Україна

Як карантин вплинув на українську економіку

Інфляція прискорилась, гривня знецінилась, люди перестали користуватись транспортом і дедалі частіше купують товари через Інтернет, а бізнес дивиться у майбутнє з песимізмом

Навесні 2020 року карантин в Україні тривав майже 2 місяці, а восени уряд запровадив т.зв. карантин вихідного дня, тобто майже повний карантин в неробочі дні, а в січні 2021 року ще один карантин тривав майже три тижні. Оцінка впливу цих заходів на економіку неоднозначна.

Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Interia Biznes, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

У грудні 2020 року Національний банк України (НБУ) презентував аналіз становища 1414 небанківських фінансових організацій, ломбардів та лізингових компаній, що працюють в Україні за перші три квартали 2020 року. Виявилось, що, незважаючи на пандемію коронавірусу, ринок фінансових послуг виріс, хоча це стосується не усіх його учасників. Зокрема, збільшилася кількість бездіяльних компаній. Як «бездіяльну» НБУ характеризує кожну шосту компанію в цій групі порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Також на 15% збільшився обсяг кредитів, наданих небанківськими фінансовими організаціями (до 66 млрд грн). У третьому кварталі 2020 року це зростання було набагато швидшим, аніж в «докарантинному» першому кварталі. Найбільша група позик, отриманих українцями від кредитних компаній – це «позички до зарплати» з терміном погашення до місяця – близько 38%. Вартість факторингових послуг збільшилася до 63 млрд грн. З іншого боку, ломбарди і лізингові компанії зафіксували падіння на 9% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

Через карантин в січні 2021 року, НБУ ухвалив комплексні антикризові заходи, спрямовані на підтримку банківського сектора, ще до його початку.

«У зв’язку з розвитком епідеміологічної ситуації, ми вирішили розширити низку антикризових заходів і запровадити нові для підтримки банківського сектора та економіки», – прокоментував голова НБУ Кирило Шевченко.

Банкам було рекомендовано реструктурувати позики, надані фізичним і юридичним особам, які зараз відчувають фінансові труднощі через карантин. Наприклад, юридичні особи, щоб отримати вигоду від такої реструктуризації, повинні довести зниження свого доходу або призупинку діяльності, внаслідок карантину.

Радник президента України з економічних питань Олег Устенко вважає, що посилення обмежень в січні 2021 року істотно не вплинуло на курс гривні.

«Обмеження здебільшого стосуються діяльності в сфері послуг, але промисловість і агрокомпанії як і раніше працюють. Банківська система теж працює. Тому карантин суттєво не вплинув на обмінний курс в Україні», – заявив він.

На обмінний курс позитивно впливає ситуація на світових ринках, де зростає попит на товари, які експортує Україна, тобто на метали і сільськогосподарську продукцію. Тоді в Україну йде стабільний потік іноземної валюти від експортерів.

Інфляція трохи зростає

Проте інфляція трохи прискорилася. У листопаді 2020 року вона становила 3,8% в річному вимірі і 1,3% в місячному вимірі. За словами голови НБУ Кирила Шевченка, показники інфляції виявились трохи більшими, аніж прогнозувалось.

«Зростання цін на природний газ на європейському ринку мало чималий вплив, змінивши ціни на газ, опалення та гарячу воду для побутових потреб. Крім того, ціни на деякі продукти харчування значно зросли через низьку врожайність і пов’язане з цим підвищення світових цін на продовольство. Аналогічним чином, зростання споживчого попиту спровокувало збільшення цін в останні місяці. Збільшення доходів і погіршення очікувань, зокрема через невизначену ситуацію, пов’язану з карантином, спонукали громадян витрачати більше грошей. Це зумовило зростання роздрібної торгівлі і сприяло активному відновленню економіки в другому півріччі 2020 року», – оцінив ситуацію Шевченко.

Міністерство економіки України оприлюднило дещо інші цифри, згідно з якими інфляція минулого року становила 5%. Основними факторами, які вплинули на формування цін на внутрішньому ринку України, були, на думку міністерства, – зниження попиту внаслідок обмежень, пов’язаних з пандемією COVID-19, державна підтримка економіки, поступова девальвація гривні та динаміка цін на світових ринках. У складних умовах та на тлі встановлених урядом обмежень, формування цін залежало від зміни пріоритетів споживачів та доцільності адаптації до них продавців. Роздрібний товарообіг і ціни на товари першої необхідності швидко зростали. У той же час утримання споживачів від придбання товарів першої необхідності, коли їх дохід був невизначеним, стримувало зростання цін на ці конкретні групи товарів і навіть мало дефляційний ефект, наприклад, ціни на одяг та взуття впали на 7,3%. Однак порівняно з 2019 роком, ціни на медичні послуги зросли на 7,7%, а на харчові продукти – на 5,2%.

За інформацією міністерства, споживчий попит підтримувався збільшенням мінімальної заробітної плати, виплатою спеціальних допомог тимчасово безробітним через карантинні обмеження та державними програмами стимулювання економіки й підтримки підприємців. На уповільнення інфляції вплинула також політика НБУ, зокрема підтримка базової процентної ставки на рівні 6% та девальвація гривні на 19,3%. У річному вимірі це впливає на ціни, особливо в групі імпортних товарів, хоча, з іншого боку, ця тенденція пом’якшувалася змінами в уподобаннях споживачів. Найпомітнішим для внутрішнього ринку було постійне (з травня 2020 року) зростання вартості енергоносіїв на світових ринках, що вплинуло на комунальні тарифи всередині країни і послабило споживчий попит.

За оцінкою Міністерства економіки, в першому кварталі 2021 року не варто очікувати великих змін.

«З одного боку, поєднання таких чинників, як грошові та, певною мірою, адміністративні та високі витрати власного виробництва через сезонні фактори на продовольчому ринку продовжуватимуть стимулювати зростання цін, внаслідок пандемії коронавірусу (зокрема, через карантин у січні та продовження карантинних обмежень до кінця лютого) частково компенсує вплив факторів інфляції», – зазначили в Мінекономіки.

Бізнес скаржиться

Український бізнес набагато критичніше оцінює поточну ситуацію в економіці. У січні 2021 року НБУ презентував результати опитування українських підприємців. З березня 2020 року, тобто з початку пандемії, індекс очікувань ділової активності залишається нижче рівня 50 пунктів (за 100-бальною шкалою), визначеного НБУ як нейтральний; за підсумками 2020 року – 45,5 балів. Найгірше ситуацію оцінили будівельні компанії, що працюють в сегменті житлового будівництва – 39,1 балів. Зростання песимізму зафіксовано у промисловості – 44,6 балів в грудні 2020 року порівняно з 46,1 балами у листопаді 2020 року. Виробники очікують зростання цін на сировину і матеріали, а також зниження рівня експортних замовлень. Найкраще ситуацію оцінюють трейдери (тут індекс виріс до 48,5 балів з 46,7 балів в листопаді) і постачальники послуг (зростання з 40,1 балів до 45,1 балів), хоча варто пам’ятати, що за 100-бальною шкалою це не дуже добрі показники. Підприємства усіх галузей, як зазначає НБУ, очікують зростання цін і готуються до скорочення зайнятості.

Наслідки пандемії і пов’язаних з нею обмежень для економіки України прекрасно відображаються в результатах діяльності транспортної галузі, опублікованих Державною службою статистики України. У період з січня по листопад 2020 року обсяги вантажних перевезень становили 264 млрд тонно-кілометрів, що на 15% менше, аніж у відповідному періоді 2019 року. Ще гірша ситуація з пасажирським транспортом – 45,7 млрд пасажиро-кілометрів – це лише 46,2% від показників за відповідний період 2019 року.

Найбільше зниження кількості пасажирів було зафіксовано, очевидно, з урахуванням різкого скорочення кількості авіасполучень повітряним транспортом. Лише 35,4% скористалися послугами авіакомпаній із загальної кількості пасажирів в період з січня по листопад 2019 року. У громадському транспорті також зафіксовано сильне падіння, що свідчить про масштаби впливу карантину – трамваї перевезли 67,6% пасажирів, тролейбуси – 61,2% пасажирів, метро – 56,9% від загальної кількості пасажирів, перевезених у відповідному періоді 2019 року.

Пандемія та пов’язаний з нею карантин змінили канали розподілу товарів з традиційних на онлайн-формат. Це стосується не тільки промислових товарів, але й сільськогосподарських.

«Закриття гуртових компаній під час весняного карантину і посилення вимог великих роздрібних мереж призвело до збільшення частки цих каналів продажів, які раніше не використовувалися виробниками. Якщо один-два роки тому лідерами були великі торгівельні мережі та гуртові компанії, то цього року ініціативу перехопили невеликі магазини формату «біля дому» та інтернет-крамниці», – прокоментувала Марія Лакеєва з Української асоціації ягід.

Початок 2021 року також виявився несприятливим для українського бізнесу. Уряд України вирішив запровадити практично повне блокування економіки з 8 січня. До 24 січня була заборонена роздрібна торгівля, за винятком продажу продуктів харчування, фармацевтичних препаратів, засобів гігієни та зв’язку, кормів для тварин, ветеринарних препаратів, насіння і засобів захисту рослин.

Дрібні українські підприємці протестували проти нового карантину. Карантин також був розкритикований Американською торгівельною палатою (АТП), яка назвала нелогічним рішенням, коли покупці могли купувати одні товари і не могли придбати товари на сусідній полиці, оскільки їх не було в урядовому списку.

«Роздрібні торгівельні точки – це комплексні торгівельні одиниці, і єдині, які можуть задовольнити основні потреби населення в карантинних умовах. Обмеження асортименту є нелогічним, оскільки споживач у роздрібній торгівельній точці має рівний доступ до всіх товарів. Отже, очікуються збитки підприємців і держави, а також значне незадоволення споживачів», – вважають в АТП.

У відповідь на цю критику, уряд зазначив, що всі рішення були продуманими та спрямованими на вирівнювання становища різних економічних суб’єктів. На його думку, дозвіл на продаж промислових товарів у супермаркетах буде порушувати умови конкуренції між різними формами торгівлі. Торік під час весняного карантину постраждали власники закритих спеціалізованих промислових магазинів, тоді як мережі супермаркетів торгували своєю промисловою продукцією без обмежень.

Back to top button