Україна

Вчені розповіли, як можна тренувати пам’ять уві сні

Співробітники Бернського університету (Швейцарія) на прикладі 41 добровольця показали, що імпліцитно пам’ять можна тренувати уві сні. Робота опублікована у журналі Current Biology, пише 1NEWS, посилаючись на ZIK.

Під час сну мозок людини фільтрує інформацію, дозволяючи краще запам’ятовувати побачене за день. Автори дослідження вважали, що змусити мозок при цьому запам’ятовувати якусь додаткову інформацію неможливо, але вирішили перевірити. Для експерименту вони відібрали 76 учасників, але тільки 41 з них пройшли усі обов’язкові стадії.

Вони перевірили роботу імпліцитної (неусвідомленої) пам’яті на прикладі вигаданої мови. Під час повільного сну, який проходить у чотири стадії і триває приблизно 80-90 хвилин відразу після засипання, вони включали німецькомовним учасникам аудіозаписи, в яких програвалися пари слів: німецьке та його придуманий аналог. Мета такого підходу полягала у тому, щоб побачити, чи залишать такі пари слів слід в імпліцитній пам’яті людей.

Щоб перевірити закріплений взаємозв’язок, дослідники проводили тест для кожного з учасників після того, як вони прокинулися. Їм знову промовляли слова неіснуючої мови і просили уявити об’єкти, які могли б позначатися цими словами. Потім запитували дещо дивне – чи менше, чи більше вони взуттєвої коробки? Такі питання, за словами вчених, апелюють саме до неусвідомленої пам’яті.

«Імпліцитну пам’ять складно виявити. Наше завдання полягало у тому, щоб докопатися до неявних і неусвідомлених спогадів через питання про семантичні властивості нових слів. Якщо ви говорите «бікутм» і «птах» сплячим людям, їх мозок може встановити зв’язок між уже відомим поняттям і абсолютно новим. Цей слід проявляється у період неспання і може вплинути на те, як людина відреагує на «біктум», навіть якщо сам вважає, що ніколи раніше його не зустрічав», – ось як цей принцип описав один з авторів статті Марк Цюст (Marc Züst).

Дослідники виявили, що учасники правильно класифікували розмір об’єктів невідомих слів, але точність їх відповідей лише на 10% перевищувала випадкову. Тест пам’яті проходив під час магнітно-резонансної томографії (МРТ). Сканування показало, що під час відповідей активувався гіпокамп, і автори визнали у цьому ще один доказ роботи імпліцитної пам’яті.

Зараз вчені не можуть сказати, чи посприяє такий метод більш швидкого запам’ятовування інформації експліцитному (усвідомлено), але сподіваються, що у майбутньому він допоможе людям з різними когнітивними порушеннями.

Back to top button