Україна

Відбудова України під час війни: як і що вже можливо

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО

З початку нападу на Україну від російських військ вже звільнено понад тисячу населених пунктів. Про те, яким чином в умовах війни відбувається відбудова України та які об’єкти відновлюють у першу чергу – у статті DW.

Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну спричинило значні руйнування інфраструктури та домівок українців. Поки представники української влади напрацьовують масштабний план післявоєнної відбудови України DW з’ясовувала, як наразі відбувається відновлення об’єктів інфраструктури та житла на звільнених від російських військ територіях України.

Збитки України від війни

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак 1 червня, виступаючи на засіданні Комітету закордонних справ та оборони парламенту Ірландії, заявив, що Україна втратила через війну 35 відсотків валового внутрішнього продукту, а прямі збитки від війни вже перевищують 600 мільярдів доларів. Водночас у Київській школі економіки (KSE) скромніші в оцінках. За даними проекту KSE “Росія заплатить”, що здійснюється за підтримки уряду та Офісу президента, станом на 25 травня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України внаслідок руйнувань під час війни становить понад 105,5 мільярда доларів.

За останніми оцінками аналітиків KSE, через війну в Україні зруйновано чи пошкоджено понад 44 мільйони квадратних метрів житлового фонду на 39,3 мільярда доларів. Загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 227 підприємств, 23,8 тисячі кілометрів доріг, 6,3 тисячі кілометрів залізничних колій та 41 залізничний міст, 643 заклади охорони здоров’я, 1123 заклади освіти, 621 дитсадок, 192 культурних і 115 релігійних споруд, 178 складів, 99 адмінбудівель, 28 нафтобаз, 19 торговельних центрів.

Що робить уряд?

Наприкінці квітня уряд України схвалив постанову щодо невідкладних робіт з відновлення пошкоджених через збройну агресію РФ будівель і споруд. На ці потреби з резервного фонду держбюджету Київська область отримала 400 мільйонів гривень, Сумська, Чернігівська та Харківська – по 250 мільйонів й Житомирська – 100 мільйонів гривень. Також наприкінці травня Кабмін виділив окремо Києву 200 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків бойових дій.

Член наглядової ради аналітичного центру Український інститут майбутнього Віктор Андрусів вважає, що кошти, які виділяє уряд, є “дуже малою сумою на фоні масштабів руйнування, які є”. В інтерв’ю DW він зазначив, що ці гроші нині спрямовуються на “нагальні потреби, щоб люди могли повертатись у звільнені населені пункти”. За його словами, у першу чергу нині йдеться про відновлення інфраструктури, оскільки це “питання розблокування населених пунктів та можливості для людей проживати в них”.  

Натомість голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зауважує, що питання відбудови залежать від регіону. “Якщо брати населені пункти довкола Києва, то їх потрібно відбудовувати для того, щоб повертати туди життя. Водночас відновлення інфраструктури має супроводжуватися розбудовою системи протиповітряної та протиракетної оборони”, – сказав він у коментарі DW. Як відзначає експерт, “щодо Харкова важко говорити про якісь масштабні програми відбудови, зважаючи на те, що це місто весь час зазнає обстрілів через близькість до російського кордону”.  

Однак, як наголошує Бураковський, є певні об’єкти, які потрібно відбудовувати незалежно від того, що відбувається в театрі бойових дій. “Ми розуміємо, що у нас зруйнована велика кількість мостів та об’єктів, які забезпечували комунальні потреби. Їх потрібно відновлювати для того, щоб люди могли вижити, та щоб могла хоч якось функціонувати економіка”, – зазначає експерт.

Які об’єкти відновлюються у першу чергу?

За даними міністерства розвитку громад і територій, наразі ще триває збір інформації від територіальних громад, щоб визначити розмір збитків від війни та необхідний обсяг коштів на відбудову деокупованих районів України. “На місцях працюють комісії з визначення рівня руйнації об’єктів, вже наступний етап – технічний огляд і визначення кошторису відбудови”, – вказали у міністерстві у відповідь на запит DW.  

В уряді запевняють, що на звільнених від російських військ українських територіях вже почали активно відновлювати як інфраструктурні об’єкти, так і житлові будинки, що постраждали через активні бойові дії. Зокрема, 4 травня відкрили рух тимчасовим мостом через річку Тетерів на Варшавській трасі у Київській області. 7 травня запустили рух відновленим залізничним мостом через річку Ірпінь, яку російські війська намагалися форсувати в березні під час наступу на Київ. 28 травня на автодорозі міжнародного значення М-06 Київ – Житомир відкрили лівий проїзд біля зруйнованого на початку російського вторгнення мосту в Стоянці на Київщині.

Заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко під час брифінгу 1 червня відзвітував, що на 45 відсотках звільнених територій вже відновлено залізничне сполучення. У 326 населених пунктах відновили роботу заклади медицини, а у понад 400 знову відкрили аптеки. Загалом 85 відсотків деокупованих міст, селищ та сіл знову зі світлом. 1 червня у Бородянці відкрили модульне містечко для внутрішньо переміщених осіб на Київщині.

На думку Віктора Андрусіва, поки війна з Росією не завершена “вся Україна перебуває під загрозою повторення Бородянки”, тому нині в першу чергу має відновлюватися пошкоджене житло, яке можна легко відновити. “Людині, в якої житло зруйноване вщент, мають пропонуватись опції щодо її альтернативного розміщення – це може бути переселення в інше місце або проживання у зведених тимчасових модульних будинках”, – зазначає він.

Як повідомили DW у міністерстві розвитку громад і територій, “першочергово кошти виділяються на ті об’єкти, які мають мінімальні пошкодження, тобто коли невеликими коштами можна забезпечити повернення об’єктів в експлуатацію”. Зокрема, виділені урядом гроші спрямовують на ремонт віконних і дверних прорізів, дахів, покрівель і конструкцій фасадів. Також за кошти з держбюджету ліквідовують вибоїни покриттів вулиць і доріг населених пунктів, розбирають зруйновні конструкції та прибирають розбиту воєнну та цивільну техніку. Крім того, першочергово фінансується ремонт інженерних мереж та систем, в тому числі теплопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, каналізації, опалення та електричних мереж.

Що робити власнику пошкодженого будинку чи квартири?

Український уряд своєю постановою ще наприкінці березня запровадив механізм збору інформації про пошкоджене або знищене внаслідок російської збройної агресії нерухоме майно. Зокрема, надати відповідну інформацію можна через портал чи мобільний додаток “Дія”, адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса. Станом на середину травня через “Дію” подали близько 90 тисяч таких заявок. Якщо немає можливості зареєструватися через “Дію”, необхідно напряму подати заявку до органів місцевого самоврядування. Після завершення реєстрації треба звернутися до Національної поліції для відкриття кримінального провадження за фактом знищення або пошкодження майна.

Водночас питання щодо надання компенсації за пошкоджене або знищене житло внаслідок бойових дій ще вирішується на законодавчому рівні. 1 квітня у першому читанні за основу було прийнято законопроєкт про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Нині документ готується до другого читання.

Джерело: Українська служба DW


Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/UA_1NEWS

ПІДПИСАТИСЯ на Telegram-канал 1NEWS

Джерело

Back to top button