Вартість цукру в Україні перевищує світові ціни на 30-40%: харчовики звернулись до Зеленського

Українські виробники харчової продукції звернулись до Президента України Володимира Зеленського із відкритим листом з приводу загрозливої ситуації на ринку цукру. Вони зазначають, що ціни на цукор в Україні майже вдвічі вищі, ніж на Лондонській біржі, а протягом 10 місяців ціна на цукор білий в Україні постійно перевищувала світові ціни на 30-40%, повідомляє 1News з посиланням на відкритий лист підприємців.

Так, за даними підписантів листа, станом на 29 червня 2021 року вартість цукру білого (без ПДВ) LIFFE FOB (Біржа Лондон) була 432,3 $/t, а пропозиція в Україні (без ПДВ) – 781.2 $/t.

«Пояснити описані цінові диспропорції можна трьома причинами. Це або картельна змова, або дефіцит цукру, або комбінація двох перших причин. Ми не виключаємо, що саме третій варіант спостерігається у нас», – говориться у листі.

Підприємці роз’яснюють, що 5 квітня 2021 року Антимонопольний комітет України розпочав справу проти кількох цукрових компаній за ознаками антиконкурентних узгоджених дій на ринку первинної реалізації білого цукру. АМКУ вбачає, що ці компанії схожими діями обмежили конкуренцію на ринку та отримали можливість підвищувати ціни понад конкурентний рівень. «Сподіваємось, що АМКУ поставить крапку в цьому  питанні. Разом з тим антитрастові розслідування інколи тривають більше року, а цукор потрібний як населенню, так і промисловості вже сьогодні», – говориться у зверненні.

«Друга причина.  І вона, ймовірно, найбільш впливає саме зараз, – це дефіцит цукру.

За нашими підрахунками, баланс цукру в поточному маркетинговому році є наступним. Перехідні залишки склали 190-200 тис. тонн. Вироблено цукру з врожаю 2020 року – близько 1 млн  тонн. Тобто, залишки і врожай з попереднього МР становлять орієнтовно 1,2 млн. тонн. Мінус експорт –   71,4 тис. тонн. Сукупне споживання цукру в Україні, якщо враховувати попередні роки, складає близько 1,46 млн. тонн. Отже, якщо враховувати імпорт 40 тис. тонн за безмитною квотою із ЄС, то дефіцит цукру в Україні в 2020/ маркетинговому році становить майже 300 тис. тонн. Україна розпочала імпорт цукру-сирцю, але це, на нашу думку, не дозволить вирішити проблему а ні  дефіциту, а ні надвисоких цін. По-перше, цукор-сирець потрібно переробити на цукор білий. Це можуть зробити лише два цукрові заводи, які і здійснюють переробку. Враховуючи інтерес трейдерів, маємо вже двох посередників у схемі. По-друге, темпи завезення цукру-сирцю не гарантують покриття дефіциту. По-третє, квота на цукор-сирець за митною ставкою 2% складає 260 тис. тонн. Тобто, навіть якщо вдасться повністю вичерпати квоту на цукор сирець, що є малоймовірним, все одно, як мінімум, 40 тисяч тон цукру не вистачить.      Крім того, забезпечення продовольчої безпеки вимагає, щоб перехідні залишки складали хоча б 10% річного споживання. Тобто орієнтовно 150 тис тонн. Цієї кількості, як вже зрозуміло, Україна не має», – пояснюють підприємці.

Вони зауважують, що на сьогодні неринкові ціни на цукор завдали важкого удару як харчовій галузі, так і українському споживачеві.

«Цінові шоки на цукор стали занадто болючими для кондитерів, оскільки цукор складає 50 % маси всіх солодощів. В результаті ціни на вітчизняну кондитерку лише за перший квартал 2021 року зросли на 15-20%. Навіть таке зростання цін не дозволило компенсувати втрати і значна частина галузі працює з від’ємною рентабельністю», – говориться у листі.

Також підприємнці зауважують, що зараз карамель або цукрове печиво стало дешевше виробляти в країнах ЄС. Тому маємо рекордне зростання імпорту солодощів в Україну з початку року аж на 20%.

«У важкому становищі також опинилась молочно-консервна галузь, яка продає на експорт 39% своєї продукції. Україна експортує 30 000 тонн згущеного молока на ринки країн ЄС, США, Африки, Латинської Америки та Євразії, де успішно конкурувала з виробниками ЄС, Росії, Білорусії та Малайзії. Але сьогодні ми вже програємо на традиційних ринках збуту. Зростання ціни на цукор призвело до додаткових витрат на сировину для виробництва молочно-консервної продукції на 233 млн. грн. за 7 останніх місяців, а собівартість молочно-консервної продукції зросла на 27%», – говориться у листі.

За даними підприємців, не в кращому становищі перебувають і підприємства хлібопекарської галузі, які  споживають близько 18 тисяч тонн цукру на рік.

Окрім того, значні втрати також несуть виробники безалкогольних напоїв. Попередні розрахунки показують, що вплив від збільшення вартості цукру в цій галузі складе приблизно 108 млн. грн. до середині осені поточного року. Враховуючи еластичність попиту на безалкогольні напої, це призведе до скорочення виробництва орієнтовно на 8-10%.

Підприємців вважають, що єдино правильним кроком з боку влади є негайне прийняття закону про тимчасове зниження ставки мита на цукор білий (УКТ ЗЕД 170199) з 50% до 0% в межах квоти 60 тис тонн до вересня-жовтня 2021 року (до нового врожаю цукрових буряків). Відповідний законопроект, поданий від представника депутатської фракції «Слуга народу», вже зареєстрований в парламенті (реєстраційний №5673 від 18.06.2021 року).  Його термінове ухвалення дозволить знизити ціни на цукор білий на 10-15%  і призведе до оздоровлення ситуації для галузей харчової промисловості.

«Шановний пане Президенте! Ми розуміємо, що депутатський законопроект №5673 не має шансів бути прийнятим у парламенті до початку парламентських канікул. Зараз у черговий раз пропонується створення робочих груп, проведення нарад, що може затягнути час.  Тому лише Ваша державницька позиція, Ваша ініціатива можуть сприяти ухваленню важливого для вітчизняних харчовиків закону, оскільки ситуація, яка склалась на вітчизняному ринку цукру, становить загрозу продовольчій безпеці України», –   підсумовують підписанти.

Лист підписали представники Спілки українських підприємців, асоціації «Укркондпром», Всеукраїнської асоціації пекарів, спілки молочних підприємств України, Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції, Ліги виробників харчових продуктів, Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти».