Українці не поспішають продавати свою землю

У липні 2021 року в Україні було скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, сумарна площа яких становить 32,5 млн га. Україна володіє 28% світових запасів чорнозему, на частку яких припадає понад 40% території країни.

Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Interia Biznes, повідомляє 1News з посиланням на Foreign Ukraine.

Зміни у законодавстві санкціонували купівлю землі сільськогосподарського призначення лише фізичними особами, державою та органами місцевого самоврядування. З 2024 року таке право отримають також юридичні особи, акціонерами яких є лише громадяни України, держава чи місцева влада. Фізичні особи зможуть мати у власності стільки ж землі, скільки юридичні особи, тобто 10 тисяч га, але до 2024 року, тобто поки їхні багаті на капітал конкуренти не зможуть купити землю, фізичні особи можуть володіти лише 100 га.

Шанси на те, що вони куплять більше землі після 2024 року, досить примарні – багатий конкурент з правосуб’єктністю легко перевершить «фізичних» конкурентів. Немає також обмежень щодо площ орендованих земель, які сьогодні є основою для діяльності агрохолдингів, які контролюють сотні тисяч гектарів. У разі неповернення кредиту власниками земельних ділянок можуть стати банки, але максимум на 2 роки. За цей час їм доведеться знайти покупця і позбутися землі.

«Відтепер нові земельні умови дають змогу розвивати в Україні ті види сільськогосподарського виробництва, які потребують великих капіталовкладень у землю – і робочої сили, і капіталу. Такі види землекористування створять додаткові робочі місця на селі, молодь не буде виїжджати за пошуками роботи в міста чи за кордон. Вітчизняний аграрний сектор має все, щоб бути фактором зростання ВВП країни», – вважає міністр аграрної політики України Роман Лещенко.

НЕМАЄ ІМПУЛЬСУ

Як зазначили в Мінагрополітики, за перших два місяці після скасування мораторію було укладено 11 499 договорів купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення загальною площею 25 625 га. Це близько 2,2 га на угоду і менше восьми угод на день в кожній області України. Незважаючи на «відкладений попит», який сформувався, внаслідок того, що впродовж 20 років мешканці міст не могли продати сільськогосподарські землі, які успадкували від своїх родичів у селах, а також незважаючи на урядову кампанію з просування ідеї продажу землі дрібними землевласниками, українці не поспішають розлучатись із своєю землею.

«Ринок землі відкрито, але шаленого імпульсу не спостерігається, що було очікуваним і передбачуваним, адже під час мораторію розвинувся великий ринок оренди землі. Власники ділянок чудово розуміють переваги оренди землі – зокрема готівкою від орендаря та натуральними платежами при отриманні зерна, – зазначає Денис Марчук із Всеукраїнської аграрної ради.

Багатомісячна фінансована урядом кампанія із заохочення дрібних власників продавати свою землю не мала великого ефекту. Попри те, що розповіді про переваги продажу з телевізорів і радіоприймачів чули по кілька разів на день, зрештою виявилося, що українці прив’язані до землі реально, а не лише словесно. Опитування громадської думки, які проводили відомі соціологічні центри протягом багатьох років, засвідчили однозначно негативне ставлення українців до сільськогосподарської землі як до товару – це підтвердило і останнє червневе дослідження Київського міжнародного інституту соціології, за даними якого, 71,7% українців підтримують ідею проведення референдуму щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення, а 74,9% заявляють про намір проголосувати на такому референдумі за таку заборону.

У червні 2021 року народні депутати із провладної фракції «Слуга народу» зареєстрували законопроект, який стосується крупних власників і обмежує максимальну площу земель, якою може володіти фізична або юридична особа – до 500 га. Дослідження, проведене в той же час іншою компанією – Active Group, засвідчило, що аж 27,6% українців навіть підтримують запровадження конституційної заборони на продаж сільськогосподарських земель.

Ситуацію можуть змінити податкові зміни, які готуються – у парламенті зареєстровано закон, який передбачає радикальне збільшення податкового навантаження на власників малих фермерських господарств. Нині фермери не повинні платити податок на прибуток за врожай, зібраний та проданий з 2 га землі. Після податкових змін, звільнена від оподаткування площа становить лише 0,5 га. Крім того, кожен власник сільськогосподарських земель буде зобов’язаний сплачувати т. зв мінімальний податок – близько 90 доларів за гектар, незалежно від того, отримав він дохід чи ні. Очікувані наслідки цих змін для українського села та адміністративний тиск на керування землею дрібними землевласниками, може означати, що вони будуть просто змушені продати їх, подобається їм це чи ні. Деякі експерти порівнюють податкові зміни з інститутом «огородження», який перевернув соціальну та економічну структуру Англії.

«ВІЛЬНИЙ АМЕРИКАНЕЦЬ» НА ЗЕМЛІ

Те, що дрібні власники поки що не хочуть розлучатися із землею, не означає, що процедура керування державою землями сільськогосподарського призначення також зупинена. Навпаки, вона набирає обертів, причому у вигляді «вільного американця».

Наскільки держава відійшла від відповідальності за те, що відбувається з одним із найцінніших ресурсів України – сільськогосподарськими землями, свідчить оприлюднене Міністерством сільського господарства оголошення з нагоди запровадження «ринку землі». Уряд, не проводячи інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, передав ці ресурси органам місцевого самоврядування, переклавши на них відповідальність за управління ними.

«Комунальна власність усіх 1470 громад передана у державні землі за межами міста. Тепер органи місцевого самоврядування можуть чітко визначати межі громад, проводити інвентаризацію та оцінку земель, розробляти комплексний план розвитку території, контролювати землекористування та залучати інвесторів. Усе це – чудові можливості для наповнення місцевих бюджетів та розвитку територій», – вважає Роман Лещенко.

В аудиті економіки України, опублікованому восени 2020 року, зазначалось, що «протягом багатьох років відбувалась незаконна приватизація державних сільськогосподарських земель. Отже, 10,4 млн га земель належали державі і 7 млн га – територіальним громадам. Проте, за оцінками Держгеокадастру, фактично державі належить майже 2,8 млн га земель. Уряд більше нічого не зробив і лише обмежився звичайною заявою про те, що державний ресурс вартістю у мільярди доларів «випарувався».

Як розповіли в екологічній організації «Українська природоохоронна група (UNCG)» Держгеокадастр масово проводить тендери на розорювання земель заповідників і національних парків, а також територій, що охороняються відповідно до ратифікованої Україною Бернської конвенції. Загалом у 13 областях України, які проаналізував UNCG, на тендери було виставлено 43 тисячі га таких територій – це 33-90% земель, виставлених на тендери в певному регіоні.