Українській гривні виповнилось 25 років

Сьогодні, 2 вересня, гривні виповнюється 25 років.

Про це розповідає 1NEWS з посиланням на РБК-Україна.

Після проголошення незалежності України в 1991 році відразу ж постало питання про введення національної валюти, на зміну радянському рублю. Вона повинна була увійти в обіг у першому півріччі 1992-го. Назвати грошову одиницю було вирішено “гривнею” – з відсиланням до часів Київської Русі та визвольної боротьби 1917-1921 років.

Однак технічної можливості надрукувати достатню кількість грошей в незалежній Україні не було. Тому друкували гривню в Канаді та Великобританії, а потім переправляли в Україну морським і повітряним шляхом. Спецоперація з доставки валюти в 1992-93 роках отримала окрему назву – “Український щит”.

Дату введення гривні постійно відкладали. Замість цього в Україні ходили купоно-карбованці або просто купони, поступово витіснили рубль з обігу. Це був період катастрофічної гіперінфляції – тільки в 1993 році вона склала 10156%. Тому і кількість нулів в купонах стрімко зростала.

У 1995 році з’явилася банкнота номіналом в один мільйон, за яку тоді можна було купити близько двадцяти буханок хліба. “Нарешті ми всі стали мільйонерами”, – розхожий жарт тих років.

Але в 1995-96 роках економічна ситуація в країні почала потроху стабілізуватися, і час гривні нарешті прийшов. Нова національна валюта з’явилася в обігу 2 вересня 1996 року, максимальний номінал – 100 гривень. Обмін купонів на гривні проводився за курсом 100000:1. “Мільйонерів” в Україні стало набагато менше.

З самої появи гривні було вирішено підтримувати її фіксований курс, що, безумовно, сприяло довірі населення до нової валюти. Перший офіційний курс у 1996 році становив 1,76 грн за долар США.

Вже в 1998-му, під впливом світової фінансової кризи, гривня трохи “просіла” – до 2,48 за долар. Девальвація тривала і в наступні роки, майже до п’яти з половиною гривень за долар в 2000-му. І після цього курс стабілізувався майже на десятиліття. Навіть Помаранчева революція 2004 року на стійкість гривні не вплинула.

Зате вплинула чергова світова фінансово-економічна криза, що почалася у 2007 році та у 2009-му дісталася і до України. Курс впав майже до 8 гривень за долар і знову зафіксувався на цьому рівні – вже до Революції Гідності.

До того моменту в обіг увійшли нові купюри – у 200 і 500 грн. Введення кожного нового номіналу супроводжувалося суперечками: кого з видатних діячів українського минулого треба на ньому зобразити.

Влада незмінно дотримувалася консервативного підходу – на купюрах з’являлися особистості, що не викликають особливих протиріч у суспільстві: Леся Українка і Григорій Сковорода. Пізніше, у 2019 році до них приєднається Володимир Вернадський, зображений на найбільшому на цей час номіналі в 1000 гривень.

Але сама гривня на той час пройшла через найскладніший період свого існування – Євромайдан і початок російської агресії. Ще в розпал революційних подій, 7 лютого 2014-го, Нацбанк різко “відпустив” курс, що в один день впав з 7,99 до 8,7 грн за долар.

Після втечі Віктора Януковича і початку подій в Криму і на Донбасі гривня прискорила падіння, 21 березня був подоланий психологічний рубіж в 10 гривень за долар. Новий 2015 рік Україна зустріла вже з курсом 15,76.

У лютому 2015-го сталася ще одна доленосна для гривні подія – Нацбанк відмовився від підтримки фіксованого курсу гривні – мало не головного індикатора економічної стабільності в очах обивателів. Але на його підтримку доводилося спалювати і без того мізерні золотовалютні резерви.

Ослаблена війною, втратою частини територій і промисловості країна вже не могла собі цього дозволити. Перехід до плаваючого курсу виявився шоковим – за один день, 6 лютого 2015-го, гривня впала з 18 до 23,1 за долар.

Це посилило паніку серед населення, викликану, в тому числі подіями на Донбасі – якраз у розпалі була битва за Дебальцеве. З середини лютого купити готівковий долар в обмінниках стало майже неможливо. 26 лютого був зафіксований непобитий досі рекорд – 30 гривень за долар. На чорному ринку курс був ще вище – до 40 грн/дол.

З часом ситуація дещо заспокоїлася, але свою роль зіграли об’єктивні економічні чинники: скорочення обсягів українського експорту в цілому і світових цін на зерно, руду і сталь, що складали його основу. У 2016-й Україна увійшла з курсом 24 грн за долар.

Волатильність курсу під впливом внутрішніх (сезонність, політична обстановка, інфляція, облікова ставка НБУ) і зовнішніх факторів (світові ціни, обсяг експорту і т.д.) увійшла в більш-менш усталені рамки.

Населення, очевидно, теж звикло до того, що невеликий стрибок цифр на табло обмінників – ще не привід екстрено скуповувати долари. У 2019 році гривня і зовсім стала найбільш міцною світовою валютою – ревальвація склала 19% стосовно долара.

Паралельно в останні роки триває перехід від купюр до монет. З жовтня минулого року Нацбанк вилучає з обігу найдрібніші номінали – 1 і 2 гривні. У доступній для огляду перспективі та ж доля, очевидно, чекає і купюри в 5 і 10 гривень. Всі вони замінюються на відповідні монети, які можуть перебувати в обігу набагато довше.

Втім, дизайн нових сріблястих монет викликає багато нарікань – надто вже вони схожі одна на одну за розміром і вагою. І людям старшого віку відрізнити їх буває вельми непросто.

З іншого боку, українці з кожним роком все менше користуються готівкою, і цей тренд явно збережеться, з урахуванням бурхливого розвитку фінтех-сектору. Так, у першому півріччі 2021-го кількість безготівкових операцій з платіжними картками зросла на 36% у порівнянні з таким же періодом минулого року.

У перспективі вже видно і запуск електронної гривні. У Міністерстві цифрової трансформації розглядають можливість виплати в е-гривні зарплати своїм співробітникам. Поки що в якості експерименту.