Україна не змогла стати інвестиційною «Меккою» Центрально-Східної Європи

«Україна повинна стати інвестиційною «Меккою» Центрально-Східної Європи … Це питання нашого виживання», – заявив президент України Володимир Зеленський на Давоському економічному форумі в січні 2020 року. За півроку до того, Володимир Зеленський, молодий і енергійний, рішуче виграв президентські вибори. Самостійна людина з шоу-бізнесу, «хлопець як ти» в 40-річному віці, він, здавалося, уособлював прагнення українців до кращого управління та реальних реформ.

Про це йдеться в аналітичній публікації Олексія Гончарука, колишнього прем’єр-міністра України та Романа Ващука, колишнього посла Канади в Україні, – повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Його звернення в Давосі стало міжнародним підтвердженням політики відкритих дверей для іноземних інвесторів, про яку він оголосив раніше в Маріуполі, прифронтовому промисловому місті України. Восени 2019 року Володимир Зеленський зібрав конференцію, щоб зустрітися з міжнародними бізнесменами та закликати їх довіряти його країні, незважаючи на репутацію засилля олігархів і корупції на найвищому рівні.

Тоді він казав буквально таке: більше жодної корупції, жодної несправедливості – тільки чесна гра, верховенство закону і спеціальний податковий режим для прямих іноземних інвестицій (ПІІ). І навіть спеціальні «інвестиційні няні» від уряду для вирішення проблем, з якими можуть зіткнутися інвестори.

Минув час, а з цих позитивних обіцянок на практиці реалізовано дуже мало. Більше того, згідно з опитуванням, проведеним Американською торгівельною палатою в березні 2021 року відсутність верховенства закону (66 відсотків), корупція (54 відсотки) і відсутність сміливої програми реформ (45 відсотків) були визначені представниками бізнесу як трійка найбільших перешкод для ведення бізнесу в Україні.

В Україні існує давня традиція пояснювати ці проблеми тягарем (здавалося б, нескінченного) «перехідного періоду». Тим часом, деякі з тих інвесторів, які вже довірилися Зеленському та принесли свої гроші в цю багатообіцяючу, але непередбачувану країну, виглядають вкрай незадоволені своїми рішеннями.

Найактуальніший випадок – TIU, канадська компанія, яка виробляє відновлювану енергію в Україні. Вона уже інвестувала понад 65 мільйонів доларів і побудувала чотири сонячні електростанції. Зараз компанія піддається рейдерській атаці на свої активи. Гірка іронія полягає в тому, що TIU Canada була одним з головних спонсорів як української хати в Давосі, так і маріупольської конференції, на якій Володимир Зеленський оголосив про свою нову еру в українській політиці.

Чому не варто мати справи з Коломойським

У грудні 2019 року TIU`s Canada отримала лист від Нікопольського заводу феросплавів про те, що їх сонячна електростанція буде відключена від підстанції, розміщеної на території заводу, через планові ремонтні роботи. Тим часом, на зустрічі з керівництвом Нікопольського феросплавного заводу було зазначено, що «ремонт» буде нескінченним і всі наступні питання потрібно обговорювати з акціонерами заводу. У березні 2020 року доступ до мережі був заблокований, хоча українське законодавство забороняє такі заходи без двосторонньої згоди.

У Канаді, Сполучених Штатах або Європейському союзі – це звичайна економічна практика «звернення до суду» з приводу порушеної угоди. Але не в Україні. На жаль для канадців, основним акціонером Нікопольського заводу феросплавів є впливовий олігарх Ігор Коломойський, який, як кажуть, за лаштунками рішуче підтримував передвиборну кампанію Зеленського. Він добре відомий не тільки українцям, а й владі США.

Коломойський є суб’єктом розслідування ФБР, а Державний департамент США нещодавно запровадив санкції, заборонивши в’їзд до Сполучених Штатів для нього та членів його сім’ї. Причина санкцій – «значна корупція» в 2014-2015 роках, коли він обіймав посаду керівника Дніпропетровської області України, в якій, до речі, і знаходиться Нікополь.

Для сонячної електростанції відключення від мережі означає, що підприємство змушене припинити виробництво альтернативної енергії. Коломойський вже зустрівся з TIU Canada і запропонував купити сонячну станцію за «справедливою ціною».

Не потрібно бути стратегом, щоб розпізнати цю двоходову гру, коли технічні обмеження використовуються для зниження вартості активу, а власники згодом змушені продавати його за ціною нижче ринкової.

Незважаючи на те, що Зеленський обіцяє викорінити корупцію і намагається дистанціюватися від одіозного магната, Коломойський, як і раніше має контроль над місцевою владою. А українські судді як і раніше захищають своїх вітчизняних олігархів, а не правосуддя.

26 січня 2021 року Господарський суд Києва відмовив у розгляді позову TIU Canada до Нікопольського заводу феросплавів за перешкоджання доступу TIU до електромережі.

Історія TIU Canada не унікальна, але, мабуть, найяскравіша з тих, що зараз розглядаються судами. Великий міжнародний інвестор невпевнений у своїй здатності захистити власні кошти. Схоже, що десятки мільйонів доларів інвестицій, добрі наміри президента і навіть його особисте слово дуже мало означають, коли іноземний бізнес стикається з інтересами українських олігархів, які продовжують формувати державну політику більше, ніж будь-які закони і угоди.

Здається, щось не так з реформами … знову

Кожен новообраний президент України обіцяє боротися з корупцією, обмежувати вплив олігархів і реформувати судову систему, що є основою для будь-яких позитивних перетворень. Володимир Зеленський не став винятком. Сьогодні, через два роки після перемоги на президентських виборах, Зеленський домігся деяких галузевих успіхів (цифровізація та земельна реформа), але дуже погано просунувся в інших напрямках реформ.

Невдачі України ще більше розчаровують порівняно з іншими державами Центральної та Східної Європи, які досягли величезних результатів після падіння «залізної завіси». Можливо, причина в тому, що українські президенти здатні проводити необхідні реформи, але задовольняються напівзаходами. Справді незалежна судова система означає, що на суди неможливо тиснути або впливати навіть Главі держави. Україна може виділятися серед своїх сусідів регулярною зміною влади, але кожна нова адміністрація відчуває спокусу переслідувати своїх попередників в судовому порядку. В такому випадку лояльність суддів може розглядатися як інструмент отримання політичної переваги і зміцнення влади.

Тим часом, фактичний підсумок полягає в тому, що десятиліття за десятиліттям українська влада потрапляє в ту ж пастку, продовжуючи напівреформувати свою систему, залишаючи Україну в економічному та соціальному занепаді.

Останні цифри кажуть самі за себе: потоки прямих іноземних інвестицій в економіку України скоротилися більш ніж в 10 разів, з 4,5 млрд доларів в 2019 році до всього лише 400 млн доларів в 2020 році. Можна звинувачувати пандемію коронавірусу і глобальну нестабільність. Але справжня причина полягає в тому, що вищий ешелон України знову скочується до корупції після коротких спроб перезавантаження, зроблених восени 2019 – взимку 2020 року.

Нова інвестиційна «Мекка» в Центрально-Східній Європі не з’явилась, незважаючи на яскраву риторику президента Зеленського. Міжнародний бізнес схожий на клуб, де керівники покладаються на досвід своїх колег, а не на обіцянки виїзних презентацій. І вони знають, що найкращий спосіб привернути нових іноземних інвесторів – це подбати про існуючих. Спеціальні преференції та «інвестиційні няні» можуть бути хорошими прийомами, але верховенство закону має вирішальне значення.

Немає кращого способу відновити імідж Зеленського, аніж історії успіху міжнародних бізнесменів, які були досить хоробрі, щоб інвестувати в Україну. Для президента України було б надзвичайно корисно відстежувати справи, в яких беруть участь іноземні інвестори, щоб зрозуміти реальну ситуацію з його обіцянками. Навіть в цей період загострення, контакти на високому рівні показують, що світ хоче вірити в стійкість і успіх України. Таким чином, вікно можливостей для України і «нової політики» Зеленського все ще залишається відкритим. Але з економічної точки зору шанси зникають щодня з кожною здачею інтересів на користь олігархам і кожним розчарованим інвестором, який втрачає свої активи.