Україна

Українські суди нагадують клан Сопрано

Якщо судова система не буде очищена від хронічної корупції, будь-які майбутні спроби провести реформи і євроатлантичну інтеграцію стануть заручниками правового саботажу, який ми спостерігали в останні місяці з боку Конституційного суду

Розглянемо Тоні Сопрано, вигаданого лідера злочинного клану Нью-Джерсі. Його мафіозна організація має структуру, ієрархію і неписаний кодекс поведінки. Його члени щедро нагороджуються за службу і суворо караються за неслухняність. Він проникає в державні установи, використовуючи хабарництво, загрози та інші засоби, щоб уникнути правосуддя. Зрештою, він займається незаконною діяльністю, яка завдає шкоди суспільству, але приносить гроші і привілеї його членам. Як не дивно, система правосуддя України багато в чому схожа на популярний американський телесеріал. Незважаючи на офіційну незалежність, насправді українська судова система має низку неофіційних авторитетів і босів, які контролюють її з-за лаштунків. Це регулюється неписаними правилами. Хабарництво – це уже звична справа.

Про це йдеться в аналітичній публікації голови правління Фонду DEJURE і колишнього судді Вінницького районного адміністративного суду Михайла Жернакова на сторінках Atlantic Council, – інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

На думку критиків, «система прогнила зверху». Вища рада юстиції України, якій доручено захищати незалежність суддів і карати їх за проступки, замість цього обвинувачується в переслідуванні інформаторів при збереженні цілісності корумпованих людей і структур. Влітку 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило записи, ймовірно в кабінеті голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. На записах Вовк та інші судді розмірковують над тим, як вплинути на інші суди і органи судового управління, при цьому вихваляючись, що їм «належать два суди – районний суд і Конституційний суд». Незважаючи на обурення громадськості і подальше кримінальне розслідування, Вища рада юстиції одноголосно відмовилась відсторонити цих суддів.

У жовтні 2020 року Конституційний суд України демонтував ключовий елемент антикорупційної інфраструктури України. Він постановив, що ті, хто надає неправдиву інформацію в деклараціях про активи, більше не будуть нести кримінальну відповідальність. Суд позбавив Національне агентство з попередження корупції (НАЗК) майже всіх його повноважень і видалив систему декларування активів з-під контролю громадськості. Ці дії суперечили закону. Рішення було необгрунтованим. Суд перевищив обсяг конституційного подання і навіть скасував деякі антикорупційні правила, які його не просили розглядати.

Побутує думка, що антикорупційна архітектура України не була кінцевою метою 47 проросійських і контрольованих олігархами депутатів українського парламенту, які першими підписали звернення до Конституційного суду. Замість цього депутати, які наполягали на рішенні Конституційного суду, насправді прагнули нашкодити відносинам між Україною і західними партнерами країни, які розглядають боротьбу з корупцією, як ключову умову для продовження співпраці і підтримки євроатлантичної інтеграції України.

Нещодавнє рішення Конституційного суду спровокувало політичну кризу в Україні і підкреслило масштаби проблеми, створюваної нереформованою судовою системою країни. Це більше, аніж просто боротьба старих українських еліт проти програми реформ, які загрожують підірвати їх панування. Групи олігархів, які стоять за цією контрреволюцією в залі суду, активно працюють в партнерстві з інтересами Кремля, щоб підірвати українську державність. Це вимагає негайних дій не тільки з боку уряду України, а й з боку західних партнерів країни.

По-перше, Україна повинна реформувати Конституційний суд. Кількість голосів, необхідних від окремих суддів для ухвалення будь-якого рішення Конституційного суду, має бути збільшено, щоб знизити можливість впливу корумпованих чиновників на роботу суду. Склад суду теж потрібно змінити. Вкрай важливо, щоб це було зроблено за допомогою конкурентного і прозорого відбору, за умови зовнішньої перевірки.

Повна перебудова Конституційного суду стане першим з багатьох необхідних кроків. Конституційний суд – це лише верхівка величезного айсбергу, що загрожує затопити антикорупційні зусилля України і в даний час дозволяє олігархічній еліті країни діяти безкарно.

Коріння проблеми сягають глибоко в українську судову систему, і вирішити її можна тільки шляхом повномасштабної і всеосяжної судової реформи. Україна намагалася це зробити кілька разів, але ніколи не наближалася до успіху. Справді, деякі експерти стверджують, що всі попередні зусилля носили лише косметичний характер.

Однак, цього разу Україна більше не може дозволити собі повторювати помилки минулого. Українській владі не слід робити вигляд, начебто судова система країни в будь-якому сенсі здатна до самоочищення. Замість цього ми повинні ставитися до судової системи, як до злочинного синдикату, контрольованого ворогом.

Судді Конституційного суду, які нещодавно ухвалили рішення, що підривають зусилля України по боротьбі з корупцією, повинні бути піддані ретельному розслідуванню з перспективою санкцій і заморожування активів на міжнародному рівні. Інша частина української судової системи повинна зіткнутися з аналогічним рівнем контролю, поряд з можливістю правових наслідків аж до тюремного ув’язнення.

Органи судового управління України, такі як Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів, потребують відновлення роботи за допомогою незалежних міжнародних експертів. Фактично, це те, що Україна вже повинна виконувати відповідно до своїх зобов’язань перед МВФ і ЄС.

Після того, як вони будуть перезавантажені, ці установи повинні вирішити титанічне завдання – звільнення корумпованих суддів. Українському громадянському суспільству потрібно надати право голосу в цьому процесі і повноваження для запобігання того, щоб корумповані судді залишалися на своїх посадах.

Не варто недооцінювати масштаби проблеми, що стоїть перед Україною. Однак кращого шансу бути не може. Нинішня криза, викликана нещодавніми рішеннями Конституційного суду, допомогла відкрити вікно можливостей для задоволення потреби у фундаментальних змінах в недієздатній і корумпованій судовій системі України. Зараз в парламенті вистачає голосів, щоб об’єднати прихильників реформ, принаймні, теоретично.

Якщо Україна не буде діяти швидко, то шансів у майбутньому більше не буде. Це було б катастрофою для майбутнього країни. Якщо судова система не буде очищена від хронічної корупції, будь-які майбутні спроби провести реформи і євроатлантичну інтеграцію стануть заручниками правового саботажу, який ми спостерігали в останні місяці з боку Конституційного суду. Українці залишаться в пастці, яка контролюється недосконалою системою правосуддя в інтересах олігархічних кланів і Кремля.

Back to top button