Україна

У Києві відкрили покерний клуб в Будинку профспілок

І договір оренди, і діяльність клубу є цілком законною, питання в іншому - чи морально і етично відкривати подібні клуби у такому історичному місці

dav

У Будинку профспілок в Києві, де під час Революції Гідності базувався штаб протестувальників і де внаслідок пожежі загинули люди, відкрили клуб спортивного покеру.

З 11 березня у Full House Khreschatyk розпочались тестові турніри, – розповідає 1NEWS з посиланням на ВВС Україна.

У січні журналісти “Слідства.Інфо” з’ясували, що підвальні приміщення будівлі Федерація профспілок України віддала в оренду на 10 років ще півтора року тому, у травні 2019-го.

Під виглядом майбутніх клієнтів клубу журналісти-розслідувачі побували в цьому приміщенні і побачили, що зали практично готові до відкриття покерного клубу. Там їм розповіли про плани не лише проводити спортивні змагання, але й ігри на гроші.

У Всеукраїнській федерації спортивного покеру, яка дає акредитацію клубам і стежить за дотриманням законодавства, запевняють, що спортивний покер – не азартна гра і що Федерація не допустить використання клубів для незаконної діяльності.

Поява покерного клубу у Будинку профспілок – не перший скандал навколо цієї будівлі. Тут вже були спроби створити заклади харчування, що спричинило протести активістів-майданівців.

Дискусії про те, яким має бути один із символів протесту після трагічних подій 18-20 лютого 2014 року на майдані Незалежності, не припиняються й досі.

У листопаді 2018 року Федерація профспілок (ФПУ), національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні та кілька комерційних компаній-інвесторів, які відбудовували Будинок профспілок, підписали меморандум, у якому домовилися не відкривати в ньому розважальних закладів.

Через кілька років після підписання меморандуму багато хто вважає, що Федерація профспілок України порушила домовленості, вирішивши здати в оренду приміщення під спортивний покер.

У Всеукраїнській федерації спортивного покеру всіляко захищають цей вид спорту.

У заяві у Facebook на початку лютого Федерація наголосила, що також долучалася до реконструкції будівлі і глибоко шанує пам’ять загиблих під час протестів сім років тому.

Керівник федерації Сергій Єфіменко переконує, що спортивний покер не має нічого спільного із азартними іграми та казино.

“Принижувати статус покеру в Україні до азартної гри – це знецінювати успіхи наших спортсменів, які гідно представляють Україну на міжнародних змаганнях”, – ідеться у роз’ясненні Федерації у Facebook.

І договір оренди, і діяльність клубу є цілком законною, питання в іншому – чи морально і етично відкривати подібні клуби у такому історичному місці.

“Це ситуація не тільки про емпатію до чужого болю, але й про етику ведення бізнесу в Україні, – каже голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, яка після трагічних подій на Майдані очолювала організацію “Євромайдан SOS”.

Назар Бенч, власник “Бізнес-центру “Майдан-Плаза”, який володіє третиною Будинку профспілок і який є противником появи клубу покеру у цій будівлі, каже, що у меморандумі, який у 2018 році підписав і він, не встановлювали критерії “розважальних” закладів, які не можуть бути на цьому історичному місці.

Він заявляв, що був шокований інформацією про можливу появу клубу спортивного покеру у Будинку профспілок. Кілька тижнів тому він обіцяв зробити усе можливе, аби цього не допустити.

Проте, як виглядає, вплинути на ситуацію міністерству складно, оскільки ідеться про господарські стосунки комерційних структур, в які державні органи втручатися не можуть.

Один з керівників ФПУ обурюється тим, що влада постійно “робить піар” на темі Майдану, у той час, як Федерація разом із інвесторами повністю відновила будівлю і відкрила там Інформаційно-виставковий центр музею Революції.

Він не приховує, що комерційна складова мала суттєве значення у рішенні укласти договір із покерним клубом, бо “жоден державний орган не здійснював і не здійснює допомогу в утриманні Будинку спілок, так само як і не доклав жодних зусиль до його відновлення”.

“Федерація профспілок України розуміє та усвідомлює, що Будинок спілок має пам’ятне значення про події, які відбувалися у 2014 році. Разом з тим – це адміністративна і господарська будівля, яка потребує щомісячних витрат на її утримання та експлуатацію”, – наголошує Володимир Саєнко.

До 2014 року у Будинку профспілок, окрім ФПУ, розміщувалося багато структур, через що він вже тоді був фактично офісним центром. Як вважає власник БЦ “Майдан-Плаза” Назар Бенч, статус ділового, культурного, мистецького центру у цього місця був ви найкращим виходом із ситуації.

“Власник вважає, що на власний розсуд має вирішувати, кому і для чого здавати власність в оренду. Якщо питання стоїть таким чином, то своє слово маємо сказати і ми – споживачі”, – переконана правозахисниця Олександра Матвійчук.

18-19 лютого 2014 року в Києві під час протистояння між демонстрантами і правоохоронцями на майдані Незалежності загинули 27 людини та 700 були поранені. Двоє з них згоріли у Будинку профспілок, де тоді був розташований штаб Майдану.

Будівля загорілася близько опівночі, коли її оточили спецпідрозділи “Беркут” та “Альфа”. Слідчі встановили, що пляшки із займистою сумішшю кидали обидві протиборні сторони. Але винними слідство вважає представників тодішньої влади, яка здійснювала “антитерористичну операцію” і штурмувала будівлю. Коли полум’я охопило більшу її частину, людей рятували за допомогою підіймального крана та мотузок. Пожежу загасили 20 лютого.

Back to top button