19 листопада 2024 року виповнюється рівно 1000 днів від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року.
За цей час санітарні втрати рф, які складаються з загиблих і поранених, становлять понад 700 000 окупантів. Отже, звичайна арифметика доводить, що режим путіна щодня вбиває та калічить понад 700 власних громадян. І цей процес триває.
Попри це, за даними російського “Левада-центру”, у лютому 2024 року 77% росіян продовжували підтримувати війну проти України. Вторгнення та російські воєнні злочини – це не лише “війна путіна”, а втілення імперіалістичних прагнень більшості населення росії.
Відомості щодо втрат серед військових України охороняються законом. Згідно з даними, наведеними у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від початку російського широкомасштабного вторгнення загинули понад 11 700 мирних українців, і ще понад 24 600 цивільних були поранені (станом на вересень 2024 року).
Відкритому вторгненню росії в Україну передували 8 років гібридної війни:
* 27 лютого 2014 року росія почала військову операцію в Криму.
* 18 березня 2014 року рф незаконно анексувала Крим.
* 12 квітня 2014 року окремі селища на північному заході Донецької області України були окуповані озброєною групою під проводом російського громадянина, полковника ФСБ Ігоря Гіркіна, який згодом заявляв: “Я натис на спусковий гачок війни”.
Операцію рф у Криму історики неодноразово порівнювали з анексією Гітлером чехословацьких Судетів у 1938 році.
Широкомасштабному вторгненню Росії в Україну передувало нарощування військової присутності на українських кордонах навесні 2021 року. Також 22 лютого 2024 року, після восьми років фактичного керування, росія формально визнала територіальними утвореннями терористичні організації “Донецька Народна Республіка” та “Луганська Народна Республіка”.
Широкомасштабна війна росії проти України є найбільшою війною в Європі після Другої світової. За тривалістю вона вже доходить до половини тривалості Другої світової (2077 днів від вторгнення Гітлера в Польщу до безумовної капітуляції Третього Райху, та 2194 дні до безумовної капітуляції Японії).
Ключові віхи 1000 днів боротьби
-
Початок вторгнення
24 лютого 2022 року (1-й день вторгнення) — о 03:40 російські війська вторглися в Україну:
* з Півдня — з тимчасового окупованого Криму;
* зі Сходу — з тимчасово окупованої Донеччини;
* з Північного Сходу — з території росії;
* з Півночі — з території Білорусі.
Путін називає вторгнення російських сил “спеціальною військовою операцією” та виправдовує захистом росії, подібно до того, як Гітлер називав вторгнення нацистів у Польщу “оборонною війною”. На відміну від Гітлера, путін навіть не вигадує формального приводу для нападу на кшталт “Гляйвіцького інциденту” Гітлера.
-
Бої за Київ і північ
— результатом стала втеча росіян, звільнення окупованих частин Київської, Чернігівської та Сумської областей України.
2 квітня 2022 року (38-й день вторгнення) — після понад місяця жорстоких боїв на напрямку, яким командував тоді генерал Олександр Сирський, росіяни відступають з-під української столиці та загалом з півночі України. путін називає це “жестом доброї волі”. Світ дізнається про масові вбивства цивільних українців на деокупованих околицях Києва – в Бучі, Ірпені, Бородянці, Гостомелі.
Тим часом ціною надлюдських зусиль триває героїчна оборона маріупольської “Азовсталі”.
-
“Москва” потонула
— знищення флагмана Чорноморського флоту рф крейсера “Москва”, початок битви за північну частину Чорного моря.
14 квітня 2022 року (50-й день вторгнення) — українські сили топлять флагман Чорноморського флоту рф крейсер “Москва”. Починається битва за Чорне море, яка призвела до практичного вигнання ЧФ рф з Криму та обмеження його операцій в північній частині Чорного моря.
-
Звільнення острова Зміїний
30 червня 2022 року (127-й день вторгнення) — відступ росіян із острова Зміїний, що дозволило відновити постачання зерна морськими торгівельними шляхами в Чорному морі. путін знову називає це “жестом доброї волі”.
-
Харківський контрнаступ
6 вересня 2022 року (195-й день вторгнення) — початок “Харківського контрнаступу” українських сил, унаслідок якого звільнено близько 10 тисяч квадратних кілометрів. Як і раніше в Бучі, цього разу в Ізюмі та Балаклії виявлено масові поховання, докази катувань і страт українців окупантами.
-
Звільнення Херсону
11 листопада 2022 року (261-й день вторгнення) — звільнення Херсону, єдиного обласного центру, який на початку широкомасштабного вторгнення окупувала армія РФ.
-
Ордер на арешт путіна
17 березня 2023 року (387-й день вторгнення) — Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видає ордер на арешт президента рф за примусове переміщення дітей із окупованих територій в росію.
-
Масовані атаки по військових об’єктах рф
Впродовж 2023-24 років посилюються масовані атаки по військових об’єктах в глибині рф і на тимчасово окупованих територіях, як-от атака по штабу Чорноморського флоту в Севастополі (22 вересня 2023 року), збиття літака радіолокаційного виявлення А-50 над Азовським морем (14 січня 2024 року), знищення арсеналу в місті Торопець Тверської області (вересень 2024 року) та багато інших.
-
Глобальний саміт миру
15 червня 2024 року (843-й день вторгнення) — у Швейцарії починається перший Глобальний саміт миру. Учасники: 101 держава та міжнародна організація. Агресор на саміті не присутній.
-
Курська операція
6 серпня 2024 року (895-й день вторгнення) — початок операції Сил оборони України в Курській області рф. Серед основних заявлених військових цілей: відволікання частини російських сил з Донбасу, обмеження для росії можливостей обстрілів обласного центру Суми в Україні, перенесення війни на територію ворога. Серед заявлених політичних цілей: “Українці довели, що можуть витискати війну в росію… щоб у росії відчули, що війна їм нічого не дасть.” (президент Зеленський).
Контекст
5 грудня 1994 року, невдовзі після здобуття незалежності від Радянського Союзу, Україна отримала гарантії суверенітету та недоторканості кордонів в обмін на повну відмову від ядерної зброї та передачу її рф (Будапештський меморандум). Гарантами безпеки України виступили США, Великобританія — і Росія, яка починаючи з 2014 року сама ж порушує Будапештський меморандум.
путін неодноразово публічно висловлював жаль за розпадом Радянського Союзу. Ці ностальгічні імперські настрої широко підтримуються в російському суспільстві.
Вторгнення та втручання у справи України — не єдиний випадок спроб Росії силоміць насаджувати свою політику та створювати імперіалістичні “сфери впливу”. Серед найвідоміших прикладів — вторгнення рф у Грузію в 2008 році, утримання власних військових у невизнаній “Придністровській Молдовській Республіці”, а також фактичне обмеження суверенітету Білорусі.
Після початку вторгнення путіна військові наслідки відчули на собі також країни Європейського Союзу і НАТО. Зокрема, уламки снарядів і дронів завдавали руйнувань на території Польщі та Румунії. росія веде активну інформаційну війну проти країн, які підтримують Україну, зокрема проти країн Східної Європи та Балтії.
Серед заявлених окупантом приводів для вторгнення було забезпечення росії від наближення НАТО до її кордонів. Натомість, унаслідок вторгнення в Україну від багаторічної політики нейтралітету відмовилися Швеція та Фінляндія. Фінляндія (має 1340 кілометрів кордону з РФ) втупила до НАТО в 2023 році, Швеція – в 2024 році.
Серед ключових тез офіційної позиції України:
* Україна веде боротьбу з сильним ворогом, який переважає за людським та ресурсним потенціалом.
* Війна триває вже понад 10 років, за цей час українці довели, що вони є єдиним народом – нацією, що має демократичні цінності та ідеали.
* 1000 днів – це не лише багато сотень днів болю та страждання, це також 1000 днів стійкості, боротьби, героїзму, соборності та незламності.
* Україна найвищою ціною захищає не лише себе, але й мир та демократію в Європі.
* Росія прагне обмежити суверенітет України, зруйнувати глобальні системи взаємодії та відтворити поділ світу на “сфери впливу”.
* Надійні партнери з усього світу підтримують українську боротьбу проти рашизму.
* Україна неодноразово й постійно виражає вдячність за підтримку й водночас закликає до збільшення цієї підтримки та зняття обмежень на оборону різними засобами.
* Забезпечення суверенітету України є ключовим для переваги демократії над авторитаризмом у глобальному контексті.
