Угода про вільну торгівлю з Туреччиною – що передбачає документ – 1News

Вона зазначила, що завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. В той самий час Туреччина частково відкриває внутрішній ринок для металу з України. По 510 із 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.

Крім того, Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі та секонд-хенд і встановлює 3- та 5-річні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.

Також вироблений із турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифіката EUR1.

Які ризики несе угода

Попри ймовірні перспективи для України, які принесе зона вільної торгівлі з Туреччиною, експерти назвали і чимало ризиків.

Так, ще безпосередньо до підписання документу в асоціації “Укроліяпром” заявили, що угода про зону вільної торгівлі України з Туреччиною передбачає встановлення квоти в обсязі 50 тис. т на безмитне вивезення сировини, яка використовується для виробництва соняшникової олії. Це загострить конкуренцію на українському ринку за насіння соняшнику, на вивезення якого вже багато років запроваджено загороджувальні мита.

В “Укроліяпром” підкреслили, що 50 тис. т насіння соняшника – це, по суті, два місяці роботи заводу-“тисячника” (тобто такого, який за день перевищував норму в 10 і більше разів).

“Відкриття безмитного доступу турецьких переробників до українського насіння соняшника – це за фактом міна, яка закладається під фундамент нашої промисловості, яка тільки торік постачила на 8,6 млрд дол. продукції на зовнішні ринки”, – підкреслили в профільній асоціації.

До того ж опитування Федерації роботодавців України показало, що більшість українських підприємств не розглядають Туреччину як потенційний ринок збуту своєї продукції, оскільки вважають себе неконкурентоспроможними щодо турецьких виробників.

“Економіко-математичне моделювання засвідчило, що укладання угоди за умови максимальної лібералізації торгівлі призведе до уповільнення темпів зростання вітчизняного ВВП на 1,5%, а переробного виробництва — на 8,8%. Навіть за умов взаємовигідних та взаємоприйнятних обопільних поступок (виключень з зони вільної торгівлі) ефект від створення ЗВТ у середньостроковій перспективі для України буде незначним і нестійким. Враховуючи динамічне нарощення Туреччиною виробничо-експортного потенціалу, невдовзі турецька торговельна експансія перекриє усі гіпотетичні здобутки для України від вільної торгівлі з Турецькою Республікою”, – заявили в організації.

Політолог Олег Саакян зазначив, що політично це рішення є для України вигідним – як особисто для президента, так і на міжнародній арені. Однак, за його словами, нині складно сказати, що отримає Україна.

“Наскільки це буде вигідно для України з економічного та торгового погляду – це питання часу. Невідомо, чи не вплинула сьогоднішня ситуація в Україні – і внутрішня, і та, що пов’язана з безпекою, – чи не змусила вона нас підписати цей документ із більшими поступками, ніж хотілося б”, – зазначив політолог.

Також він попередив, що треба буде подивитися на те, наскільки Україна зможе скористатися цією зоною вільної торгівлі.

*****

Нові умови торгівлі, у разі ратифікації договору про ЗВТ парламентами, набудуть чинності 1 січня 2023 року.