Як український бізнес пережив карантинно-кризовий рік

У березні минув рік відтоді, як українському бізнесу довелося пристосовуватися до нової – карантинної – реальності. Які зміни відбулись в бізнес-сегменті: чи вплинула пандемія на відкриття або закриття компаній та в яких секторах? Як на ситуацію вплинули законодавчі ініціативи та на що чекати у 2021-му? Аналітики YouControl дають вичерпну відповідь у цьому дослідженні.

На початку лютого Міністерство економіки прозвітувало, як намагалося спростити українцям ведення бізнесу у 2020 році. А саме – як і якою мірою дотримувалося плану заходів щодо підвищення позицій України у рейтингу Doing Business. І хоч рейтинг не було опубліковано через певні технічні складнощі, у відомстві розповіли, що виконали обіцянки лише на 38%. Втім, інший економічний регулятор, Міністерство фінансів, дивиться оптимістичніше на позиції – там вважають, що у 2021-му ми зможемо піднятися на 10-20 пунктів у загальному заліку, тобто потрапити у топ-50 країн за легкістю ведення бізнесу.

Дійсно, багато питань, які створювали проблеми для підприємців, торік було знято – наприклад, було ухвалено закон про медіацію, захист міноритарних інвесторів став кращим, а процедура банкрутства – зрозуміліша. Але чи дійсно бізнесу стало простіше? Навряд. 2020-й відзначився найбільшим форс-мажором, який спіткав не лише Україну, а й увесь світ – пандемією COVID-19.

12 березня 2020 року Україна оголосила карантин, який зрештою діяв 102 дні. Через карантинні обмеження самі підприємці всередині минулої весни, згідно опитувань, прогнозували закриття понад половини мікро- та малих підприємств. У листопаді до кількості днів весняного локдауну додався ще “карантин вихідного дня”, який тривав ще 6 днів. Загалом, згідно підрахунків аналітичного центру “Слово і діло”, Україна опинилася на 4 місці серед країн із найдовшою тривалістю карантину у 2020-му. Але роботу ділового сектору це не зупинило – чимало бізнесів ризикнули розпочати свою роботу саме у кризовий час. Попри те, що 2020 рік обіцяв стати для підприємців найскладнішим.

Бізнес у “сплячці”

В 2020 році в Україні відкрилося майже 54 тисячі нових юридичних осіб, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань осіб (ЄДР). Це на 20% менше, ніж у докризовому 2019-му, коли розпочало роботу понад 67,5 тисяч підприємств.

Трохи менше, ніж третина, вказали місцем реєстрації місто Київ – понад 15 з половиною тисяч. Слідом із великим відривом ідуть традиційні центри бізнесу: Дніпропетровщина, Одещина, Львівщина, Харківщина та Київщина без врахування столиці. На ці регіони припадає третина від усіх нових юросіб – майже 18 тисяч.

Найменша кількість новачків – на Луганщині. Там почали працювати у 2020-му трохи менше як півсотні підприємств різних форм організації. Дані Криму не досліджувались.

Розподіл бізнесу за основним видом діяльності

Найбільше новостворених юросіб обрали основним видом діяльності комплексне обслуговування об’єктів – простіше кажучи, ЖЕКів, ОСББ та інших обслуговуючих фірм. Їх в Україні з’явилося майже 3,5 тисяч. Після проведеної у 2016 році реформи сфери житлово-комунальних послуг кількість таких підприємств щороку впевнено тримає лідерство.

На другому місці за розповсюдженістю – неспеціалізована оптова торгівля. Саме ця галузь привабила понад 3,2 тисячі юросіб. А загалом у галузі оптової торгівлі різними товарами зареєструвалася майже п’ята частина від усіх компаній, які відкрилися у 2020-му.

Оптова торгівля уже кілька років поспіль залишається одним із найпривабливіших для юридичних осіб напрямків роботи. Протягом 2016-2018 років кількість “оптовиків” серед новостворених підприємств зросла з 25% до 33%. Однак у 2020-му році ця тенденція трохи змінилася і відбулось незначне падіння. Експерти відзначають, що на це могли вплинути коронавірусні обмеження, коли бізнес не був впевнений у гарантованому виході на ринок. У зв’язку з цим обирав менш динамічні, а тому й менш залежні від карантину бізнеси. Зокрема, вантажоперевезення, логістику, оренду та будівництво нерухомості.

Закрилося ж юридичних осіб значно менше, ніж можна було очікувати з огляду на буремний 2020-й. За весь рік припинило своє існування лише трохи більше 10 тисяч юросіб. Це на третину менше, ніж у докризовому 2019-му, коли їх ліквідували понад 15 тисяч. Статистично найбільше юросіб закрили у Києві – майже п’яту частину від усіх припинених організацій.

А от найбільше підприємств закрилося… ні, не в травні після закінчення локдауну. У лідерах – червень та березень, і на кожний місяць припадає приблизно десята частина. Трохи менше закрилося юросіб і у лютому, коли карантин та інші труднощі 2020-го ще не почали чинити значних перепон. Інші ж місяці року показують більш-менш рівні показники закриття.

Така тенденція пов’язана із спрощенням податкової документації. “Пересидіти” важкі часи юрособам часом легше, аніж починати процедуру ліквідації. Попри це, півсотні підприємств таки ініціювали процедуру банкрутства, а ще частину вирішили ліквідувати їх засновники або ж суд.

А от червневий пік, радше за все, таки є наслідком локдауну. Адже процедура ліквідації триває не один день, тож, ймовірно, такий високий показник спричинило саме “закриття” українського суспільства на понад місяць. Не всі підприємства змогли це витримати.

ФОПи: відкладені ліквідації

У фізичних осіб-підприємців (ФОП) динаміка дещо інша. У 2020 році розпочали свою роботу понад 247,5 тисяч ФОПів. Це майже на 5% менше, ніж у 2019-му, коли їх відкрилося майже 261,7 тисяч.

Найбільша кількість фізосіб-підприємців протягом 2020 р. зареєструвалася у Києві. Лідерами також є традиційні бізнес-регіони (Харківщина, Львівщина, Одещина, Дніпропетровщина). Найменша – на Луганщині та Кіровоградщині, де розпочали роботу лише 2 760 та 4 690 ФОП відповідно.

Області, де найбільше реєструвались та закривались ФОПи

Найбільше ФОП зареєструвалося у лютому – понад 31 тисяча. А от квітень – перший місяць після впровадження карантину – показав значний спад: ризикнули стати на бізнес-доріжку лише 8 549 осіб. Це найнижчий показник за останні 4 роки.

Втім, до кінця 2020-го не спостерігалося значного спаду, і щомісяця реєструвалося близько 15-20 тисяч нових підприємців.

Динаміка відкриття та закриття ФОПів у 2020 р.

Падіння кількості зареєстрованих ФОП у 2020-му експерти пов’язують зокрема і з карантинними обмеженнями. Втім, якщо орієнтуватися на очікування бізнесу, скорочення могло бути більш значним. До того ж значної ваги під час локдауну набрали так звані сервіси доставки, які часто оформлюють своїх кур’єрів як ФОП із надання інших послуг. Активізувались сервіси із доставки продуктів, де контрагентами виступають роздрібні торговельні точки. У аналітичній компанії Pro-Consulting розповіли, що зростання частки служб доставки помітне не лише у карантинний рік, але й у попередні – та саме 2020-й був найбільш активним. “Якщо 2017 року частка складала близько 1,3%, то в 2019 – понад 5% від роздрібного товарообороту. За 2020 році загальна ємність ринку продуктової доставки може скласти до 50 мільярдів гривень”, – повідомляють експерти компанії. Таке зростання ролі доставки могло підтримати ріст кількості зареєстрованих підприємців і протягом локдауну, і після нього, коли попит на доставку залишався стабільно високим.

А от закрилося ФОПів на 16% більше, ніж у 2019-му – 232 тисячі проти 199,8 тисяч. І з них більш ніж десята частина припинили свою діяльність у Києві. При цьому, серед бізнес-регіонів негативну динаміку – тобто співвідношення між відкритими та закритими ФОП у 2020-му – продемонстрували лише Дніпропетровщина та Одещина. Решта регіонів залишилися у “плюсі”.

Найбільше підприємців згорнули свою діяльність традиційно в грудні – майже 26,7 тисяч. А от на другому місці – липень із понад 23 тисячами ліквідованих ФОП. І якщо на даних щодо реєстрації карантин позначився миттєво, то тут так само помітна відкладена динаміка закриття, як і у юросіб.

Значною мірою на скорочення кількості фізосіб-підприємців вплинули законодавчі фактори. Наприклад, прогнозоване урядом впровадження обов’язкового застосування РРО усіма ФОП із 1 січня 2021 року. Перспектива встановлення реєстраторів розрахункових операцій та низки інших нововведень, як-от необхідність подання усієї первинної документації (тобто – накладних на отриманий товар), спричинила масові протести з боку ФОПів. Врешті впровадження цієї норми відклали на рік, але сталося це майже під кінець 2020-го.

Крім того, за словами Олександра Чумака з Асоціації приватних підприємців, для тих, хто через карантин усе ж втратив значну частину надходжень, простіше було закрити свій бізнес “до кращих часів”.

Важливу роль зіграло і податкове навантаження. По-перше, необхідність фіксованих платежів, зокрема, для підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. По-друге, зростання мінімальної заробітної плати, а відтак – і розміру єдиного соціального внеску, який вони повинні сплачувати навіть за відсутності надходжень. Тож для багатьох ФОПів вийшло простіше закритись. Наразі процедура ліквідації таких підприємств – проста, та й поновити свій підприємницький статус за можливості значно простіше, аніж утримувати “сплячий” бізнес та сплачувати тисячі гривень податків під час простою.

Водночас складно говорити, яка кількість ФОП була припинена саме через коронавірусні обмеження. На статистику радше вплинув комплекс факторів, і карантин – лише один із них. Але говорити про кризу серед малого підприємництва наразі зарано – станом на початок 2021-го в країні були активними понад 1,9 мільйона ФОПів. Це наразі менше, аніж 2 мільйони станом на 2016-й, після якого зміни до податкового законодавства призвели до різкого скорочення їх чисельності. Однак, протягом останніх трьох років динаміка відкриття та закриття показує планомірне зростання.

А що з фінансами?

Хоч бізнес ще не прозвітував про фінансові результати-2020, навряд чи слід очікувати кардинальних змін у тому, які галузі є найбільш дохідними в українському підприємництві. У 2019-му році, за підрахунками аналітиків YouControl, серед топ-200 компаній із найбільшим доходом більшість належала до секторів енергетики, металургії та ритейлу. Серед найбільших компаній ці галузі складають 30%, 17% та 13,5% за кількістю підприємств відповідно. Із невеликим відривом за представленням сюди потрапили і компанії сільського господарства із 11%. А от п’ята галузь серед найбільш дохідних компаній – виробництво продуктів харчування, напоїв та тютюну із часткою в 9,5%. Оскільки для цих секторів 2020-й не приніс значних ускладнень (а для деяких навіть навпаки – додаткові можливості), навряд чи картина суттєво зміниться. Хоча у двохсотку лідерів можуть потрапити і багато  представників медичного та фармацевтичного бізнесу завдяки карантину та підвищеному попиту на засоби індивідуального захисту, ліки та медичні послуги.

Найбільш популярні галузі із топ-200 компаній за виручкою

Спілка українських підприємців опитала бізнес на початку карантину. І тоді підприємці прогнозували значне скорочення рівня доходів. До прикладу, третина мікропідприємств зазначала про майже 100% падіння виторгу. При цьому власники малого і середнього бізнесу відзначають падіння доходів на 25-50% в порівнянні з докарантинним періодом. Втрати великих підприємств складають 10-25%.