Україна

Україна звикла жити у кредит

Така звичка дорого коштує: борги рано чи пізно потрібно повертати з відсотками і за рахунок державного бюджету

Щоб так-сяк перебиватись, Україні у 2021 році доведеться позичити багато грошей, але щоразу стає менше бажання їх повертати. У проекті держбюджету-2021 уряд заклав дефіцит у 6% і це означає, що потрібно позичити 704 мільярди гривень або 25 мільярдів доларів. Це набагато більше, аніж у 2020 році (642 мільярди гривень), незважаючи на скорочення прогнозованого дефіциту до 7,5% ВВП. Основна причина полягає в тому, що у 2021 році Україна змушена віддавати свої борги, а це 599 мільярдів гривень і на це потрібно буде витратити до 12% бюджету.

Про це йдеться в аналітичній публікації Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowу, – повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Тим часом, державний борг України за підсумками першого півріччя 2020 року уже збільшився до рекордних 78,8% ВВП. У другому кварталі борг державного сектору склав 52,9 мільярдів доларів (33,9% ВВП), з якого зовнішній борг становить 46 мільярдів доларів або 29,5% ВВП.

Зовнішні запозичення Нацбанку становлять ще 6,9 мільярдів доларів (4,5% ВВП). Борг приватного сектору становить 69,9 мільярдів доларів (44,8% ВВП), значна частина якого – 21 мільярд доларів (13,5% ВВП) – прострочена заборгованість. 64,5% українського боргу номінована в доларах, 19,1% – у євро і 10,4% – у валюті МВФ.

Дефіцит, як тягар на нозі

Поточний дефіцит бюджету України непокоїть фахівців і за словами Віктора Козюка із Ради НБУ, зарубіжні партнери України не потерплять такої ситуації.

Міністерство фінансів України прагне знизити дефіцит до 6% ВВП у 2021 році, але визнає, що це буде складним завданням.

«Багато експертів вважають, що можна одразу застрахувати дефіцит у 2-3%. Я поясню усім, хто вміє рахувати: якщо 1% ВВП складає 45 мільярдів гривень, то це означає скорочення дефіциту на 1% від 7,5%. Тобто зниження до 2% – це скорочення наших витрат на 200 мільярдів гривень. Коли я прошу показати, з якими інструментами чи джерелами це можна робити, мені кажуть у відповідь: «Теоретично, це так і має бути». Так, згідно критеріїв фіскальної стійкості й боргової політики, ми повинні прагнути до 3% дефіциту бюджету. Завдяки збалансованій політиці попередніх років, тенденція була правильною. Тепер, в умовах пандемії, від’ємної економічної динаміки та невизначеності споживчого попиту й потенційних експортних можливостей, ми не можемо собі дозволити різке зниження дефіциту бюджету», – вважає міністр фінансів України Сергій Марченко.

Цікаво, що вищезазначені аргументи, здається, вказують на те, що уряд не розглядає варіант збільшення дохідної частини бюджету в якості ефекту економічного відновлення, про який час від часу йдеться. І це був головний аргумент уряду, коли він пояснював кампанію з купівлі варантів, які багато експертів критикували.

Деривативи – це збиток чи прибуток?

У 2015 році уряд України уклав угоду з міжнародним комітетом кредиторів, до якого увійшли американські інвестиційні фонди: Franklin Templeton, T. Rowe Price та TCW Group, а також бразильський інвестиційний банк BTG Pactual щодо реструктуризації боргу на 18 мільярдів доларів у євробондах, які випустили у попередні роки. Кредитори погодились викупити борг на суму 3,8 мільярдів доларів й відтермінувати виплату 11,5 мільярдів доларів на 4 роки. Натомість уряд надав кредиторам спеціальні деривативи – варранти, які надають їх отримувачам право стягувати свого роду «штраф за розвиток». Україна зобов’язалась виплатити їм частину свого ВВП, розмір якого залежить від темпів економічного розвитку. Влітку 2020 року уряд придбав частину таких цінних паперів.

«Можливі виплати по державним деривативам до 2040 року через зростання ВВП можуть скласти понад 22 мільярди доларів. У підсумку, уряд ухвалив «таємне рішення, яке визначило умови операції». Рішення ухвалили на основі прогнозу уряду щодо зростання ВВП на рівні 4,6%, – зазначив Марченко.

Критики операції вважають, що уряд обрав невдалий час для викупу і замість допомоги, лише зашкодив. Рішення про викуп було оголошено 15 серпня 2020 року, коли варранти продали на вторинному ринку за ціною у 86% від номіналу. Викуп завершили 8 вересня 2020 року, коли ціна склала 97% від номіналу. Таким чином, уряд підвищив ціни на усі цінні папери, які були в обігу.

«Ми купили їх нижче за номінал і у сприятливий час. Ми підрахували, що за максимального росту ВВП до 2040 року, ми б переплатили 22 мільярди доларів. Якщо зростання ВВП становитиме 4,6%, як планувалось у 2021 році, то у 2023 році нам доведеться заплатити додатково 600 мільйонів доларів по варантам», – прокоментував Марченко.

Кредит у кредит

Тим часом, «життя у кредит» в Україні уже стало звичним явищем. Марченко стверджує, що потрібно шукати варіанти фінансування дефіциту і в цьому немає великої проблеми. Цього року через випуск гривневих облігацій, які в урядових колах називають «приманкою для інвесторів», а, насправді, це втягування у борги, український бюджет отримав дохід в розмірі 20 мільярдів гривень. У проекті держбюджету-2021 йдеться про десятикратне збільшення цієї суми – доходи прогнозуються на рівні 200 мільярдів гривень.

Уряд прагне, щоб облігації купували банки, які, на його думку, мають «збиткову ліквідність». Тільки це означатиме, що вони припинять й без того мізерну кредитну діяльність для юридичних та фізичних осіб і це ще більше може відволікти фінансовий сетор від реального економічного життя України.

У вересні 2020 року до Верховної Ради України внесли законопроект, згідно з яким, уряд викупить облігації на 19,6 мільярдів гривень або 700 мільйонів доларів. Отримані кошти підуть на погашення боргу державним посередникам за поставки «зеленої енергії». Державна енергетична компанія «Укренерго» та компанія «Гарантований покупець» створені для потреб «зеленої енергетики» і були юридично зобов’язані купувати енергію сонячних та вітрових електростанцій за цінами, вищими за ринкові.

Банкомат, якому набридло

На Заході підхід України до проблеми боргу, дедалі частіше дратує. Як зазначив верховний комісар Євросоюзу Джозеп Борелл, Європейський Союз – не благодійна організація чи баномат для України і ця заява збіглась в часі з призупинкою надання кредиту на 600 мільйонів євро.

Крім того, Україна може не отримати узгоджений з Міжнародним валютним фондом транш у 700 мільйонів доларів до кінця 2020 року. Причина – невиконання урядом зобов’язань, які містяться в меморандумі, а без цієї співпраці, профінансувати дефіцит бюджету у 2021 році не вдасться. Київ хоче з цією метою випустити більше облігацій, але, на думку аналітиків Morgan Stanley, в цій ситуації такий розвиток подій є малоймовірним. Вважається, що випуск облігацій, номінованих у гривні, потребує середньомісячних платежів на рівні 17 мільярдів гривень чи 600 мільйонів доларів.

До того ж частка нерезидентів на внутрішньому ринку облігацій поступово скорочується, що посилює залежність від кредитів МВФ. Порушення умов програми, як зазначають в Morgan Stanley, не буде чимось екстраординарним, тому що попередні п’ять програм фінансувались лише на 40%.

Доля кредиту Світового банку також під великим питанням. У вересні 2020 року стало відомо, що цей кредит зменшили на 300 мільйонів доларів, а 350 мільйонів доларів, затверджених у червні 2020 року, досі не надійшли. І це всерівно набагато менше, аніж бажали у Києві – спочатку йшла мова про позику на 1 мільярд доларів через обмежений бюджет Світового банку та велику кількість заявок на отримання кредиту від інших країн.

Марченко стверджує, що Україна може прожити непогано і без кредитів.

«1 вересня ми внесли великий платіж на 2 мільярди доларів і зробили це самостійно без фінансової підтримки міжнародних партнерів, на яких покладались. Ми готові до різних сценаріїв подій, але все-таки сподіваємось на підтримку наших міжнародних партнерів», – заявив міністр фінансів.

Останні новини

Back to top button