Відсторонення Микити Хрущова: що сталося і чому це важливо для історії

15 квітня 1894 року народився Микита Хрущов — радянський політичний діяч, який очолював КПРС з 1953 по 1964 рік. Його усунули з влади 14 жовтня 1964 року, і це стало для нього несподіванкою, адже діячі, яким він довіряв, готували змову.

Після Сталіна: Боротьба за владу

Після смерті Йосипа Сталіна в СРСР настав період нестабільності. Боротьба за владу розгорнулася між двома групами: прибічниками Берії та коаліцією Маленкова — Хрущова. Перші контролювали міліцію та спецслужби, другі мали підтримку армії під керівництвом маршала Жукова.

У вересні 1953 року ситуація прояснилася. Партійна верхівка погодила арешт міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. Главою уряду СРСР став Георгій Маленков, а Хрущов отримав роль Першого секретаря ЦК КПРС.

Спроби усунення Хрущова

У лютому 1956 року під час XX з’їзду КПРС Хрущов виступив із критикою сталінської репресивної системи, що шокувало багатьох. Це викликало невдоволення серед чиновників, які шепотілися про змови.

У червні 1957 року старі соратники Сталіна намагалися усунути Хрущова, але заступництво Жукова знову врятувало його посаду.

Перебудова влади: Зміна кадрів

Протягом п’яти років Хрущов зміцнив свою владу, оновивши склад ЦК КПРС і Секретаріату. Він сконцентрував владу в своїх руках, поєднавши партійне та державне керівництво.

Падіння режиму: Усунення Хрущова

У вересні 1964 року група радянських керівників на чолі з Брежнєвим організувала змову проти Хрущова. 12 жовтня йому зателефонував Брежнєв з ультиматумом повернутися до Москви. На засіданні Президії ЦК Хрущову запропонували подати у відставку. Втомлений від боротьби, Хрущов погодився.

14 жовтня 1964 року за ініціативою Брежнєва відбулося голосування за відставку Хрущова. Його звільнили з посад і призначили Брежнєва Першим секретарем. Почався новий період в історії СРСР — застій.