Як може відреагувати Захід, якщо Росія нападе на Україну: аналіз потенційних санкцій

Володимир Путін знову зібрав війська біля кордонів України, кремлівські ЗМІ посилили войовничу риторику, а Сполучені Штати та їх ключові європейські союзники занепокоєні тим, що новий військовий наступ Росії на Україну може стати неминучим.

Про це йдеться в аналітичній статті Брайана О’Тула, старшого наукового співробітника Центру геоекономіки в Атлантичній раді та Деніела Фріда, помічника держсекретаря по Європі і Євразії в адміністрації Буша і старшого директора Ради національної безпеки в адміністраціях Клінтона і Буша, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Деякі аналітики вважають ці події лише брязканням зброєю зі сторони президента Росії, який тепер має справу з новим і менш поступливим президентом США в особі Джо Байдена, а також потенційними внутрішніми потрясіннями, пов’язаними з погіршенням здоров’ям ув’язненого політика-дисидента Олексія Навального. Інші аналітики бачать небезпеку анексії або реального вторгнення Кремля, який хоче відволікти увагу від внутрішніх проблем і, можливо, скористатися новою адміністрацією у Вашингтоні. Деякі мудрі ветерани в адміністрації Байдена вважають, що Путін дотримується старої методички КДБ: загрожувати діями, залишати варіанти відкритими, а супротивників вивести з рівноваги і використовувати усі можливості, які можуть виникнути.

Сполучені Штати та їх ключові союзники повинні дати зрозуміти Путіну, що ще одне російське вторгнення в Україну, або анексія, або визнання контрольованих Росією територій на Донбасі – обійдеться Кремлю дуже дорого. Путін, як і радянські лідери до нього, вміє прогнозувати дії своїх супротивників, розраховувати ризики та вигоди. Щоб запобігти війні, відповідним органам США, Великобританії, Європейського союзу, Польщі, Японії та Канади, які разом працювали над запровадженням санкцій та інших заходів проти Росії після атаки Путіна на Україну у 2014 році, необхідно розробити нові варіанти санкцій за ймовірну анексію або вторгнення.

Деякі з цих варіантів можуть бути військовими: не відправляти війська, а надати Україні таку зброю, як «Джавеліни» або безпілотники. Інші варіанти можуть передбачати нові та досить жорсткі санкції. Чинні санкції проти Росії, хоча і обходяться дорого для російської економіки, але не є настільки жорсткими.

Якщо російські військові нападуть на Україну, політики США і Європи будуть ухвалювати рішення уже під час справжньої сухопутної війни зі значними жертвами і масовим переміщенням цивільного населення. Кремль також може піти на серйозну ескалацію ситуації, не вдаючись до нового великого наступу. Він може ввести російські війська в якості «миротворців» для захисту новоспечених «громадян Росії». Або він може визнати чи навіть анексувати «Донецьку та Луганську народні республіки». Навіть за умови анексії або визнання цих республік, Росія по суті застосує військову силу для завоювання європейської території. Кроки, які зараз видаються надто потужними, можуть мати інший вигляд в цих обставинах.

Російський фінансовий та енергетичний сектори зараз перебувають під санкціями США, які обмежують доступ до ринків капіталу для декількох великих державних підприємств, разом з окремими обмеженнями доступу Росії до передових технологій видобутку нафти. Ці санкції з плином часу мали кумулятивний ефект, сповільнюючи зростання російської економіки, але вони не завдали шкоди повсякденній діяльності цих компаній. Сполучені Штати і їх союзники можуть розглянути можливість запровадження санкцій проти більшої кількості компаній, заморожування їх активів та заборону на транзакції. Під час обговорення санкцій зазвичай враховуються побічні ефекти для економіки Сполучених Штатів та їх партнерів, але санкційна політика, спрямована на те, щоб послабити загрозу російського вторгнення або анексії території і вимагає терпимості до цих побічних ефектів.

Обмеження фінансування «Газпрому». Сполучені Штати, Європейський Союз, Великобританія та інші країни досі не наклали на «Газпром» санкції, аналогічні до тих, які були застосовані до російської енергетичної компанії «Роснефть». З огляду на залежність Європи від природного газу, який поставляється «Газпромом», повна блокада є недоцільною. Але запровадження обмежень на фінансування «Газпрому» на ринку капіталу матиме значний вплив, особливо з плином часу.

Фінансові обмеження проти «Роснефти». Проти «Роснефти», однієї з найбільших енергетичних компаній світу, застосовуються відносно незначні фінансові санкції. Хоча санкції повного блокування можуть бути неприємними, враховуючи побічний ефект, який вони завдадуть союзникам та партнерам США, посилення санкцій проти «Роснефти» ще більше ускладнить її фінансове становище, зокрема залучення нових інвестицій. Політики також можуть розглянути можливість блокуючих  санкцій проти дочірніх компаній «Роснефти», які менш важливі для світових енергетичних ринків, але все одно завдадуть шкоди компанії. Наприклад, адміністрація Трампа звинуватила Rosneft Trading у підтримці режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Аналогічна логіка може застосовуватись і щодо дочірніх компаній «Газпрому».

Державні банки Росії переважають на внутрішньому ринку, і проти жодного з них не запроваджувались блокуючі санкції. Запровадження таких санкцій, наприклад, проти ВТБ і Газпромбанку, було б доречним для сценарію, коли російські танки перетинають кордон України. Запровадження таких блокуючих санкцій означало б серйозну ескалацію, і західним політикам необхідно було б зробити деякі кроки, щоб уникнути економічної реакції на це. ВТБ має великих роздрібних клієнтів в Росії, і щоб знизити вплив санкцій на простих росіян, варто уникнути блокування операцій банку всередині країни. Якщо санкції щодо ВТБ загалом ризикують занадто сильно вплинути на роздрібну торгівлю, альтернативою можуть стати блокуючі санкції щодо інвестиційного банку «ВТБ Капітал». «Газпромбанк» також грає важливу роль на ринках цінних паперів США, а також у фінансуванні і страхуванні поставок енергоресурсів, і, можливо, буде потрібно пом’якшити вплив будь-яких санкцій в цих сферах, щоб уникнути надмірного впливу на західні компанії. Однак ці банки не «занадто великі для санкцій», і їх наслідками можна керувати шляхом консультацій, щоб вони не виявились більш збитковими для Заходу.

Інші російські енергетичні компанії також можуть стати мішенню для блокуючих санкцій. «Сургутнефтегаз» – четвертий за величиною виробник нафти в Росії і має тіньову структуру власності, наближену до Кремля. «Новатек», яка потрапила під фінансові санкції, частково належить Геннадію Тимченку, проти якого Мінфін наклав персональні санкції за те, що він начебто є «грошовим мішком» Путіна. «Новатек» частково належить французькій Total, а це означає, що Сполученим Штатам доведеться діяти з деякою дипломатичною витонченістю, якщо вони запроваджуватимуть більш жорсткі санкції проти компанії.

Гірничодобувний і металургійний сектори Росії практично не зазнали впливу санкцій. Після арешту Навального розгорілася велика дискусія про санкції щодо олігарха Романа Абрамовича, який контролює сталеливарну компанію Evraz. Також близькою до Кремля є «АЛРОСА» – державна алмазна компанія, керована Сергієм Івановим-молодшим, сином давнього соратника Путіна. Санкції проти цієї компанії можуть викликати менше побоювань з приводу вторинних ефектів, аніж санкції проти Evraz, з огляду на вирішальну роль сталі в глобальних ланцюжках поставок.

«Совкомфлот», найбільший російський судноплавний концерн є ключовим гравцем в енергетичному секторі країни. Санкції проти нього можуть ускладнити експорт енергоресурсів з Росії та посилити тиск на сектор, який найтісніше пов’язаний з багатством і впливом Путіна. Необхідно виявляти обережність, щоб не переривати потоки звичайних споживчих товарів, таких як доставка продуктів харчування або медикаментів, які, як правило, звільнені від територіальних санкцій відповідно до законодавства США.

Російський страховий гігант Sogaz є ключовим страховиком проектів компаній, тісно пов’язаних з Путіним і Кремлем. У 2014 році до компанії «Согаз» на короткий час застосовувалися санкції, оскільки вона була дочірньою структурою банку «Росія», проти якого Сполучені Штати в 2014 році наклали санкції, вважаючи його ключовим банком соратників Путіна. Санкції, спрямовані на Sogaz, повинні бути ретельно продумані, щоб не завдавати шкоди ключовим застрахованим сторонам, таким як кораблі в морі.

Усі ці варіанти необхідно підготувати заздалегідь, щоб Сполучені Штати та їх союзники могли швидко їх реалізувати, якщо ситуація в Україні погіршиться. Звісно, вони можуть завдати певної шкоди західним компаніям і створюють ризик непередбачених наслідків, але демонстрація рішучості для протистоянні агресії Путіна, є найкращим способом для її стримування.