Верховна Рада ухвалила закон про спецрежим для роботи ІТ-галузі

Депутати ухвалили закон, яким створюється спеціальний режим для роботи ІТ-галузі – “Дія City”.

Як кажуть його розробники, він покликаний “стимулювати розвиток України як цифрової держави”, – інформує 1NEWS.

В уряді очікують, що завдяки спеціальному сприятливому для галузі режиму ІТ-індустрія зможе досягти 10% у ВВП країни (проти нинішніх близько 4%), а також зростуть доходи галузі та кількість робочих місць.

У той же час у Головному юридичному управлінні у висновках до законопроєкту застерігали, що досвід запровадження в Україні якихось “окремих” умов для “окремих” галузей досі був негативним.

У міністерстві цифрової трансформації, де розробляли закон “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, кажуть, що співпрацювали із представниками ІТ-індустрії, і врахували їхні зауваження.

Втім, ухвалений депутатами закон є рамковим або, як називають його в Мінцифрі, “базовим”, – він окреслює загальні засади того, як працюватиме “Дія City”.

Натомість критика урядової ініціативи, що лунала від представників ІТ-індустрії і самих айтішників, стосувалася переважно податкових питань. Нині левова частка працівників цієї галузі працює за системою ФОП, що дозволяє платити значно менші податки, ніж якби вони працювали на загальних підставах.

Але питання оподаткування виписані в іншому законопроєкті, який наразі пройшов лише перше читання в парламенті. Поки що погоджений варіант податкового навантаження з одного фахівця за гіг-контрактом такий: 5% ПДФО + 1,5% військового збору + ЄСВ 22% з мінімальної зарплати.

Зважаючи на те, що загалом в Україні ПДФО становить 18%, а ЄСВ сплачується з усієї зарплати, запропоновані айтішникам умови можна вважати досить привабливими. Проте ці пропозиції ще мають бути затверджені в остаточному варіанті закону.

Поки що ж ухвалений рамковий закон визначає, що система “Дія City” є лише альтернативою чинним умовам роботи галузі, приєднання або “резидентство” в ній є добровільним, а примус до переходу у “Дія City” заборонено.

Закон передбачає запровадження нової форми співпраці між компаніями та фахівцями — “гіг-контракти”, які ІТ-компанії, що стали “резидентами” Дія Cіті, будуть укладати із “гіг-працівниками”, які виконуватимуть “гіг-завдання”, чи окремі проєкти.

“Гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завданнь резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та /або надання послуг, а також соціальні гарантії”, – йдеться в законі.

Натомість у Головному юридичному управлінні Ради називають таку конструкцію “юридичним Франкенштейном”, який не відповідає багатьом нормам українського законодавства.

Гіг-контракти можуть містити зобов’язання працівників про нерозголошення, непереманювання, неконкуренцію.

Закон також передбачає додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність та інвестицій учасників “Дія City”.

Спецрежим не обмежуватиметься територіально, а діятиме по всій країні. Але його резидентами можуть стати лише юридичні особи, зареєстровані за українським законодавством.

Процедуру отримання резидентства у “Дія City” максимально спростили.

В остаточному варіанті закону гарантії незмінності умов для “Дія City” подовжили до 25 років.

Джерело: ВВС Україна