Україна

Українська армія стала більш небезпечною для Росії, аніж 7 років тому

Проте, Збройні Сили України поки що не зможуть адекватно відбити повноцінне вторгнення російської армії

Коли 7 років тому на сході України вибухнула війна між урядовими військами і підтримуваними Росією сепаратистами, українські солдати билися в рваних кросівках і пожертвуваних бронежилетах, а їх недосвідчені командири дуже багато базікали, іноді зі смертельними наслідками для себе. Сьогодні Збройні Сили України загартовані в боях і краще оснащені завдяки багаторічному військовому конфлікту низької інтенсивності та зовнішній підтримці.

Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання Politico, – повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Але в очікуванні побоювань з приводу відновлення бойових дій, які грунтуються на свідченнях офіційних осіб США про найбільше нарощування російських військ з 2014 року,  експерти кажуть, що Україні все ще буде складно відбити повномасштабне російське вторгнення. За словами журналіста Юрія Бутусова, українські військові, як і раніше стикаються з фундаментальними організаційними труднощами, хоча вони можуть витримати тривалі бойові дії, щоб завдати важких втрат Росії.

«На жаль, героїзму буде набагато більше, аніж професіоналізму», – зазначає Бутусов.

Розрив у витратах

За інформацією Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, Україна витратила на оборону 3,4% свого ВВП у 2019 році порівняно з 2,2% у 2014 році. У 2019 році Росія витратила на оборону 3,9% свого ВВП. Однак чисті цифри сильно відрізняються. У доларах США Україна витрачає 5,2 мільярдів доларів на оборону, а Росія витрачає 65 мільярдів доларів.

Головнокомандувач Збройними Силами України, генерал Руслан Хомчак спробував розвіяти побоювання з приводу бойової готовності України, заявивши, що вона «готова до адекватної відповіді» на різні сценарії.

Щоправда, зараз чисельно більшій і краще організованій українській армії більше не потрібно буде покладатися на нашвидкоруч сформовані добровольчі батальйони, як це було у 2014 році. В останні роки західні союзники відправили чимало інструкторів та зброї, які допомогли підтримати обороноздатність України.

Зараз в Україні налічується близько 255 000 діючих військовослужбовців і ще 900 000 резервістів. У Росії, для порівняння – 1 мільйон діючих військовослужбовців і ще 2 мільйони резервістів. Україна посідає 13-е місце в світі за кількістю танків (2430) і сьоме місце за кількістю бронетехніки (11 435) та артилерії (2040). А Росія посідає перше місце у світі за кількістю танків (13 000), третє місце за кількістю бронетехніки (27 100) і перше місце за кількістю артилерії (4465).

Однак Україна як і раніше здебільшого покладається на танки, літаки і бронемашини радянських часів. Країна має проблеми з оновленням свого озброєння, незважаючи на постійну загрозу з боку Росії, яка, навпаки, проводила масштабну кампанію модернізації з 2008 року.

Попри експорт зброї на суму близько 1 мільярда доларів у 2020 році, Україна не змогла придбати або модернізувати військову техніку та озброєння, щоб наблизитись до Росії. Мається на увазі ефективні зенітні і протиракетні системи, які можуть захистити від високоточних атак на інфраструктуру та інші стратегічні цілі.

«Скоординовані повітряні і ракетні удари по таким цілям, як мости, залізниці та електростанції, можуть призвести до зупинки української економіки. Це означає, що росіянам не потрібно буде окупувати усю територію України для досягнення своїх цілей», – вважає ветеран Тарас Чмут, керівник української громадської організації «Військовий центр» в Києві.

Аналогічно українські військово-повітряні сили залишаються вкрай непідготовленими, а флот є застарілим ось уже останні 10 років. Що стосується летального спорядження, яким володіє Україна, то частина її обороноздатності може залежати від тактики Росії. Велика кількість протитанкових ракет Javelin, що знаходяться у володінні України, буде непридатною в разі більш таємного та менш масштабного російського вторгнення без використання бронетехніки.

Микола Сунгуровський, військовий експерт аналітичного центру «Центр Разумкова» вважає, що таке сучасне озброєння призвело до значних змін, але Україна більше виграє від передачі технологій, які сприятимуть якісному вітчизняному виробництву.

Корупція – серйозна перешкода, а державний концерн «Укроборонпром» тривалий час вважався розсадником хабарництва. У спільній заяві з Національним антикорупційним бюро України наприкінці 2020 року концерн пообіцяв допомогти зробити оборонний сектор «прозорим і підзвітним». Крім озброєння, є також побоювання з приводу фаховості військовослужбовців.

Вищі чини

Чмут, який служив з 2015 по 2017 роки, зазначає, що психологічні упередження командирів щодо російських військ, зникли, внаслідок чого українська армія «готова до бою». Але мотивованих і досвідчених солдатів останнім часом витіснила бюрократія і зниження якості керівництва.

Полковник Сергій Собко, відомий ветеран, який був нагороджений медаллю Героя України за свою військову службу, в інтерв’ю українським ЗМІ заявив, що офіцери, які або погано проявили себе у 2014 році, або взагалі уникнули бойових дій, повернулися на ключові керівні посади за останні два роки.

Президент Володимир Зеленський закликав Україну в кінцевому підсумку приєднатися до НАТО, хоча будь-яке членство – дуже віддалена перспектива. Згідно з новою доповіддю київського центру «Нова Європа», українські військові реалізували 96 стандартів НАТО за перші півтора роки президентства Зеленського порівняно із 196 за п’ять років правління його попередника.

Такі стандарти варіюються від узгодження військових звань з державами-членами НАТО до ухвалення керівних принципів матеріально-технічного забезпечення та планування. Експерти охарактеризували цей прогрес як «позитивний імпульс», але додали, що при нинішніх темпах пройде ще не менше 13 років, перш ніж Україна стане повністю відповідати стандартам НАТО. Це означає, що такий прогрес буде непомітний, якщо Україні доведеться протистояти російському військовому вторгненню.

Інші експерти більш песимістичні в оцінці модернізації українських збройних сил. За словами Миколи Воробйова, українського журналіста і колишнього дослідника в Університеті Джона Гопкінса, військових командирів часто пригнічує паперова робота, пов’язана з повсякденними операціями – щоденна відповідь на численні запити та робота в тилу.

«Солдати жартують про те, що українська армія перетворюється в Українську паперову армію», – зазначає Воробйов.

За його словами, такий рівень бюрократизму, який передбачає години очікування наказу про вогонь у відповідь на атаку ворога, заважає бойовим командирам.

За словами Бутусова, українське керівництво, як і раніше не здатне дивитися на довгострокову перспективу, коли справа стосується захисту України.

«Наша проблема з точки зору підготовки до війни полягає в тому, що ми не можемо скласти план дій, ми не можемо організувати використання ресурсів, і ми не можемо зібрати сили та інтелект для ухвалення рішень», – констатував він.

Back to top button