Україна

У Маріуполі багато людей хворіють і помирають від брудного повітря

Дослідники виявили у повітрі та грунті міста – ртуть, кадмій, цинк, миш’як, свинець та хром, які можуть викликати неврологічні розлади, серцево-судинні захворювання, онкологію та деменцію

Портове місто Маріуполь на сході України знаходиться неподалік лінії фронту тривалого конфлікту з Росією: із 2014 року його мешканці проживають у зоні бойових дій, страждаючи від обстрілів та постійного неспокою. Але деяких людей непокоїть менш відчутна загроза, яка може виявитись ще більш небезпечною: забрудення повітря двома величезними металургійними та сталеливарними заводами, які є основою економіки цього міста.

Про це йдеться у спеціальному репортажі американського видання The National Geographic, повідомляє 1News з посиланням на Foreign Ukraine.

Маріуполь – одне із найбільш забруднених міст України і повітря в цьому місті – одне з найбрудніших у Європі. Україна, яка загрузла у війні із своїм могутнім сусідом, охоплена корупцією і керована невеликою кількістю надбагатих олігархів з потужним політичним впливом, дозволила застарілим заводам викачувати у повітря токсичні речовини, кількість яких перевищує допустимі норми.

«Ви можете бачити дим – іноді він помаранчевий; іноді сірий. Запах кислий», – розповідає Вікторія Пікуз, учителька, яка мешкає неподалік від Металургійного комбінату імені Ілліча, який заснований у 1897 році.

«Азовсталь», інший великий сталеливарний завод розпочав свою роботу у 1930-х роках. За словами Пікуз, сажа й попіл забруднюють одяг та поверхні. Коли ви відчините вікно на кілька годин, то підвіконник буде чорний.

В той час, коли забруднення Маріуполя є одним із найбільших, інші великі промислові міста України – Кривий Ріг, Дніпро, Харків та Запоріжжя – також мають серйозні проблеми із якістю повітря. Згідно із звітом State of Global Air 2020, брудне повітря є причиною серцево-судинних захворювань, онкології, деменції і щорічно забирає життя 46 000 українців.

«Правила для забруднювачів повітря в Україні не оновлювались практично ще з радянських часів. Деякі з них стали суворішими, але заводи не поспішали проводити дороговартісні ремонти, щоб дотримуватись вимог», – зазначає Мартін Скальський, керівник чеської екологічної групи  Arnika.

За словами Михайла Амосова, експерта правозахисної групи «Екоакція», олігархи є величезним бар’єром, оскільки закулісно чинять опір цим вимогам.

У 2011 році Пікуз на восьмому місяці вагітності втратила дитину. Лікар радив їй поїхати з Маріуполя. Жінка має проблеми із щитовидкою, вона ніколи в житті не курила, але позаминулого року у неї з’явився кашель завзятого курця. Лікар виявив у неї алергію. Вона запитала: «На що алергія?» А він порадив поглянути у вікно.

СПОЧАТКУ ЗАХИСТИТИ КРАЇНУ, А ПІЗНІШЕ – ПОВІТРЯ

Експерти стверджують, що достовірної інформації про рівень забруднення Маріуполя і пов’язаних з цим хвороб немає і це є проблемою. Ваагн Мнацаканян, керівник управління енергетики, праці і навколишнього середовища у Маріупольській міській раді заявив, що не бачив жодних доказів, що рівень захворюваності у Маріуполі перевищує аналогічні показники в інших містах України.

А тим часом, в Маріуполі зафіксували рівень РМ2,5, який у 2,5 рази перевищує рекомендований ВООЗ. Ці небезпечні частки забрудення повітря настільки мізерні, що можуть потрапити у кров людини і завдати шкоди організму людини, провокуючи багато захворювань. Дослідження зразків грунту, яке провели у 2018 році, виявило вміст важких металів – ртуті, кадмію, цинку, миш’яку, свинцю та хрому.

Максим Сорока, вчений-еколог з організації «Чисте повітря для України» зазначає, що таке забруднення грунту відбувається через забруднення повітря. Як і в грунті, так і в повітрі важкі метали можуть викликати неврологічні розлади, а також рак, захворювання нирок і багато інших неприємних наслідків для здоров’я.

Неподалік Маріуполя триває конфлікт України з Росією і напруга знову зростає, оскільки Росія стягує війська на кордоні. Але безпосередній вплив бойових дій на Маріуполь зменшився з 2015 року, коли від ракетного обстрілу житливого району загинули 30 людей. Поки що в місті спокійно, але його околиці всіяні фугасами. Майже 100 000 переселенців переїхали до Маруполя і його населення збільшилось до 450 000 осіб.

Певним чином травматичний досвід Маріуполя допоміг прокласти шлях до сплеску екологічної активності. За словами Валерія Авер’янова, екологічного активіста, спочатку мешканці міста об’єднались, щоб допомогти українським військовим (грошима, взуттям, одягом і навіть туалетним папером), а зараз, коли ситуація стабілізувалась, вони вимагають здорового повітря. Тобто утворився своєрідний екологічний фронт.

ЧИ ДОСТАТНЬО МОДЕРНІЗАЦІЇ?

Обидва сталеливарні заводи у Маріуполі належать групі Рената Ахметова «Метінвест», яка запевняє у проведенні їх модернізації, але на думку Скальського, на «Азовсталі» використовують морально застаріле обладнання.

Вуличні протести у 2018-2019 роках привернули увагу до забрудення, але вплив «Метінвесту» та Ахметова залишається потужним. Мер Маріуполя – колишній топменеджер «Метінвесту», і активісти стверджують, що багато інших чиновників пов’язані з компанією олігарха. Ахметов контролює більшість місцевих ЗМІ, у його компанії працює 34 000 маріупольців, а податки «Метінвесту» покривають понад 30% міського бюджету.

«Дуже складно залишатися незалежним у місті, коли Ахметов може купити будь-кого», — підкреслює депутат міської ради та екологічний активіст Максим Бородін.

Мнацаканян каже, що заводи мають бути модернізовані, «але водночас ми говоримо про економіку міста, зарплати, робочі місця, і ми маємо знайти якийсь баланс».

Віталій Коваленко, директор з питань охорони навколишнього середовища в компанії «Метінвест», повідомив, що їх компанія витратила 665 мільйонів доларів на модернізацію двох заводів з 2012 року, і 80 відсотків цих заходів перевищують вимоги України щодо забруднення навколишнього середовища. Він визнав, що прогрес був повільним, частково тому, що конфлікт спровокував відтік людей з інженерним та будівельним досвідом, що унеможливило залучення іноземних робітників.

За його словами, «Метінвесту» також довелося вкладати гроші в ремонт об’єктів за межами Маріуполя, які постраждали внаслідок бойових дій. Проте викиди на заводах Ілліча та Азовсталі скоротилися на 35 відсотків з 2011 року, і до 2025 року компанія планує виділити ще 529 мільйонів доларів на модернізацію та скорочення забруднення.

Але «Метінвест» хоче більше, ніж 7 років, які уряд встановив для компаній, щоб відповідати суворішим обмеженням щодо забруднення.

«Це неможливо зробити» так швидко через фінансові обмеження та списки очікування підрядників, які можуть виконати таку роботу, – каже Коваленко, додаючи, що 15 років були б більш реалістичними».

Бородін каже, що досі модернізація «Метінвесту» була зосереджена на підвищенні продуктивності виробництва, а будь-яке зниження забруднення було лише супутнім ефектом, але Коваленко це спростовує.

За словами Скальського, відколи у 2014 році було повалено проросійського президента, українці дедалі більше усвідомлюють, що вони можуть сприяти змінам, і протести проти забруднення навколишнього середовища в Маріуполі є частиною цього.

«Це свого роду хвиля активності по всій країні. Люди почали розуміти, що вони мають право щось робити і вони мають право на кращу якість життя», – резюмує Скальський.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button