Дебати віце-президентів. Про Ізраїль, без УкраїниСюжет

На відміну від дебатів Дональда Трампа спочатку з Джо Байденом, а потім із Камалою Харріс, обидва кандидати у віце-президенти утрималися від особистих атак один на одного.

 

До виборів президента США залишається лише п’ять тижнів. У ніч на 2 жовтня у Нью-Йорку пройшли дебати кандидатів у віце-президенти США: демократа Тіма Уолза (він висувається разом із Камалою Харріс) та республіканця Джей Ді Венса (його в напарники обрав Дональд Трамп). На відміну від дебатів Дональда Трампа спочатку з Джо Байденом, а потім з Камалою Харріс, обидва кандидати утрималися від особистих атак один на одного і провели досить змістовну дискусію.

 

Битва за Середній Захід

 

Дебати кандидатів у віце-президенти — не найважливіша подія передвиборчого циклу, яка більше цікавить політиків та журналістів, ніж простих американців. Але будь-яка подія набуває ваги, коли результати виборів залишаються настільки непередбачуваними.

 

Останні соцопитування показують, що в ключових штатах, що вагаються, кандидати йдуть нога в ногу. Формальна перевага Харріс настільки невелика, що деякі соціологи називають його статичною похибкою.

 

Ключові вагаються штати, чиї голоси можуть вирішити результат виборів, особливо Вісконсін і Мічиган, знаходяться на Середньому Заході, відомому як серце країни (Heartland).

 

Цей регіон об’єднує 12 штатів з населенням близько 70 млн. чоловік, і політично він вкрай різноманітний. У ньому є форпости крайнього консерватизму та центри ліволіберальної Америки.

 

Саме цей найважливіший для результату виборів регіон представляють, формально та символічно, обидва кандидати у віце-президенти.

 

Губернатор Міннесоти Тім Уолз – шкільний вчитель та тренер футбольної команди. Йому 60 років, значну частину життя він прожив у сільській місцевості та маленьких містах. У передвиборній кампанії демократів його роль — переконувати білих виборців із консервативних та сільських частин країни, які не хочуть голосувати за Трампа, але мають сумніви й у Харріс, жінці ямайсько-індійського походження з ультраліберної Каліфорнії.

 

Молодший сенатор від Огайо 40-річний Джеймс Девід Венс, який віддає перевагу ініціалам Джей Ді, відомий насамперед як автор мемуарів Hillbilly Elegy (можна перекласти як Елегія сільського господарства). Це портрет його рідного містечка в Огайо як місця, охопленого бідністю, насильством, наркотичною залежністю та дармоїдством. Книга вийшла у 2016 році та стала бестселером.

 

Про що говорили

 

Єдине питання про зовнішню політику було пов’язане з підтримкою Ізраїлю у його боротьбі проти Ірану. У цьому питанні особливих відмінностей не було: обидва кандидати підтримують Ізраїль. Війна Росії із Україною не обговорювалася.

 

Уолз погоджувався з наявністю проблем, які означав Венс, але пропонував інші рішення їм. Кандидат від демократів впевнено та активно говорив про аборти, це одна з найсильніших сторін кампанії Харріс. Соціологи кажуть, що є групи виборців, особливо жінок, яким ближча платформа Трампа в галузі економіки та міграції, але їх лякають розмови про повну федеральну заборону абортів.

 

На дебатах з Харріс у відповідь на це питання Трамп не однозначно визначав свою позицію. Венс до висування у віце-президенти підтримував повну заборону переривання вагітності, але згодом ця сторінка була видалена з його сайту.

 

У вівторок увечері Венс сказав, що друга адміністрація Трампа не підтримає такої заборони. А Трамп у улюбленому жанрі живого коментаря трансляції торкнувся цього питання і написав, що накладе вето на заборону, якщо його ухвалить Конгрес.

 

Показна ввічливість

 

За останні місяці і Уолз, і Венс атакували один одного публічно і вигадували образливі прізвиська. Уолз називав свого республіканського опонента «дивним» або «диваком» (weird), а Венс звинувачував демократа в тому, що той збрехав про свою участь у війні в Іраку.

 

Нічого з цього не згадано. Навпаки, вони наголошували, що однаково бачать цілу низку проблем, але розходяться в рецептах їх вирішення.

 

У своєму заключному слові Венс сказав, що молитиметься за Волза, якщо той стане віце-президентом. За дві години вони тричі потиснули руки — за лаштунками, на початку дебатів та після них. Після закінчення трансляції два політики відійшли від мікрофонів і деякий час говорили, поплескуючи один одного по плечах і сміючись.

 

Разючий контраст з дебатами Трампа і Харріс можна списати на походження Уолза і Венса — все ж таки Середній Захід відомий своєю підкресленою ввічливістю.

 

А ще це може говорити про їхні особисті амбіції. Роль віце-президента в тіні реального лідера, без серйозних повноважень та впливу на прийняття рішень, не варта спалювати мости. Особливо, якщо через чотири роки та один місяць на Америку чекають уже наступні вибори.