Україна
Військовий та син дисидентів. Хто очолив МОНСюжет
Новий міністр вважає, що його відомство має запобігти та зробити менш відчутними наслідки війни для здоров’я дітей.
В Україні призначили нового міністра освіти Замість Сергія Шкарлета ним став Оксен Лісовий. Якщо Шкарлета звинувачували у плагіаті та проти його призначення виступали студенти та науковці, то Лісового навпаки вкрай позитивно зустріла громадськість та активісти. Щоправда, звинувачення у плагіаті не оминули й нового міністра. Хто ж такий Оксен Лісовий?
З фронту до міністерства
Оксен Лісовий народився 21 липня 1972 року в Київській області у родині відомих дисидентів Василя та Віри Лісових. За два тижні до його народження радянська влада заарештувала батька, який виступив із відкритим листом на захист шістдесятників, а мати за це була звільнена з роботи в Інституті педагогіки. Василь Лісовий провів у таборах та засланнях 11 років і був звільнений у липні 1983 року.
Оксен Лісовий з 2010 року обіймає посаду директора Національного центру Мала академія наук України (МАН). Він має ступінь кандидата філософських наук (філософська антропологія, філософія культури), а в 2015 році він отримав вчене звання доцента.
Вже біля голу Лісова бере участь у бойових діях. З початком повномасштабного російського вторгнення він як доброволець приєднався до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.
Відгуки
Соцмережі позитивно відреагували на можливе призначення Оксена Лісового міністром освіти, як тільки така інформація з’явилася у ЗМІ.
“Я прямо завмерла від цієї новини: якщо на місце Шкарлета справді заступить Оксен Лісовий, це буде друге, після Залужного, кадрове рішення Зеленського, за яке боги історії пробачать йому купу гріхів. Ніколи ще, за всі роки незалежності, українська освіта не була в руках, така ідеальна, просто боженька самим для нього скроєним”, — заявила відома письменниця Оксана Забужко.
Плани
Лісовий розповів про свої пріоритети у роботі під час засідання Верховної Ради.
“Перше: комплекс питань безпеки, відповіді на виклики війни… Наше завдання – вивести дітей до офлайну, забезпечити їм безпечне навчання у школах, дитячих садках, у вищій освіті. Наше завдання забезпечити якісну онлайн-освіту там, де офлайн з якихось причин неможливий, переглянути підходи, форми та методи навчання, особливо для дітей, які сьогодні навчаються за кордоном. Таких дітей у нас сьогодні близько 1 мільйона”, – заявив він.
Міністр вважає, що його відомство має зробити менш відчутними наслідки війни для здоров’я дітей. Він також підтримує перегляд підходів до освітнього менеджменту та творчу вільну роботу вчителів, створення інструментів, які “дозволять витрачати більше часу на креатив та роботу з дітьми та менше часу – на бюрократію”.
Лісовий озвучив напрями у роботі у сфері науки: пріоритетність наукових досліджень, створення Research&Development центрів (RnD) на академічній базі та на базі вишів, створення можливостей для повернення вчених з-за кордону.
Міністр також зазначив, що історія України має бути у державній підсумковій атестації, але цього року вносити її до національного мультипредметного тесту не варто: “Боюсь, що ще одну зміну наші діти не витримають. Тобто ми цей трек уже, здається, вибрали. Якщо ми мінятимемо, нам не скажуть спасибі. Хоча історія України має бути у пріоритетах скрізь, це є обов’язковим компонентом”.
Перший скандал
Лісового одразу ж після призначення звинуватили у присутності плагіату у його кандидатській дисертації. Мала академія наук, яку очолює Лісова, повідомила, що надішле дисертацію на кілька авторитетних експертиз.
Звинувачення у плагіаті з’явилося на сторінці Українського руху пацифістів у Facebook. Цей рух очолює журналіст із Івано-Франківська Руслан Коцаба, якого раніше звинувачували у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Після початку повномасштабного вторгнення він виїхав до США за програмою Єднання заради України.
“Мілітарист і плагіатор Лісової не може бути міністром освіти”, – йдеться у заяві руху.
У заяві також наведено аналіз автореферату дисертації Лисового Соціокультурна самоідентифікація особи, опублікованої у 2012 році, в якій, за їхніми словами, містяться запозичення без посилань з ознаками копіювання окремих словосполучень із автореферату іншої дисертації. Йдеться про роботу Арабчука Я.І. Основні чинники соціалізації особистості у полікультурному середовищі у 2011 році.
Після звинувачення Оксен Лісовий заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності.