«Закон Магнітського» може стати ефективним інструментом покарання Росії за порушення прав людей в Криму

Минуло майже 7 років з того часу, як Кремль розпочав військову агресію проти України, але Росії ще тільки доведеться зіткнутися з повною силою міжнародного правосуддя. Зусилля щодо припинення цієї безкарності поступово набирають силу, і нещодавно міжнародні суди повідомили про прогрес у низці справ, пов’язаних з російсько-українською війною. Тим часом активісти українського громадянського суспільства вимагають негайних дій і закликають Сполучені Штати розширити санкції проти російських чиновників, яких звинувачують в порушеннях прав людини в окупованому Криму.

Про це йдеться в аналітичній публікації Марії Томак, координаторки Медіа-ініціативи з прав людини на сторінках Atlantic Council, – інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Протягом останнього місяця трапилась низка важливих подій в прагненні залучити Росію до відповідальності за злочини, вчинені в Україні з 2014 року. В останні тижні 2020 року прокуратура Міжнародного кримінального суду в Гаазі оголосила про плани проведення повного розслідування військових злочинів Росії в Україні. Тим часом, в середині січня 2021 року Європейський суд з прав людини оголосив претензії України до Росії щодо Криму «частково прийнятними».

Ці події є ще одним кроком в правильному напрямку за те, щоб Росія несла повну відповідальність за агресію проти України. Хоча Кремль відхилить будь-які міжнародні постанови, які засуджують його дії в Україні, судові розгляди такого роду, можуть зіграти важливу роль на захист чинних санкцій проти Росії.

Багато людей сприйняли останні рішення Міжнародного кримінального суду і Європейського суду з прав людини як невеликі, але значущі перемоги України. Однак ніхто не очікує, що ці судові справи найближчим часом принесуть результати. Колеса міжнародного правосуддя обертаються дуже повільними темпами, і багато поточних справ проти Росії навряд чи будуть завершені протягом найближчих років.

Тим часом, українці звертають свою увагу на більш прямі способи притягнення Росії до відповідальності. Українські громадські активісти почали 2021 рік із закликів до міжнародної спільноти розглянути питання про запровадження більш жорстких санкцій щодо російських чиновників, причетних до зловживань стосовно правозахисників в окупованому Криму.

Одна з ключових цілей цієї ініціативи – привернути увагу до масового порушення прав корінного кримськотатарського населення в Криму. З початку окупації навесні 2014 року Росія засудила десятки кримськотатарських чоловіків до тривалих термінів тюремного ув’язнення за сумнівними звинуваченнями.

Випадок з правозахисником Сервером Мустафаєвим типовий для цієї тенденції. Мустафаєв був засуджений до 14 років позбавлення волі за звинуваченням у злочинах, пов’язаних з тероризмом, у вересні 2020 року Південним окружним військовим судом Росії в Ростові-на-Дону.

Незважаючи на значну міжнародну увагу до вироку Мустафаєва, він і десятки подібних йому мають мало шансів домогтися звільнення, якщо вони не будуть частиною майбутнього обміну полоненими між Україною і Росією. Такий варіант виглядає малоймовірним. Зараз тільки троє кримських татар домоглися звільнення з в’язниці з початку російської окупації 7 років тому.

Замість цього Мустафаєв, схоже, залишиться одним з багатьох кримських татар, утримуваних Росією в якості політичних в’язнів. Згідно зі списком, складеним українськими неурядовими організаціями, 76 кримських татар зараз перебувають в російських в’язницях.

Українські активісти вважають, що посилення міжнародного тиску на Росію може зіграти ключову роль в наданні допомоги цим політичним в’язням. Вони закликають до нової хвилі санкцій проти окремих російських чиновників, які порушують права людини на окупованому півострові.

На відміну від ситуації на сході України, де Росія продовжує заперечувати свою роль і намагається приховати свою причетність, ідентифікувати окремих російських чиновників в окупованому Криму відносно легко. Оскільки Москва прагне продемонструвати свій законний контроль над півостровом, можна відстежити і визначити осіб, причетних до конкретних порушень прав людини.

Українські активісти громадянського суспільства склали список осіб, причетних до переслідування кримських правозахисників. Цей список був переданий до США з проханням розглянути можливість запровадження персональних санкцій відповідно до Закону Магнітського.

У пропонований список входять співробітники ФСБ Росії, Центру по боротьбі з екстремізмом при МВС Росії і прокуратури. Багато з них є високопосадовцями, чия роль в порушеннях прав людини є занадто великою, щоб її ігнорувати. З 2014 року санкції США проти фізичних та юридичних осіб є одними з найбільш ефективних заходів, що застосовуються у відповідь на агресію Росії в Україні. Російський олігарх і союзник Путіна Олег Дерипаска нещодавно ненавмисно підкреслив ефективність санкцій, коли запропонував запровадити кримінальну відповідальність за заклики до будь-яких подальших заходів проти громадян Росії.

“Закон Магнітського” здається найбільш логічним інструментом проти російських порушників прав людини в окупованому Криму. Внесення в чорний список офіційних осіб, що беруть участь в переслідуванні політичних в’язнів, таких як Мустафаєв, продемонструвало б підтримку прав людини зі сторони США, а також підкреслило б політику невизнання окупованого Росією українського півострова.

Деякі спостерігачі можуть засумніватися в ефективності таких інструментів, як заборона на видачу віз і заморожування активів, коли вони використовуються проти державних чиновників середньої ланки, які не обов’язково мають особливо великі статки. Але не варто недооцінювати вразливість окремих російських чиновників перед такими заходами. Навіть на місцевому рівні путінські еліти часто дуже корумповані і глибоко лицемірні. Захід часто слугує безпечною гаванню для їхніх грошей та особистих активів. Прийшов час викрити це лицемірство і покласти край безкарності, якою користуються російські офіційні особи за свої злочини в Криму.