Україна

Україна перестала мріяти про американський скраплений газ

Поставки такого палива стали просто нерентабельними

США підтримують прагнення Польщі створити політичну противагу Німеччині біля східних кордонів Євросоюзу, але цього разу йдеться не про розміщення наземних військ, а довгострокові газові контракти з Україною.

Про це розповідається в аналітичній публікації американського видання Oil & Gas 360, – повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Зріджений американський газ – це «молекули свободи», які Сполучені Штати експортують у світі», – зазначив Стівен Вінберг, помічник міністра з корисних копалин в США. І незабаром ця свобода може дістатись України через Польщу, але багато експертів вважають, що в цьому немає жодної необхідності.

У травні 2020 року Кабінет міністрів України попередньо схвалив текст Меморандуму про перспективи імпорту зрідженого газу із США обсягом 5,5 мільярдів кубометрів щорічно впродовж 20 років.

Напередодні цього, у березні 2020 року було підписано лист про наміри між Україною та енергетичною компанією Louisiana Natural Gas Exports  (LNGE). Генеральний директор компанії Бен Бланшетт тоді натякнув, що проект довгострокової угоди уже узгоджено і поставки розпочнуться не раніше 2023 року.

Перенасичений європейський ринок

«Втім, з цього часу перемовини між LNGE та «Нафтогазом України» значно уповільнились», – зазначив Матеуш Кубяк, старший аналітик Esperis Consulting, польської консалтингової компанії, яка працює на ринках енергетики й страхування.

Вочевидь, саме ціноутворення стало основним каменем спотикання, оскільки «Нафтогаз» виступив проти запропонованої у США формули, згідно якої, ціна на скраплений газ в США повинна індексуватись із вартістю природного газу на газовому хабі Генрі – це фізичний газорозподільний центр, розташований недалеко від міста Ерат, штат Луїзіана. А нещодавно призначений операційний директор «Нафтогазу» Отто Ватерлендер вказав на ризик укладення 20-річного контракту без прив’язки до вартості газу у Європі.

Коннор Маклін, енергетичний аналітик BTU Analytics поділяє цю думку, підкреслюючи, що європейський газовий ринок уже «перенасичений зрідженим газом», і з 2019 року він почав поглинати надлишок, здебільшого із Сполучених Штатів.

«Це призвело до того, що обсяги газових родовищ у Європі значно перевищили оптимальний рівень і викликали зниження європейських цін. Влітку у Європі ціни на газ впали нижче, аніж на хабі Генрі, і після того поставки американського зрідженого газу у Європу є нерентабельними», – зазначив Коннор Маклін.

Запитання щодо інфраструктури

Другий проблемний нюанс майбутньої угоди – це відсутність вільних регазифікованих потужностей у Польщі, а усі існуючі та заплановані онлайн-потужності зарезервовані енергетичною компанією PGNiG.

Запропонований проект плавучого регазифікаційного терміналу у Гданську (обсягами в 4 мільярди кубометрів газу), як очікується, запустять в експлуатацію не раніше 2025 року під егідою польської Gaz-System. Тим часом, існуючий газовий інтерконектор між Польщею та Україною у Дроздовичах має потужність лише 2 мільярди кубометрів газу на рік, який надходить лише в Україну.

Американська компанія LNGE запропонувала профінансувати будівництво нового газопроводу між Польщею та Україною і готова інвестувати в це близько 300 мільйонів доларів. LNGE також розглядає варіант фінансування розширення польських регазифікаційних потужностей.

Американський Eximbank, швидше за все, підтримає ці проекти і декілька європейських фінансових інститутів готові також приєднатись.

«Наскільки нам відомо, не було жодних заяв про те, хто фінансуватиме ці проекти і це особливо непокоїть, враховуючи поточну економічну ситуацію у світі. Якщо ця угода набуде чинності у 2023 році, як зазначалось раніше, ми очікуємо побачити більш конкретні приклади просування цього проекту», – зазначив Коннор Маклін.

Катя Яфімава, старший науковий співробітник Оксфордського університету також скептично оцінює ці плани, оскільки вони лише підвищать вартість імпортного газу для України.

«Недивно, що питання про нову точку інтерконекту між Польщею та Україною розглядалось протягом 5 років, але рішення ще не ухвалено, і я вважаю, що польська сторона виявляє до цього ще більший інтерес, аніж українська», – заявила Яфімава.

Туманні перспективи

За інформацією шотландської консалтингової компанії Wood Mackenzie, світовий імпорт зрідженого газу у другому кварталі 2020 року буде на 3% нижчим, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

«У світі було б надто багато скрапленого газу, навіть не враховуючи ситуації з коронавірусом, який тільки загострив її», – зазначає Бен Чу, директор з питань акцій, зрідженого газу та власних ресурсів у Genscape Wood Mackenzie.

Німецький інститут економічних досліджень також заявив, що Європа не потребує більше газопроводів й терміналів для імпорту зрідженого газу, оскільки падіння внутрішнього виробництва під час пандемії коронавірусу може бути компенсовано за рахунок збільшення імпорту з Північної Африки та LNG. Нова інфраструктура, на кшталт «Північного потоку-2» чи «Турецького потоку», насправді є зайвою.

Анна Микульська з Центру енергетичних досліджень в Університеті Райса вказує на той факт, що контракти з експортерами зрідженого газу в США дуже гнучкі і «набагато легше їх скасувати чи перепродати» у порівнянні з іншими експортерами.

«Так, російський газ у більшості випадків буде дешевшим, аніж скраплений, але наявність ще одного джерела поставок може гарантувати, що країна отримає газ без жодних додаткових умов і за справедливою ринковою ціною. Таким чином, потрібна інфраструктура для скрапленого газу, яка може бути корисною, як Україні, так і Євросоюзу, адже українські сховища матимуть важливе значення для підтримки балансу на ринку. Покращення доступу до українських сховищ з новими інтерконекторами й трубопроводами, насправді може бути чудовою можливістю. Хіба дешевий газ – це небезпечно? Якщо так, то аналогічне питання можна поставити стосовно «Турецького потоку» та «Північного потоку-2», – вважає Микульська.

За словами Микульської, Україна могла б використати пропускні можливості своїх трубопроводів та сховищ, щоб «заробити хороші гроші, які стануть альтернативою платежам «Газпрому» за транзит російського газу. І дохід буде надходити «без жодних умов». А Польща, яка розширяє власну інфраструктуру за рахунок інтерконектора була б зацікавлена допомогти Україні з геополітичних та прагматичних міркувань.

Катя Яфімава, тим не менш, не може ставитись до запропонованої американсько-української угоди «дуже серйозно», але й не може виявляти зневагу. На її думку, меморандум, підписаний у вересні 2019 року має декларативний характер і швидше за все був лише «політичним жестом».

«Я розумію зацікавленість США та Польщі у цьому проекті, але мені важко зрозуміти, яку комерційну вигоду матиме Україна?», – риторично запитує Яфімава.

Tags

Останні новини

Back to top button
Close
Close