

фото 1News

Поправки пропонується внести до статей 85, 102, 116 та преамбули Конституції України, якими передбачено відповідальність за євроінтеграцію та вступ до ЄС та НАТО з боку Президента, Верховної Ради та Кабінету міністрів.

Водночас у Перехідних положеннях Конституції скасовується норма щодо можливості використання наявних військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди. Ця норма Конституції надавала юридичні підстави перебування Чорноморського флоту РФ в Криму та Севастополі.

У грудні 2018 року Президент Петро Порошенко висловив сподівання, що Верховна Рада закріпить ці норми в цілому у лютому 2018 року.

Для остаточного внесення змін до Конституції цей законопроект має бути схвалений 300 голосами на наступній сесії парламенту.

фото 1News

Введення воєнного стану було відповіддю на агресію Росії в Керченській протоці. Нагадаємо, 25 листопада в Чорному морі прикордонні катери ФСБ Росії взяли на таран і відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України. Було захоплено 2 українських катери, 1 буксир і 24 українця. Україна визнала їх військовополоненими і вимагає негайно відпустити.

Пізніше окупована влада Криму арештувала усіх моряків та співробітників СБУ, які були на бортах.

26 грудня Верховний суд анексованого Криму відхилив апеляції на арешт захоплених Росією українських моряків, які перебували на бортах захоплених росіянами суден «Яни Капу», «Бердянськ» і «Нікополь».

26 грудня Президент Петро Порошенко оголосив про припинення воєнного стану. «Зараз рівно 14.00 і сьогодні, зараз о 14.00 припиняється воєнний стан. Це моє принципове рішення. Воно ґрунтується на аналізі всіх складових поточної безпекової ситуації в державі», – підкреслив Петро Порошенко. Глава держави зауважив, що рішення про припинення дії воєнного стану ухвалюється, незважаючи на те, що ситуація довкола України не дуже змінилась.

«Триваюча агресія РФ спричинила істотні порушення більшості статей Договору, про що Україна систематично наголошує у дипломатичному листуванні з РФ», – йдеться в пояснювальній записці до проекту закону і додається, що «оскільки Договір набрав чинності 1 квітня 1999 року та був підписаний на 10 років, а в квітні 2009 року автоматично був пролонгований на наступне десятиріччя, то припинення його дії відбудеться 1 квітня 2019 року».

10 грудня Президент Петро Порошенко підписав рішення про припинення дії Договору про дружбу з Росією. «Непродовження договору з Росією слід розглядати не як епізод, а як частину нашої стратегії на остаточний розрив з колоніальним минулим і переорієнтацію на Європу», – підкреслив Президент.

Порошенко зауважив, що цей договір не був розірваний раніше заради того, щоб використовувати його положення як базу для наших численних позовів до міжнародних судів та інших міжнародних інстанцій до Росії – як порушниці цього договору та норм міжнародного права.

фото прес-служби Адміністрації Президента

Незалежна Українська православна церква

11 жовтня Синод Вселенського патріархату прийняв рішення надати Томос про автокефалію православній церкві в Україні.

Згідно з документом, Синод задовольнив прохання патріарха Філарета і визнав главу УПЦ Київського патріархату канонічним ієрархом православної церкви.

Крім того, Синод визнав незаконною анексію Київської митрополії Москвою у 1686 році.

15 грудня на Об’єднавчому Соборі у Софії Київській було обрано голову єдиної Української православної церкви. Ним став єпископ Української православної церкви Київського патріархату Єпіфаній.

Фото прес-служби Адміністрації Президента

20 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до законодавства, які зобов’язують Українську православну церкву Московського патріархату змінити назву, вказавши приналежність до Російської православної церкви. Це рішення підтримали 240 депутатів. Відтепер УПЦ МП в Україні повинна називатись Російською православною церквою.

Проти перейменування УПЦ Московського патріархату голосувала фракція «Опозиційний блок» та 4 позафракційних депутати, включаючи Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна. Депутатська група «Відродження» при цьому вийшла із сесійної зали під час голосування. Як зафіксував кореспондент 1News, у телефонному чаті депутати з цієї групи вирішили не давати за це рішення жодного голосу.

фото 1News

Цього ж дня у будівлі Верховної Ради відбувалось Всеукраїнське переписування Біблії, до якого долучились і народні депутати.

фото 1News

«Євробляхери» у Законі

8 листопада Верховна Рада проголосували в цілому за законопроект, що знижує акцизи на розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією. Окрім ставок акцизу, які затверджені в першому читанні, пропонується надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені протягом 90 днів після вступу Закону у силу. Всі сплачені податки за цей період мають надійти в Пенсійний фонд.

У прес-службі ДФС повідомили, що починаючи з 25 листопада громадяни України мають право тимчасово ввозити транспортний засіб, що зареєстрований за межами країни, строком до одного року і за умови сплати всіх необхідних митних платежів. При цьому, митні платежі не повертаються.

Організація, яка об’єднує автомобілістів на іноземній реєстрації «АвтоЄвроСила», не підтримала прийнятий закон. На знак протесту голова організації Олег Ярошевич спалив свій свій Land Rover, а згодом привіз те, що від нього залишилось, під будівлю парламенту.

фото 1News

Скандал в антикорупційних лавах

19 вересня Управління держохорони виявило кабель для прослуховування, який з будівлі «Охмадиту» прокладали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Керівник САП Назар Холодницький заявив, що прослушку намагалось організувати Національне антикорупційне бюро України.

фото 1News

Під будівлею САП спецназ НАБУ в той день розбив службову машину Холодницького.

У березні відбулась схожа історія. З’ясувалося, що в кабінеті глави САП Холодницького була встановлена ​​«прослушка». Її встановили на початку лютого в акваріумі, який стояв у кабінеті керівника САП. Її виявили 6 березня.

Пізніше стало відомо, що справу стосовно Холодницького веде Генпрокуратура із застосуванням обладнання НАБУ.

Згодом НАБУ опублікувало фрагменти записаних розмов керівника САП Холодницького.

В липні Холодницький заявив, що не збирається мститися директору Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику і що останньому треба до психіатра.

колаж з фото 1News

16 серпня Генеральний прокурор Юрій Луценко підписав догану Холодницькому.

Арешт колишнього Героя

22 березня Верховна Рада надала згоду на зняття недоторканності, притягнення до кримінальної відповідальності та на арешт народного депутата Надії Савченко.

фото 1News

Перед голосуванням Генеральний прокурор Юрій Луценко продемонстрував у Верховній Раді відео-докази підготовки Надією Савченко разом із затриманим керівником Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимиром Рубаном терактів у Києві. Зокрема у відео продемонстровані зустрічі Савченко та Рубана з представниками так званої «ДНР», а також їхні переговори щодо нібито підготовки підриву будівлі Верховної Ради та всього урядового кварталу. Також на відео Савченко говорить про те, що необхідно ліквідувати будинки, в яких проживають Президент, голова РНБО, міністр внутрішніх справ та інші представники влади.

фото 1News

У своєму виступі після продемонстрованого відео Надія Савченко заявила, що дійсно проводила відповідні переговори. Проте, за її словами, основною метою було закінчення військових дій на території України.

В цей же день Савченко була затримана.

Суд звинуватив її у державній зраді. З моменту тримання під вартою вона двічі оголошувала про голодування, в тому числі й про сухе.

Також відомо, що Савченко заявила про намір балотуватись на посаду Президента України.

Псевдо-відставка Генерального прокурора

6 листопада з трибуни Верховної Ради Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про свою відставку. Причиною стало втручання зі сторони активістів та деяких народних депутатів у справу вбитої Катерини Гандзюк.

фото 1News

Прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган у своєму Facebook процитувала Луценка: «Не було жодних сумнівів, що за владу ніхто не чіпляється, я сьогодні подаю заяву про відставку Президенту України і ви в Парламенті маєте розглянути це питання…Як глава правоохоронної системи сьогодні подам заяву, а вам вирішувати, чи Мустафа Найєм (народний депутат – ред. 1News) буде керувати слідством і встановлювати з екранів телевізора винних, чи правоохоронні органи, які несуть за це кримінальну відповідальність».

В той день Верховна Рада викликала керівників ГПУ, СБУ та МВС для звіту щодо вбивства активістки Катерини Гандзюк і розслідування нападів на громадських активістів.

Згодом стало відомо, що Президент не прийняв відставку Генпрокурора і Юрій Луценко продовжує працювати на посаді.

Нагадаємо, Херсонська активістка Катерина Гандзюк померла в лікарні через 3 місяці лікування після нападу із застосуванням сірчаної кислоти.

За інформацією організаторів спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?», причиною смерті була поліорганна недостатність та хімічні опіки із ураженням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини.

Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня, внаслідок чого вона отримала опіки 39% шкіри та сильне пошкодження очей. Жінка пережила близько 11 операцій.

Слідство щодо нападу на активістку, який призвів до її смерті, нині веде СБУ.

Розвал «Опозиційного блоку»

9 листопада Юрій Бойко та Вадим Рабінович заявили про об’єднання партій «Опозиційний блок» та «За життя» в спільну політичну платформу.

Згодом з’ясувалось, що частина «Опозиційного блоку», яка орієнтована на олігарха Ріната Ахметова, не підтримує таке об’єднання. Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна виключили з фракції «Опоблоку».

фото 1News

В результаті об’єднання Бойка-Рабіновича-Медведчука висунуло кандидатом у Президенти Юрій Бойка, а інша частина «опоблоківців» – Олександра Вілкула.

фото 1News

Група Ахметова в обличчі Бориса Колеснікова та Вадима Новинського відверто звинуватила Бойка у підіграванні інтересам Президента Петра Порошенка.

25 грудня стало відомо, що депутати з групи Ахметова потрапили під санкції по відношенню до українських посадовців та компаній зі сторони Росії. До оновленого списку санкцій внесено екс-нардепа від «Партії регіонів» Бориса Колеснікова та діючих нардепів Вадима Новинського, Олександра Вілкула та Михайла Добкіна, які не увійшли до нового об’єднання «Опозиційна платформа – За життя».


На завершення демонструємо вам цікаве відео, яке зафіксував кореспондент 1News у сесійній залі Верховної Ради. На відео видно, як група депутатів передає один одному пачку грошей. З якою метою це було зроблено, достеменно невідомо, однак сам факт подібної передачі грошей прямо у залі парламенту не може не дивувати.

1News вітає читачів з Новорічними та Різдвяними святами! Бажаємо вам у новому році миру, достатку та злагоди!

Tags
загрузка...

Схожі статті

Close