Україна хоче переукласти угоду про асоціацію з ЄС

Угода про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі України з Європейським Союзом від самого початку мала нелегке життя. Відмова від її підписання в листопаді 2013 року призвела до повалення колишнього президента Віктора Януковича, і хоча вона була укладена у 2014 році внаслідок змін у верхівці влади, в Україні її від початку критикували за нерівноправність. Хоча на більшість товарів скасовані або радикально знижені митні збори, експорт з України блокується запровадженням обмежувальних квот. Наразі відкривається можливість внесення змін – угода, яка набула чинності з 1 вересня 2017 року, містить положення про те, що вона може бути переукладена через п’ять років після набрання чинності.

Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Interia Biznes, повідомляє 1News з посиланням на Foreign Ukraine.

АМБІВАЛЕНТНИЙ БІЗНЕС

За даними опитування, проведеного у 2020 році Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій, 50,7% українських компаній не помітили впливу укладення угоди про асоціацію з ЄС на свою діяльність, 39,3% позитивно оцінили її вплив і 5,6% вважають, що асоціація негативно вплинула на їхнє становище.

При цьому цілих 65% українських компаній, які брали участь в опитуванні Української Бізнес-Торгової Асоціації, зацікавлені в перегляді чинного законодавства. Основні напрямки зазначених змін – полегшення доступу українських товарів на ринок ЄС та кращий, ніж зараз, захист від недобросовісної конкуренції.

Станіслав Таршин із Української ділової ради зазначає, що угода про асоціацію України та ЄС була підписана в іншій економічній та політичній ситуації, ніж сьогодні. Тому структура експорту також була різною. Крім того, експортні квоти були встановлені на основі даних за 2006-2008 роки, які на той час вже застаріли. З тих пір багато чого змінилося, адже якщо до цього багато українських компаній орієнтувалися на російський ринок, то зараз їх діяльність спрямована на ринок ЄС через конфлікт з агресивним сусідом.

Таке пожвавлення економічних контактів із Заходом та зміна структури товарообміну означають, що встановлені багато років тому експортні квоти та митні тарифи сьогодні не відповідають потребам українських виробників як за кількістю, так і за асортиментом товарів. За його словами, відповідним рішенням було б розширення дії зони вільної торгівлі на всі групи товарів. Під час переговорів про зміни, Україна має забезпечити пріоритет тим експортерам, які відправляють на ринок ЄС товари з більшою доданою вартістю та відходять від ролі сировинної бази для виробників ЄС.

ПАРЛАМЕНТ ХОЧЕ ЗМІН

На початку листопада 2021 року парламентський комітет з питань економіки надав уряду рекомендації щодо перегляду угоди про асоціацію.

«Нинішня угода має мало спільного з вільною торгівлею. Українські товари не мають вільного доступу на ринок ЄС. Квоти, мита, торговельні обмеження запрацювали, працюють і з’являються нові. Комітет представив детальний перелік питань, які варто обговорити за підсумками торгівлі з ЄС, опитуваннями українських підприємців та бізнес-асоціацій. У нас мізерні квоти на різні види українських товарів. Деякі з них Україна використовує протягом місяця. Це принизливо. Ми маємо базові тарифні обмеження на низку товарів металургії. Це значна частина нашого експорту до ЄС», – прокоментував віце-голова комітету Дмитро Кисилевський, зазначивши, що положення Угоди про асоціацію закріплюють статус України як сировинної бази для економіки ЄС, блокуючи доступ до ринків перероблених товарів з вищою доданою вартістю.

Ситуація України з угодою про асоціацію нагадує ситуацію зі вступом Польщі до ЄС, коли політичні питання затьмарювали економічні, а згодом випливали проблеми, які не були вирішені під час переговорів.

«Коли була підписана політична частина угоди про асоціацію з ЄС, це було важливіше для України. Як наслідок, економічній частині приділялося не так багато уваги, як мало б бути. Тому Київ підписав невигідний з економічної точки зору документ», – вважає Кисилевський.

Також парламентар звертає увагу на положення про державні закупівлі та втручання представника ЄС у Києві в законодавчий процес українського парламенту щодо розміщення продукції, що закуповується за державні гроші. Представник ЄС у Києві свого часу заявив, що «Україна має забути про локалізацію».

«Такі заяви неприйнятні. І треба розуміти цифри: в ЄС частка імпорту в державних закупівлях становить близько 8%, а в Україні – майже 40%. Якщо це має місце в Європейському Союзі, США та інших цивілізованих країнах, то чому нам кажуть, що ми не повинні цього робити. Ми також повинні усвідомлювати, що у нас є хронічний дефіцит торгового балансу з країнами Європейського Союзу», – додав Киселевський.

Україна влітку 2021 року скерувала до ЄС запит про скасування низки обмежень на експорт своєї продукції, що надасть змогу малому та середньому бізнесу відкрити можливості європейського ринку для себе.

ЩО ПОТРІБНО ДОДАТИ ДО УГОДИ?

У Києві також вважають за потрібне вирішити проблеми економічного співробітництва з ЄС, які виходять за рамки угоди про асоціацію, зокрема Європейської зеленої угоди та транспортної стратегії ЄС. Ухвалення Європейської зеленої угоди потребуватиме змін як у законодавстві, так і в підході до внутрішньої економічної політики.

Загальноприйнято вважати, що Зелена угода насправді є відкритим протекціонізмом Європейського Союзу для його виробників під екологічними гаслами, а Україна через запровадження Брюсселем так званого вуглецевого податку CBAM (Carbon Border Adjustment Мechanism) ризикує втратити значну частину свого експорту до ЄС.

З іншого боку, транспортна система країн-членів ЄС щодо України, зокрема щодо кількості дозволів на вантажні автомобільні перевезення, є дискримінацією та штучним обмеженням українського експорту до ЄС. Це є прямим порушенням угоди про асоціацію. Український уряд має вимагати перегляду механізму надання цих дозволів або, принаймні, збільшення їх відповідно до реальних потреб економічного співробітництва.

В Офісі українського президента, у свою чергу, приділяють увагу питанням, пов’язаним з цифровізацією.

«Деякі положення угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині цифровізації потребують доопрацювання, щоб врахувати досягнення нашої країни в цій сфері за останні роки», – вважає заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква.

На його думку, з 2014 року деякі домовленості в цій сфері застаріли, і Україна вже випереджає низку країн Європейського Союзу у сфері цифровізації.