Понад 51% українських учнів зіштовхувалися з булінгом – дослідження

З початку повномасштабного вторгнення 24,7% учнів стали жертвами булінгу. Найбільше таких випадків зафіксували у Києві – 33,7%

Міністерство освіти і науки України підтримало проведення загальнонаціонального репрезентативного дослідження “Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року”. Згідно з результатами, понад половина учнів з усіх регіонів України, крім ТОТ, зазнавали булінгу хоча б раз у житті. Про це інформує пресслужба відомства у вівторок, 16 липня.

Дослідження, проведене в листопаді 2023 – січні 2024 року, охопило 5576 учнів 5-9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України.

Під час дослідження виявили низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.

Ключові результати:

1. Поширеність булінгу:

• 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців.
• 24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.
• Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).
• У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%).
• Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.

2. Різновиди булінгу:

• заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
• поширення неправдивих чуток (24,0%);
• отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%)
• зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
• жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).

3. Основні приводи для булінгу:

• зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
• особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
• світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
• уподобання чи хобі (18,7%);
• мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.

4. Звернення по допомогу:

• 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу.
• Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
• Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
• Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.

5. Реакція школи на булінг:

• 12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого.
• 14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
• Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.

6. Залученість дорослих до булінгу:

• 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
• 14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).

Зазначається, що результати дослідження використають для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.

Нагадаємо, в одній зі шкіл Дніпровського району Києва однокласники побили 13-річного підлітка, правоохоронці розпочали кримінальне провадження.

Раніше в Telegram-каналі міста Стрий на Львівщині з’явилося відео бійки п’ятьох підлітків. На ньому видно, як одна з дівчат б’є свою ровесницю кулаками, а коли та падає на землю – продовжує завдавати їй ударів ногами та руками по голові.

Слово пацана: як російський серіал розсварив українців

Новини від 1News в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/ua_1news та WhatsApp