Як святкують Різдво діти прифронтової Донеччини: ФОТОПрес-реліз
[ad_1] 
Упродовж грудня благодійний Фонд Бориса Колеснікова за підтримки ХК “Донбас” реалізував традиційну акцію із привітання дітей Донеччини з новорічними святами.
До Різдва солодкі подарунки отримали 15 000 школярів та вихованців інтернатів.
Волонтери Фонду охопили Дружківську, Покровську, Слов’янську, Краматорську, Святогірську, Іллінівську й Костянтинівську громади.
“Сьогодні наша особлива увага й привітання — дітям, які дорослішають під звуки вибухів і сирен. Попри все, вони мають право на дитинство та різдвяні дива. І мій фонд доклав максимум зусиль, аби до свят доставити солодкі подарунки до прифронтових міст і сіл. Логістично було непросто, але ми встигли! Ця новорічна ініціатива — не чергова соціальна акція, а внутрішня потреба й свідомий вибір бути поруч із дітьми Донбасу, підтримувати їх і дарувати віру в добро”, — говорить Борис Колесніков, очільник Фонду.
Благодійники також передали солодощі до гуманітарних хабів, які опікуються маленькими вимушеними переселенцями, у Дніпрі, Полтаві, Харкові, Івано-Франківську й Києві.
function gallery3395409() { $.get('//' + window.location.host + '/ajax/module.aspx?spm_id=520&id=3395409&lang=1&IsAjax=true', function (data) { $('#gii3395409').html(data); }); }
gallery3395409();
“Щиро дякую Фонду за те, що про наших учнів не забувають. З Костянтинівки вони давно евакуйовані, школа працює дистанційно, але подарунки все одно знаходять своїх адресатів. Це не лише солодощі, а й прояв уваги й турботи”, — розповідає Олександр Резниченко, директор Костянтинівської школи №6.
За 12 років проведення новорічної акції Фонд Бориса Колеснікова спільно з ХК “Донбас” передали солодкі набори 635 000 дітей, зробивши це доброю традицією.


Чи справді нам байдуже, як святкують Різдво діти на фронті? Чи не повинні ми зробити все можливе, щоб їхнє свято було таким же, як у інших, а не лише спостерігати за цим здалека?
Серце розривається, коли читаєш про те, як діти в таких жахливих умовах намагаються святкувати Різдво. Їм справді потрібна підтримка та любов, адже навіть у найтемніші часи важливо зберігати надію і радість. Це справжнє свято resiliency, але так хочеться, щоб вони мали можливість святкувати без страху і турбот.