Україна

Україна успішно розробляє новітню зброю та військову техніку

Це може стати важливим кроком на шляху до забезпечення суверенітету країни, особливо перед обличчям війни на Донбасі

Коли в грудні 2020 року Юрій Гусєв очолив українське оборонне підприємство «Укроборонпром», він став третьою людиною, яка обіймала цю посаду за останні чотири місяці. Однак після приходу до влади, він не тільки зумів протриматися на цій посаді найдовше, але й ініціював серію широкомасштабних реформ, спрямованих на перезапуск всієї галузі.

Про це йдеться в аналітичній публікації британського видання Emerging Europe, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Державний «Укроборонпром» зараз є конгломератом із 137 підприємств, які мають монополію на оборонне виробництво в Україні, тому як і всі монополії, вона роздута та неефективна. За словами Гусєва, 28 з 137 підприємств приносять 98% виторгу «Укробонпрому».

Реформи, які він ініціював, передбачають реорганізацію «Укроборонпрому» на 65 підприємствах у шести напрямках: бронетехніка, радіолокаційні системи, морські системи, спеціальні та хімічні боєприпаси, високоточні боєприпаси і ремонт літаків. Ще одна компанія «Аерокосмічні системи України» буде займатись виробництвом літаків.

Очікується, що ці реформи пожвавлять хворого гіганта, який пережив безліч невдач за останнє десятиліття, зокрема втрату виробничих потужностей на Донбасі, який зараз окупований підтримуваними Росією сепаратистами.

Україна успадкувала величезні обсяги оборонної інфраструктури від Радянського Союзу, коли стала незалежною у 1991 році: понад 750 заводів і 140 науково-дослідних інститутів, що становить 30% оборонної промисловості Радянського Союзу.

Завод «Південмаш» у Дніпрі виготовляв більшу частину міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) Радянського Союзу. Крім того, в чорноморському портовому місті Миколаєві збудували єдиний в Радянському Союзі, а згодом і в Росії авіаносець «Адмірал Кузнєцов».

Після здобуття незалежності, Україна вийшла на ринок експорту зброї. Крім об’єктів, залишених радянськими часами, Україна також була всіяна об’єктами, де розміщувалась незліченна кількість танків та іншої бронетехніки, яку СРСР накопичив в очікуванні війни проти НАТО.

Хоча багато з них є застарілими в умовах сучасної війни, але вони достатньо непогані для комбатантів в деяких африканських і азіатських державах. Україні вдалося успішно експортувати тисячі таких танків.

Танкова індустрія

У 2010 році за розпорядженням тодішнього президента Віктора Януковича 137 українських державних оборонних підприємств були об’єднані в «Укроборонпром». Незважаючи на те, що Україна була четвертим за величиною експортером зброї у світі у 2012 році, вона ще не досягла успіху з вітчизняними розробками.

У 2009 році Ірак підписав з Україною угоду на поставку зброї на суму 2,5 мільярди доларів, яка передбачала продаж 420 бронетранспортерів БТР-4 вітчизняної розробки (БТР). Проте, Ірак відмовився від першої партії БТР, поставлених у 2014 році. З перших 88 машин, які були поставлені, тільки 56 мали працюючі двигуни, а 33 потребували ремонту.

Крім того, іракці виявили тріщини в корпусах більшості БТР. Статус БТР-4 на озброєнні Іраку неоднозначний – хоча БТР були помічені в бойових діях проти «Іракської держави», малоймовірно, що угода була завершена на початкових умовах.

БТР-4 зіткнувся з аналогічними проблемами в Індонезії. У 2017 році з’явилися повідомлення про те, що морська піхота Індонезії розірвала угоду з купівлі 55 БТР-4 через погані підводні характеристики. «Укроборонекспром» назвав ці повідомлення частиною російської «інформаційної війни» і відзначив, що Індонезія зараз експлуатує 5 (а не 55) БТР-4.

Ще один типовий приклад невдач «Укроборонпрому» – танк Т-84БМ. Представлений як модернізований варіант радянського Т-80, він не зміг залучити покупців з Перу, Азербайджану, Пакистану і Туреччини. Хоча у 2011 році був підписаний контракт з Таїландом на поставку 49 таких танків, доставка не була завершена до 2018 року, втім основною причиною такої затримки стало початок війни на сході України.

Т-84 ще навіть не прийнятий на озброєння української армії. У 2018 році танки з першокласної 14-ї механізованої дивізії України брали участь в Strong Europe Tank Challenge – серії змагань для танків. Україна посіла останнє місце серед 8 країн-учасниць. Під час змагань були виявлені величезні недоліки – наприклад, постійно заклинювало автомат заряджання, і, відповідно, було випущено лише 16 снарядів з 40. Ці недоліки змусили Україну продовжувати покладатися на застарілі танки Т-64 і Т-72 для ведення війни на Донбасі.

Перспективні розробки

Незважаючи на це, останніми роками відбулися багатообіцяючі зміни, і реформування «Укроборонпрому» має, принаймні теоретично, зробити компанію більш ефективною, згуртованою і прибутковою. Крім того, більш тісне співробітництво з країнами НАТО дозволяє передавати технології.

У 2015 році Україна показала «Нептун» – протикорабельну крилату ракету з дальністю польоту до 300 кілометрів. «Нептун» успішно пройшла випробування в квітні 2019 року і в березні 2021 року її взяли на озброєння для українського флоту. Крім того, був підписаний меморандум про взаєморозуміння з Індонезією щодо експорту цих ракет.

«Укроборонпром» також тісно співпрацює з Туреччиною. У грудні 2020 року між Україною і Туреччиною було підписано меморандум про взаєморозуміння з виробництва корветів «Ada» турецької розробки для ВМС України. Відповідно до угоди, перший корвет буде виготовлено в Туреччині, а решта (точна кількість не розголошується) – в Україні.

Крім того, з 2019 року Україна і Туреччина спільно розробляють дрон «Akinci». «Akinci» – це великий безпілотний бойовий літальний апарат (БПЛА), здатний вмістити понад 1 тонну боєприпасів. БПЛА турецького виробництва довели свою цінність на полі бою у нещодавній війні в Нагірному Карабасі, короткій сутичці між Туреччиною і Сирією на початку 2020 року і громадянській війні в Лівії.

Україна продемонструвала прагнення модернізувати свою оборонну промисловість і відновити старіючу техніку. У разі успіху це може стати важливим кроком на шляху до забезпечення суверенітету країни, особливо перед обличчям війни на Донбасі. Хоча у 2014 році українські військові були захоплені зненацька, схоже, що вони зробили висновки зі своїх помилок і демонструють ознаки перетворення в боєздатні сили. Не завадить цьому і повноцінно функціонуюча оборонна промисловість.

Back to top button