Україна

Україна опинилася між молотом і ковадлом в американсько-китайських відносинах

Наша країна хотіла б активізувати співпрацю з Китаєм, але американсько-китайська конкуренція може стати на заваді цьому

Згідно з даними Державної служби статистики України, у 2019 році товарообіг України з Китаєм досяг 12,79 млрд доларів, збільшившись на 30% за рік.

Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowy, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

«Для багатьох українських виробників китайський ринок замінив російський після 2014 року. Порівняно з 2018 роком експорт товарів з України зріс у 2019 році на цілих 63% до рівня 3,59 млрд доларів, а імпорт з Китаю одночасно зріс лише на 20,9%, і на 9,2 млрд доларів або майже втричі перевищував експорт, а загальне негативне сальдо досягло 5,61 млрд доларів. Крім того, український експорт – це майже виключно сировина; металеві руди, шлак та зола становили 32,8%. Обсяг експорту зернових – 23,9%, жирів та олій – 20,6%, навіть відходи харчової промисловості (7,6%) експортували більше ніж на половину, аніж продукції машинобудування (4,9%). У структурі імпорту в Україну із Китаю переважали поставки електрообладнання – 34,5%, котли та машини – 16,8%», – зазначає Андрій Гончарук з Національного інституту стратегічних досліджень.

Якщо порівняти українсько-китайський індекс торгівлі у 2019 році, який становив майже 13 млрд доларів, з індексом, наприклад, за 1993 рік – 273 млн доларів, то зростання здається величезним. Але якщо взяти до уваги результати сучасного моделювання розміру світового ВВП за останні 200 років, то виявиться, що в 1976 році ВВП Китаю становив 848 млн доларів, а ВВП Української РСР – 430 млн доларів. Що стосується частки України в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Китаю, то у 2019 році ця частка становила 0,28% – менше третини відсотка.

Додались і нові проблеми

Поки між Києвом та Пекіном є більше бар’єрів, аніж успішної співпраці.

«Загалом можна сказати, що до 2014 року українсько-китайські відносини розвивалися, хоча були і гірші періоди. В останні роки, незважаючи на позитивну динаміку торгівельно-економічного співробітництва та збільшення обсягу торгівлі, йдеться не про розвиток відносин та ефективну співпрацю між Україною та КНР. Швидше, є епізодичні інформаційні «спалахи» з різних причин, які одразу зникають серед повсякденних проблем», – зауважує Андрій Гончарук.

Привид 3,5 мільярдів доларів компенсації для китайських інвесторів висить над Україною. Інвестори із запорізького виробника двигунів для вертольотів «Мотор-Січ» саме на таку суму оцінили свої втрати. У грудні 2020 року китайські інвестори з Skyrizon, що володіють мажоритарним пакетом акцій «Мотор-Січ» оскаржили блокаду прав, що випливають з акцій, які дозволили керівництву компанії оцінити такі дії як незаконну експропріацію інвестицій, що порушують положення Угоди України та КНР про захист та стимулювання інвестицій.

Акції «Мотор-Січ» були заблоковані у 2017 році на вимогу Служби безпеки України.

«В ході розслідування виявилося, що з 2016 року і дотепер невстановлені особи серед нинішніх та колишніх керівників та кінцевих бенефіціарів «Мотор-Січ» спільно діяли з метою послаблення держави шляхом доведення підприємства до банкрутства (… ), уклавши низку договорів купівлі-продажу контрольного пакета акцій компанії на користь іноземних компаній, які мають намір перемістити активи та виробничі потужності компанії за межі України, що призведе до її ліквідації та знищення» – аргументували свою позицію в СБУ.

Джерела в українському уряді стверджують, що загалом майже 75% акцій «Мотор-Січ» належать китайським власникам, і частина акцій, охоплених судовими гарантіями, були передані їм під заставу в Банку розвитку Китаю.

Україна опинилася між молотом і ковадлом в американсько-китайських відносинах. Міністерство торгівлі США в середині січня 2021 року оголосило, що додало Skyrizon до санкційного списку кінцевих споживачів військових товарів. Комерційні операції, такі як експорт, реекспорт або передача товарів компаніям, включеним до санкційного списку, підпадають під обмеження згідно із законодавством США та вимагають спеціальних дозволів. Причиною, як стверджувалося, були «значні зв’язки з Китайською Народною Республікою та Народно-визвольною армією». Skyrizon прагне придбати технологічні права, які дозволять йому розвивати військовий потенціал, включаючи розробку, виробництво або обслуговування промислових військових товарів, таких як авіаційні двигуни, супутники та крилаті ракети, які становлять загрозу національній безпеці США. Включення Skyrizon до списку кінцевих споживачів товарів військового призначення (MEU) має на меті запобігти ризику передачі Skyrizon американських двигунових технологій військовій промисловості КНР.

«Грабіжницькі інвестиції та придбання технологій Skyrizon в Україні представляють неприйнятний ризик перенаправлення їх на військові потреби в КНР», – зазначалось у заяві посольства США в Києві.

У випадку з Skyrizon, американці стурбовані виробництвом авіаційних двигунів для військових літаків та можливістю використання для цього українських технологій.

«Skyrizon – це державна китайська компанія, і її зусилля щодо придбання та спроби використання іноземних військових технологій у внутрішніх цілях представляють значну загрозу національній безпеці США та міжнародним інтересам», – пояснив Уілбур Росс, міністр торгівлі США.

28 січня 2021 року санкції проти китайських компаній були запроваджені і в Україні. Компаніям Skyrizon Aircraft Holdings Limited, Hong Kong Skyrizon Holdings Limited, Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd та Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd. терміном на 3 роки заборонено проводити комерційні операції, виводити капітал з України, заборонено вчиняти судові дії щодо випущених ними цінних паперів, а також проводити будь-які перемовини щодо нових контрактів чи угод з цими суб’єктами.

На початку січня 2021 року український уряд оголосив про рішення придбати – окрім вакцин західних виробників – також китайську вакцину проти COVID-19, вироблену компанією Sinovac. Повідомлялося, що британська компанія Crown Agents, яка вже кілька років проводить подібні заходи для української служби охорони здоров’я, купуватиме вакцини від імені Міністерства охорони здоров’я України. За інформацією з українських ЗМІ, компанія мала отримати комісію в розмірі 5% за виконання державного замовлення від вартості контракту. Однак, врешті-решт, цього не сталося, оскільки, китайці наклали вето на умову доставки 5 мільйонів доз вакцини українською фармацевтичною групою «Легхім», в якості посередника.

«На прохання та за рекомендацією Sinovac, «Легхім» долучився до переговорів, з яким китайці співпрацювали і продовжують співпрацювати. Перед підписанням контракту з нею ми ще раз висловили бажання укласти контракт безпосередньо з Sinovac. Ми отримали відповідь, що вони хотіли укладати цю угоду через компанію «Лекхім», яка братиме безпосередню участь у постачанні цих вакцин», – заявив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

Українські журналісти зателефонували до відділення міжнародного співробітництва китайської компанії Sinovac і дізнались, що компанія буде співпрацювати лише з урядом, який запропонував «Легхім» в якості посередника. В Sinovac пояснили, що не продають препарат приватним компаніям, а лише контактують з урядами.

Отож виявилося, що чиновники вирішили позбавити британців вигідного контракту, обрали українського посередника і звинуватили китайського виробника. Навряд чи це матиме позитивний вплив на співпрацю між Україною та Китаєм або на довіру останнього до українських партнерів.

Можливість перезавантаження

Незважаючи на тертя, є, звичайно, спроби побудувати довгострокові економічні відносини. Ідея зони вільної торгівлі між Україною та Китаєм обговорювалася 2 роки тому. Проте, поки що нічого не вийшло за межі рівня аналізів. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України спробує оцінити економічний ефект від укладення угоди про зону вільної торгівлі з Китаєм.

«Консультації з Китаєм ще не розпочались. Точніше, це будуть навіть не консультації, а аналіз передумов для укладення договору. Тобто наше завдання – вказати на можливі економічні наслідки такої угоди як для України, так і для Китаю, та визначити, чи є сенс розпочинати переговори», – пояснили в Мінекономіки.

З іншого боку, у грудні 2020 року, після трирічної перерви, відбулася зустріч українсько-китайської міжурядової комісії з питань співпраці.

Комісія визначила нові амбітні можливості для поглиблення співпраці та відновлення реалізації спільних проектів та ініціатив, зокрема в рамках спільного будівництва «Нового шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху 21 століття».

Віце-прем’єр-міністри України та Китаю підписали план дій щодо співпраці та прискорення впровадження спільних підприємств у сферах торгівлі, інвестицій, інфраструктури та енергетики, сільського господарства та промисловості. Восени 2020 року уряд затвердив проект угоди про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури. В Україні сподіваються, що угода допоможе отримати китайські позики на будівництво інфраструктури.

Україна хотіла б співпрацювати з Китаєм також у галузі медицини – епідеміології (профілактика та боротьба з COVID-19), а також у таких сферах, як трансплантологія та кардіологія.

«Поглиблення стратегічного партнерства з КНР є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики України. Ми дуже зацікавлені в подальшому розвитку відносин з Китаєм у різних сферах», – прокоментувала віце-прем’єр-міністр України Ольга Стефанишина.

Останні новини

Back to top button